![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Класифікація мийних установок. Режим миття. Технологія промивання систем двигуна.Стр 1 из 2Следующая ⇒
Методичні вказівки По самостійному вивченні №4 Тема 2.5 «Технологія технічного обслуговування» З дисципліни
„Технічний сервіс в АПК"
Структуру розробили: Мозговий С.П. - викладач спеціальних дисциплін вищої категорії Дуденко О.В. - викладач спеціальних дисциплін
Рецензенти: Пріщенко А.О. – викладач дисципліни " Сільськогосподарські машини", викладач вищої категорії.
Методичні рекомендації розглянуто і схвалено на засіданні методичної комісії спеціальних дисциплін
Протокол № 7 від 8 Лютого 2011 року
Запропоновано до впровадження в навчальний процес
І. Загальні відомості Питання теми 2.5 «Технологія технічного обслуговування» винесені на самостійне вивчення в зв'язку, з тим, що з деякими питаннями даних питань студенти ознайомлюються при вивчені дисциплін «Ремонт машин і обладнання» та «ВСТВ», а також через те, що ціпитання теми прості і доступні для самостійного вивчення. Час вивчення тем и- 2 години. Знання по темі необхідні техніку-механіку для їх реалізації в практичній Вивчення питань теми може бути реалізоване при використані наступної 1 Вознюк Л.Ф., Іщенко В.В., Михайлович Я.М. Технічне обслуговування і діагностування сільськогосподарських машин – К.: Урожай, 1994. 2 Калашніков О.Г., Лауш П.В., Некрасов С.С. Ремонт машин – К.: Вища школа 1983. 3.. Тельнов Н.Ф. Технология очистки машин – М.: Колос 1983 57 – 74;
II. Перелік питань для вивчення теми 1. Класифікація мийних установок. Режим миття. Технологія промивання систем двигуна. 2. Способи запобігання самовідкручуванню різьбових з’єднань. Прийоми виконання кріпильно-регулювальних робіт у вузлах. 3 Технологія виконання змащувально-дозаправних робіт, використання обладнання. 4. Експлуатаційна технологічність і пристосованість машин до технічного обслуговування. Відповіді на питання можна знайти в джерелах: [1]ст. 76 - 85 [2] ст. 32 - 34 [3] ст. 57-98
І
Класифікація мийних установок. Режим миття. Технологія промивання систем двигуна. У системі операцій ТО очистка та миття машин відіграють важливу роль, оскільки ретельне їх виконання дає можливість швидко виявити місця поломок, підтікання технологічних рідин, масла, пошкодження фарби. їх обов'язково виконують на початку кожного виду технічного обслуговування. Аналіз величин оперативних трудомісткостей операцій з обслуговування тракторів показує, що найбільша їх частка припадає на мийно-очисні (25—45%) і контрольно-регулювальні (26—43 %) роботи. Для очистки і миття забруднених поверхонь використовують різноманітні скребки, щітки, обтирочні матеріали, а також мийні установки з відповідним складом розчину. Якісна очистка та миття повинні забезпечувати культуру обслуговування і ремонту техніки, не допускаючи забруднення навколишнього середовища. Для цього необхідно забезпечити утилізацію нафтопродуктів і нейтралізацію хімікатів. Ці завдання можуть бути вирішені запровадженням зворотного водопостачання з використанням електричних і хімічних способів очистки раніше використаних миючих розчинів. Найдоцільніше організувати централізований пост зовнішнього миття, що створює кращі можливості для використання зворотного водопостачання. Як
1 — напірний рукав; 2 — електродвигун; 3 — кожух; 4 — з'єднувальна муфта, перепускний клапан; 5 — насос; 6 — кран; 7 — барабан; 8 — забірний рукав; 9, 10 — Колеса; 11 — рама; 12 — мийний пістолет; 13 — важіль Рисунок 1 Мийна установка 5ВСМ-1500: правило пости зовнішнього миття обладнані стаціонарними та пересувними високонапірними мийними установками з ручним монітором. При цьому використовується два типи мийних машин струменевої дії: моніторні (М) і струменеві (С). Більш широке застосування отримали високонапірні установки, з яких струмінь води подається під високим тиском (до 12 МПа), створюваним плунжерними насосами. Для зовнішнього миття використовують пересувні мийні машини. Мийна машина 5 ВСМ-1500 (рисунок 1) подає миючий розчин під тиском 1, 5 МПа, забираючи воду із водопровідної мережі чи водоймища. Висота всмоктування 6 м. Подача розчину 75—80 л/хв. Потужність електродвигуна 7, 5 кВт. Мийна машина ОМ-5359 — широкого використання (рисунок 2). Вода до неї надходить із водопровода, підігрівається до 85 °С у теплообміннику, що працює на рідкому паливі, і подається на очистку машини через монітор. Робочий тиск—10 МПа. Подача рідини—1 м3/год. Потужність електродвигуна— 5-кВт. Машина ОМ-5360 відрізняється від ОМ-5359 тільки тим, що в ній нагрівання води здійснюється електропідігрівачами.
1 — паливний бак; 2 — вентилятор; 3 — паливний насос; 4 — паливний фільтр; 5 — водяний насос; 6 — кожух; 7 — поплавкова камера; 8 — випускна труба; 9 —форсунка; 10 — електрод; 11—бак для гарячої води; 12 —демпфер пульсації; 13 — бак для мийного розчину; 14 — блок автоматики; 15 —дишель; 16 — електродвигуне 17 — шланг; 18 — гідромонітор; 19 — запобіжний клапан; 20 — насос; 21, 22 — вентилі; 23 — рама Рисунок 2 Моніторна'пересувна мийна машина ОМ-5359: Мийна машина ОМ-5362 служить для подачі води під тиском 10 МПа без нагрівання і використання миючих роз чинів. Подача води — 2 м3/год. Потужність двигуна - 7, 5 кВт. Очистка іржавих металевих поверхонь, залишків органічних і мінеральних добрив без порушення лакофарбового покриття виконується абразивним водопіщаним струменем, що утворює машина ОМ-22612. Робочий тиск 10 МПа, Подача води 4 м3/год, водопіщаної суміші — 200—800 л/год, Потужність 25 кВт. Для прискорення процесу миття при наявності масляних забруднень або консерваційних матеріалів використовують синтетичні миючі засоби (СМЗ) по 1—5 кг/м8. При різних способах миття застосовують різні миючі розчини: Поверхневе миття: Препарат «Лабомід-101», МС-6, МС-8, МЛ-51 (концентрація 10 г/л), Темп-100 «Темп-100 А», розчин з кальцинованої соди, тринатрійфосфату і ПАВ (ПС-РАС, сульфанол НП-3 або хлорний сульфазол) у співвідношенні 60: 35: 5, кальцинована сода і господарське 70 % мило, подрібнене в стружку, співвідношення 20: 1, пароводяний струмінь. При використанні СМЗ (таблиця 1) для приготування миючих розчинів слід враховувати їх змочувальну здатність, антикорозійну стійкість, стабільність фізико-хімічних властивостей, нешкідливість для обслуговуючого персоналу та навколишнього середовища. Миючі розчини у струминних установках зберігають свою ефективність протягом 2—4 тижнів. Засіб «Комплекс» вміщує 3 % перборату натрію, 13 — кальцинованої соди, 5 — натрієвої солі, 5 — тристаноламіну, 2 — синтанолу, 5 % пасти ДНС, решта вода. Миючий засіб «Діас» складається з 11—13 % кальцинованої соди, 0, 5—1 — силікату натрію, 8—12 — натрієвої солі, 8—10 — етиленгліколю, 25—ЗО — пасти ДЖ, 0, 2—0, 3 % запашника (ароматизатора) і води.. - При підготовці миючих розчинів НИИ-1 та НИИ-2 слід дотримуватися такого співвідношення компонентів: 20 % ефіроальдегідної фракції (НИИ-1) або 20 — гасу (НИИ-2), З — кальцинованої соди, 1, 5 — силікату натрію, 0, 8 — ОП-Е або ОП-10, 74, 7 % води. Для очистки деталей від масляно-смолистих сполук, промивання масляних каналів можна використовувати органічні розчинники та розчинно-емульгуючі засоби, що відзначаються високою ефективністю (таблиця 2). Проте вони мають високу вартість, токсичність, небезпечні у пожежному відношенні, важко утилізуються. Перед миттям машину потрібно зафіксувати в нерухомому положенні включенням пониженої передачі чи за допомогою стоянкового гальма. Двигун обов'язково повинен бути зупинений. З кабіни необхідно прибрати сторонні предмети, перевірити герметичність корпусів механізмів, наявність і щільність кришок паливного бака, маслозаливної горловини, корпусів силової передачі та інших вузлів. Вихлопні труби головного і пускового двигунів закривають пробками. Особливу увагу при митті машини слід звернути на місця, де може
Таблиця 1. Склад синтетичних миючих засобів
Таблиця 2 Основні показники розчинників
просочуватися паливо, масло і утворюватись маслянистий осадок (місця змащування, роз'єми паливних фільтрів і маслоочисників, з'єднання впускного повітряного тракта з повітроочисником). Сухі і вологі забруднення ходової частини колісних ігусеничних тракторів і комбайнів змивають водою, температура якої 15—25 °С, під тиском 1, 6—2, 0 МПа без миючого розчину. При митті поверхонь, забруднених маслом і землею, використовують пароводяний струмінь і воду, нагріту до температури +85 °С, під тиском 10 МПа. Інтенсивність дії струменя на поверхню залежить від тиску, температури, застосовуваних миючих засобів, форми і перерізу сопла насадки. Так, очистка струменем під тиском 6—10 МПа в 2—3 рази ефективніша дії пароводяного струменя і здатна змити маслянисте відкладення. При цьому насадка повинна мати отвір сопла діаметром 1, 8— 2, 5 мм і створювати плоский, що розходиться віялом, струмінь.Застосовують три типи насадок: з циліндричним, конічним і щілиновидним отворами сопла. Найбільш універсальною вважається насадка з циліндричним соплом, за допомогою якої можна проводити очистку поверхні складної конфігурації. Струмінь з насадки з конічним соплом найефективніше руйнує структуру засохлого забруднення, відділяє її від поверхні металу. Насадка з щілиновидним соплом використовується для миття великих площ поверхонь. Для найбільш якісного миття струмінь миючої рідини бажано направляти під кутом ЗО—45° до поверхні. У важкодоступних місцях забруднення попередньо руйнують скребком чи іншим (бажано дерев'яним) предметом. Скло кабіни, фар необхідно мити струменем з невеликим Після закінчення миття машини її обдувають стиснутим повітрям, частіше всього за допомогою шлангів, з'єднаних з ресивером компресора.
І—розчинний вузол; II — дільниця зовнішньої очистки машин; III — агрегатний; IV — приміщення для пульта управління; V — приміщення для господарських потреб;
Рисунок 2 Пункт зовнішньої очистки машин ПНОМ-1; Використовуючи пересувну установку ОМ – 2871А можна промити (при непрацюючому двигуні) масляні канали блока циліндрів, колінчастого вала, масляного радіатора та інші внутрішні порожнини системи мащення двигунів. При підготовці установки до роботи у відсіки бака заливають промивальну рідину. Для цього використовують веретенне або індустріальне масло И – 20 або И- 30. Можна також використовувати суміш, яка складається із 80 % дизельного палива і 20 % дизельного масла М 10 В або М 10 Г. Потім розмотують електричний кабель, під'єднують його до мережі напругою 380 В і вмикають електронагрівач. Установку розміщують поряд з трактором, опускають приймальну трубу і підводять її лійку під отвір картера двигуна, з якого необхідно вилити відпрацьоване масло. Після демонтажу ротора реактивної масляної центрифуги дизеля на вісь ротора нагвинчується перехідник – циліндрична нарізна втулка (для кожної марки двигуна є свій перехідник), і під'єднують до неї нагнітальний рукав установки. Після того, як промивальна рідина нагрівається до 50 – 60 º С включають електродвигун і промивають систему мащення під тиском 0, 3-0, 4 МПа протягом 15-20 хв. Ефективність промивки збільшується при періодичному повільному прокручуванні колінчастого вала двигуна. Промивальна рідина подається під тиском через нагнітальний рукав і перехідник в корпус реактивної масляної центрифуги і потім в головну масляну магістраль системи мащення двигуна. Після проходження каналів системи мащення рідина через зазори в механізмах зливається в картер і надходить по приймальній трубі в бак установки. Після закінчення промивки триходовий кран встановлюють в інше положення і продувають систему мащення стиснутим повітрям до повного видалення залишків промивальної рідини. Потім прокачують систему мащення чистим маслом, поки воно не вийде з отвору картера. Потім закривають пробкою отвір і заповнюють систему свіжим дизельним маслом до верхньої мітки щупа. Забороняється використовувати як миючу рідину гас, бензин і чисте дизельне паливо, а також працювати на установці, якщо нагрівачі повністю не занурені в промивальну рідину. За сезонного ТО систему охолодження промивають водою. Для цього охолоджуючу рідину зливають відразу після зупинки двигуна. А коли він охолоне, через систему пропускають 50 – 60 літрів чистої води при відкритих кранах в радіаторі та в блоці циліндрів і знову заповнюють охолоджуючою рідиною. Накип видаляють при переході до весняно-літнього періоду експлуатації через кожні 1000 – 1500 мотогодин, якщо зимою як охолоджуючу рідину використовують воду. При видаленні накипу зливають воду із системи охолодження двигуна і опалювача кабіни. Заповнюють систему охолодження розчином, що містить 100г кальцинованої соди і 50г гасу на 1 літр води. Заповнивши систему охолодження розчином, запускають двигун і дають йому відпрацювати 10 годин або прогрівають двигун протягом 10 – 15 хвилин при середній частоті обертання колінчастого вала і потім розчин на 10 – 12 годин залишають в системі, після чого знову прогрівають двигун, зливають промивний розчин і ретельно промивають систему чистою водою.
ІІ
|