Заходи сприяння зайнятості сільського населення.

Тема 2.2.Державне регулювання зайнятості населення

Процедура звернення до центрів зайнятості випускників ВНЗ щодо працевлаштування.

До державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом або працювати у вільний від навчання час. Послуги служби зайнятості для громадян безкоштовні. Незайняті громадяни та інваліди, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації у цій службі. Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до державної служби зайнятості, підлягають обліку.

Реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, здійснюється державною службою зайнятості відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198.

Під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності, підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально.

З наказом про надання (або відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування центру зайнятості, про що ставить свій підпису відповідному додатку до персональної картки.

Підходящою для безробітного є робота, що відповідає його освіті, професії (спеціальності), кваліфікації.

Підбір підходящої роботи здійснюється центром зайнятості, у якому безробітний зареєстрований, з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

Зареєстрований безробітний зобов’язаний відвідувати з метою пошуку підходящої роботи та отримання інших соціальних послуг центр зайнятості, в якому він зареєстрований, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, крім випадків, що сталися внаслідок надзвичайної ситуації з поважних причин.

Поважними причинами, наявність яких підтверджена відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших державних установ та інші обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості.

Дата наступного відвідування може бути відстрочена більш як на 30 календарних днів у зв’язку з поданням:

- довідки-виклику на сесію та заяви безробітного про невідвідування центру зайнятості протягом періоду сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання за заочною чи вечірньою формою у навчальних закладах не за направленням центру зайнятості (до наступного робочого дня після закінчення сесії чи захисту дипломної роботи з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця навчання);

- повістки про призов на навчальні або перевірочні та спеціальні збори у Збройні Сили (до наступного робочого дня після закінчення зборів з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця зборів);

- заяви про надання дозволу не відвідувати центр зайнятості у зв’язку з оздоровленням та літнім відпочинком дітей віком до 14 років.

Центр зайнятості припиняє реєстрацію:

1) з дня: початку зайнятості особи:

Заходи сприяння зайнятості сільського населення.

Питання зайнятості сільського населення — сьогодні одна з важливих соціальних проблем. Ліквідація колективних господарств призвела до зменшення чисельності найманих працівників та різкого спаду виробництва сільгосппродукції, до занепаду соціальної сфери на селі і до зростання сільського безробіття. Водночас використання передових методів роботи в сільському господарстві, нової техніки, новітніх технологій неминуче призводить до зменшення потреби працівників у сільському господарстві. Відсутність промислових, переробних підприємств породила сезонність зайнятості мешканців села.

Розв’язання проблем зайнятості населення у сільській місцевості — один із пріоритетних напрямів вирішення проблем безробіття на ринку праці нашої країни, їх можливо вирішити лише поєднавши зусилля служби зайнятості, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та роботодавців шляхом створення нових робочих місць, будуючи нові або відроджуючи старі виробництва, відроджуючи соціальну сферу надання послуг на селі (ремонти різного виду, перукарські послуги, послуги швачок тощо), шляхом підтримки суб’єктів господарювання, які створюють нові робочі місця, через надання їм пільг за рахунок бюджетів, створення додаткових робочих місць у сільській місцевості через розвиток малого підприємництва і самозайнятості.

Зменшенню безробіття в сільській місцевості сприяє розвиток малого та середнього бізнесу й у результаті забезпечує створення нових робочих місць. Зараз спостерігається дуже висока напруженість на сільському ринку праці, тому що вільних робочих місць тут практично немає.

Для більшості жителів сіл характерний досить високий рівень самозайнятості. Майже кожна сільська родина має близько 2–6 га земельних паїв, отриманих при реформуванні сільськогосподарських підприємствах, для ведення особистого підсобного господарства; вирощує домашню живність і має від цього прибуток. Також селяни можуть займатися власним бізнесом в особистому приватному фермерському господарстві, але за відсутності інфраструктури це не дає їм можливості розвиватися. З метою розв’язання проблеми зайнятості в інтересах людини шляхом започаткування нею власного бізнесу, відповідно до програми зайнятості, здійснено заходи щодо розширення можливостей створення в сільській місцевості додаткових робочих місць і працевлаштування на них незайнятих сільських громадян, надання матеріального забезпечення, що є найбільш інтегрованим показником результативності соціально орієнтованої економіки, оскільки, з одного боку, поєднує можливості людини своєю працею забезпечувати собі і своїй сім’ї гідне існування, а з іншого – сприяє зростанню ефективності суспільного виробництва та досягненню макроекономічної стабільності.

Одним із можливих шляхів вирішення проблеми зайнятості на селі — це сприяння самозайнятості населення (а частіше — легалізації існуючих джерел отримання доходів) шляхом відкриття власного бізнесу за напрямками надання послуг у сфері побутового обслуговування та інших сферах економіки — це пошив одягу, перукарські та косметичні послуги, ремонт автомобілів, будівництво та ремонт приміщень, ремонт взуття, виробництво будівельного шлакоблоку, обробка деревини, відгодівля свиней, виготовлення столярних виробів, транспортні послуги, садівництво, вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції тощо. Для села потрібні професії сфери побутового обслуговування та професії, які необхідні для відродження виробництв, що занепали (продукція тваринництва, продукція переробної промисловості тощо) та для створення нових виробництв. Все це в свою чергу в перспективі дасть можливість населенню мати соціальний захист та страховий стаж для нарахування пенсій.

Як свідчить практика, найкращий захист від безробіття — вибір професії, яка потрібна на ринку праці.

Згідно Закону " Про зайнятість" до заходів щодо сприяння зайнятості населення належать:

1) професійна орієнтація та професійне навчання;

2) стимулювання діяльності роботодавців, спрямованої на створення нових робочих місць та працевлаштування безробітних;

3) створення умов для самозайнятості населення та підтримка підприємницької ініціативи;

4) сприяння забезпеченню молоді першим робочим місцем та запровадження стимулів для стажування на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичних осіб, які застосовують найману працю, молоді, яка навчається;

5) сприяння зайнятості інвалідів;

6) забезпечення участі безробітних у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру.

Заходи щодо сприяння зайнятості населення спрямовуються на:

1) забезпечення відповідності рівня професійної кваліфікації працездатних осіб потребам ринку праці;

2) створення умов для активного пошуку роботи безробітними;

3) підвищення конкурентоспроможності осіб на ринку праці.

У сфері забезпечення зайнятості Закон України «Про зайнятість населення» передбачає:

1. Надання пільг і встановлення обов’язків для роботодавців у випадках:

1.1. При прийомі на нове робоче місце випускника на термін не менше 2-х років роботодавцю щомісячно упродовж року з дня їх працевлаштування компенсуються витрати на виплату єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування особи за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда, який зареєстрований в установленому порядку як безробітний, але якому відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається).

У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів компенсації повертається в повному обсязі до бюджету або на його робоче місце за направленням працевлаштовується інший безробітний.

1.2. Роботодавцю, який упродовж 12 календарних місяців створював нові робочі місця та виплачував заробітну плату не нижче 3-х мінімальних, наступного року за умови збереження рівня таких зарплат матиме право на зменшення єдиного соціального внеску на 50% за кожного працевлаштованого на таке робоче місце.У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на таку компенсацію;

1.3. Роботодавцям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота (частка обов’язково найманих працівників) у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для людей, які є недостатньо спроможними на ринку праці (випускники ВНЗ без досвіду роботи, мати або батько, які поодинці виховують дітей, люди, яким залишилося менше 10 років до пенсії за віком, та деякі інші категорії громадян, крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку).

Роботодавцю, який візьме таких людей на нове робоче місце терміном на 2 роки за направленням центру зайнятості, щомісяця компенсуватимуть витратив розмірі єдиного страхового внеску. Якщо підприємство не виконає квоту з прийому на роботу таких осіб, його оштрафують на дві мінімальні зарплати за кожного зазначеного працівника;

2. Надання пільг молодому працівнику, який працює в сільській місцевості. При укладанні контракту на термін не менше 3-х років на роботу в селі або селищі молодому працівнику надається житло на термін його роботи та одноразова адресна допомога у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати. Якщо молодий працівник пропрацював в такому населеному пункті не менше 10 років, житло передається йому у власність (житло та допомога надаються за рахунок бюджетних коштів).

Обов’язковою умовою надання наведених вище пільг в підпунктах 1.1, 1.2 і пункті 2 є працевлаштування випускників ВНЗ через державну службу зайнятості.