Загальнокримінальна насильницька злочинність: кримінологічна характеристика та особливості запобігання

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вивчаючи дану тему, у першу чергу, слід засвоїти співвідношення понять «агресія», «насильство», «насильницька злочинність». При цьому необхідно пам`ятати, що, як і користь, агресія не має розцінюватися однозначно негативно, адже вона є невід`ємною рисою людини (зокрема, виокремлюють доброякісну та захисну агресію).

Насильницька злочинність є традиційним усталеним видом злочинності. Вона являє собою сукупність злочинів, які вчиняються в процесі застосування злочинного насильства до потерпілих. В цьому сенсі насильство – це суспільно небезпечний протиправний вплив на організм людини, який здійснюється супротив волі потерпілого, спрямований на порушення фізичної та психологічної цілісності останнього. Насильство – це соціальна категорія, певне суспільне відношення, в рамках якого один суб’єкт застосовує силу задля впливу на організм іншої людини.

Кримінальне право оперує двома видами насильства: фізичне та психічне. В Законі України «Про попередження насильства в сім`ї», окрім фізичного та психічного, наводяться ще такі види насильства як сексуальне та економічне. Однак даний Закон є адміністративно-правовим, тому види насильства, які мають відношення до формування поняття насильницької злочинності, - це фізичне та психічне.

Для насильницьких злочинів характерні такі кримінально-правові ознаки як об`єкт посягання (суспільні відносини, які захищають фізичну та психічну цілісність та недоторканість особи); умисна форма вини; насильство як засіб вчинення злочину; застосування насильства проти волі потерпілого та без відповідного на те повноваження. Відповідно до цього ядром загальнокримінальної насильницької злочинності вважаються умисні вбивства, тяжкі тілесні ушкодження, зґвалтування, хуліганство.

Статистична картина загальнокримінальної насильницької злочинності в Україні протягом 1996 – 1 півріччя 2014 рр. наступна:

З наведених даних видно, що в цілому загальнокримінальна насильницька злочинність в Україні має усталену тенденцію до зниження, але необхідно враховувати латентність злочинів.

Цей вид злочинності відображає найбільш стійкі та постійні риси злочинності. В цілому кримінологічна картина свідчить про переважно сімейно-побутовий та ситуаційно-дозвільний характер злочинів, які найчастіше вчиняються на ґрунті зловживання алкоголем та наркотиками.

Вперше насильство в сім`ї було визнано соціальною проблемою у США в 1962 р., коли з’явилася робота «Синдром избиваемого ребенка». На сьогодні насильству в родині піддаються майже 40% опитаних в країнах Євросоюзу. В Україні на обліку в МВС на 2013 р. знаходилися більше ніж 85 тис. осіб, які вчинили насильство в сім`ї. Крім цього, для вчинення цього виду злочинів велику роль відіграє наявність в особи певних психічних аномалій. Відповідно до цього механізм вчинення злочину характеризується як імпульсивний. Вельми важливе місце в ситуації вчинення таких злочинів відіграє потерпілий – його віктимна поведінка.

Особливості причинного комплексу насильницької злочинності сімейно-побутового характеру полягають у тривалих сімейно-побутових конфліктам, які провокуються, загострюються внаслідок матеріальних проблем: низький матеріальний рівень був притаманний 88, 1% правопорушників, у 36% випадків правопорушник знаходився у матеріальній залежності від потерпілого або інших членів родини, у 26% - навпаки, залежним був потерпілий.

Однак не слід недооцінювати й факти вчинення заздалегідь запланованих злочинів (зокрема, вбивств «на замовлення»), які виступають особливим різновидом загальнокримінальної насильницької злочинності, адже є притаманними, як правило, процесам перерозподілу сфер впливу організованих злочинних структур.

Існують специфічні риси загальнокримінальних насильницьких злочинів, які вчиняються різними категоріями осіб (жінками, неповнолітніми, особами похилого віку, членами організованих злочинних структур тощо), що має враховуватися в практичній діяльності.

Загальнокримінальна насильницька злочинність вимагає формування так званих запобіжних комплексів, які включають:

втручання у кризові ситуації, орієнтацію на раннє запобігання;

надання допомоги жертвам насильницьких злочинів (на це орієнтує, зокрема, Європейська Конвенція про відшкодування шкоди жертвам насильницьких злочинів);

залучення інститутів громадянського суспільства до запобігання цьому виду злочинності;

проведення виховної та інформаційної роботи серед громадян;

зменшення рецидивонебезпечності цих злочинів.

Слід звернути увагу на модельне законодавство ООН щодо домашнього насилля, що було затверджено рішенням Комісії з прав людини ООН 2 лютого 1996 р. Загалом ці приписи орієнтують на:

відповідальність держави за забезпечення безпеки найбільш вразливих членів сім`ї;

визнання насильства в сім`ї злочином проти особи та суспільства;

надання всебічної допомоги та підтримки жертвам насильства;

відповідальність посадових осіб за незастосування заходів щодо захисту прав громадян від сімейного насилля;

забезпечення недискримінаційного кримінального законодавства;

реалізацію уповноваженими органами державної влади системних організаційних заходів, які б відповідали потребам жертв насилля;

обов’язкову підготовку юристів та соціальних працівників, волонтерів;

інформування громадськості щодо причин та фактів сімейного насилля;

обов’язковість реагування на кожен випадок сімейного насилля.

Запобігання загальнокримінальній насильницькій злочинності актуалізує питання доцільності та правомірності обмеження прав та свобод громадян, можливостей застосування до правопорушників радикальних засобів, які б зробили неможливим вчинення нових злочинів (зокрема, сексуальних).

ПИТАННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

1. Визначення насильницької злочинності та її ознаки.

2. Кримінологічна характеристика насильницької злочинності на сучасному етапі.

3. Особливості причин та умов вчинення насильницьких злочинів. Особистість особи, яка вчиняє насильницькі злочини.

4. Особливості системи запобігання насильницькій злочинності в Україні на сучасному етапі.

РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Поняття та види насильства.

2. Особливості факторів детермінації насильства.

3. Насильницька злочинність та психічні аномалії.

4. Віктимологічні фактори насильницької злочинності.

5. Удосконалення системи запобігання насильницькій злочинності в Україні.

6. Зарубіжний досвід запобігання насильницьким злочинам.

ЛІТЕРАТУРА:

Абельцев С.Н. Личность преступника и проблемы криминального насилия / Абельцев С.Н. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 207 с.

Волкова Л.А. Ситуативные и личностные факторы криминального сексуального поведения несовершеннолетних: автореф. дисс. … канд. психол. наук: 19.00.06 / Л.А.Волкова; Южный федер. ун-т. – Р\н-Д., 2011. – 23 с.

Гумін О.М. Кримінально-насильницька поведінка проти особи / Гумін О.М. - Л.: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2009. - 359 с.

Зелинский А.Ф. Криминальная психология: науч.-практич. изд / Зелинский А.Ф. – К.: Юринком Интер, 1999. – 240 с.

Ігнатов О.М. Протидія загальнокримінальній насильницькій злочинності в Україні: монографія / Ігнатов О.М. – Х.: Диса Плюс, 2013. – 650 с.

Левицька Л.В. Кримінологічні проблеми запобігання насильницьким злочинам щодо неповнолітніх / Левицька Л.В., Самілик Г.М. - Ірпінь: Держ. податк. адмін. України, Нац. акад. держ. податк. служби України, 2006. - 182 с.

Морчев И.А. Виктимологические аспекты предупреждения насильственных преступлений, совершаемых в семье: автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / И.А.Морчев; Кубанский государственный аграрный ун-т. - Краснодар, 2009. – 25 с.

Назаренко Д.О. Кримінологічний аналіз та протидія фоновим для злочинності явищам: монографія / Назаренко Д.О. – Х.: Диса Плюс, 2013. – 524 с.

Радостева Ю.В. Уголовно-правовое понятие насилия: автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Ю.В.Радостева; Уральская гос. юрид. акад. – Екатеринбург, 2006. – 32 с.

Тацій М.С. Кримінологічний аналіз агресивної корисливо-насильницької злочинності та запобігання їй: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08 / М.С.Тацій; Харківський нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2011. – 21 с.

Фріс П.Л. Політика у сфері боротьби зі злочинністю і права людини / Фріс П.Л. – Надвірна: Вид-во ЗАТ «Надвірнянська друкарня», 2009. - 168 с.

Храмцов О.М. Кримінологія вербальної агресії: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08 / О.М.Храмцов; Нац. ун-т внутр. справ МВС України. - Х., 2003. - 21 с.

Шевчук Т.І. Кримінологічна характеристика та запобігання насильницьким злочинам проти життя та здоров’я особи у сільській місцевості: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Т.І.Шевчук; Львівський держ. ун-т внутр. справ. – Львів, 2013. – 18 с.

Щербакова Л.М. Женская насильственная преступность в современной России: криминологические проблемы: автореф. дисс. … д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Л.М.Щербакова; ГОУ ВПО «Ставропольский государственный университет». – М., 2008. – 60 с.