Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
E. каркасно-ствольна; 4 страница
|
|
| Область контролю | Вимоги до будівельних об'єктів | Вироби або групи виробів | Характеристики, що контролюються | |
| функціональні вимоги | вимоги до технології виконання робіт | |||
| Покрівельні матеріали, покрівлі | Водонепроникність Вологостійкість Абсорбційна/де-сорбційна здатність Проникність пари Теплові характеристики | |||
| Цокольні поверхи (глухі підлоги, перекриття без проміжних опор) | Вологостійкість Проникність пари Теплові характеристики | |||
| Гідро-, пароізоляційні килими, покриття, мембрани | Вологостійкість Проникність пари Водонепроникність Теплові характеристики |
ДБН В.1.2-8-2008 ДОДАТОК Б (довідковий)
ВОДОПОСТАЧАННЯ Таблиця Б.1
| Область контролю | Вимоги до будівельних об'єктів | Вироби або групи виробів | Характеристики, що контролюються | |
| функціональні вимоги | вимоги до технології виконання робіт | |||
| Водопостачання | Відповідне використання виробів у системах і ефективне технічне обслуговування | Специфікація проекту та установка систем | ||
| Не допускати змішування з забрудненою водою | Уникнення зворотньої течії | Клапани протитоку | Ефективність Падіння тиску Механічна зносостійкість | |
| Не допускати змішування з забруднюючими речовинами | Недопущення проходження систем через небезпечні ділянки Перевірка герметичності | Труби, фітинги, з'єднання | Корозійна стійкість Опір стиранню Непроникність забруднювачів | |
| Уникати забруднення води шкідливими речовинами, які можуть виділяти вироби у контакті з водою | Обмеження міграції забруднювачів із виробів | Усі вироби у контакті з водою | Міграція забруднюючих речовин Критерії, що стосуються розмноження мікроорганізмів | |
| Обмеження виділення забруднюючих речовин внаслідок старіння, корозії, ерозії | Те саме | Корозійна стійкість Опір стиранню | ||
| Запобігати інтенсивному мікробіологічному розмноженню | Під час проектування передбачити відсутність " мертвих" зон | Цистерни, баки, труби, фітинги, з'єднання | Герметичність Форма |
Забезпечення безпечного відведення стічних вод
ДБН В.1.2-8-2008 ДОДАТОК В (довідковий)
ВІДВЕДЕННЯ СТІЧНИХ ВОД Таблиця В.1
| Область контролю | Вимоги до будівельних об'єктів | Вироби або групи виробів | Характеристики, що контролюються | |
| функціональні вимоги | вимоги до технології виконання робіт | |||
| Відведення стічних вод | Відповідно використовувати вироби у системах і забезпечити ефективне технічне обслуговування | Специфікація проекту і установки систем | ||
| Запобігати витокові із систем | Здійснення перевірки водонепроникності | Труби, фітинги, з'єднання, оглядові колодязі | Водонепроникність Повітрянепроникність Корозійна стійкість | |
| Запобігати зворотному плину стічних вод | Відповідний проект | Клапани протитоку | Ефективність Механічна зносостійкість | |
| Запобігати виділенню повітря з високим вмістом діоксиду вуглецю | Те саме | Кришки, заглушки | Повітронепроникність | |
| Здійснення перевірки повітронепроникності кришок | ||||
| Запобігати мікробіологічному забрудненню | Забезпечення очищення | Санітарне устаткування | Можливість очищення Водонепроникність | |
| Устаткування для очищення стічних вод на місцях | Корозійна стійкість Ефективність очищення |
Забезпечення безпечного видалення твердих відходів
ДБН В.1.2-8-2008 ДОДАТОК Г (довідковий)
ВИДАЛЕННЯ ТВЕРДИХ ВІДХОДІВ
Таблиця Г. 1
| Область контролю | Вимоги до будівельних об'єктів | Вироби або групи виробів | Характеристики, що контролюються | |
| функціональні вимоги | вимоги до технології виконання робіт | |||
| Видалення твердих відходів | Запобігати несприятливим наслідкам збирання і зберігання твердих відході | Перевірка герметичності підтримання чистоти | Сховища, контейнери, колектори, кришки | Форми і розміри, що полегшують очищення Герметичність |
Безпека навколишнього природного середовища при проектуванні
ДБН В.1.2-8-2008 ДОДАТОК Д (довідковий)
НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
Таблиця Д.1
| Область контролю | Вимоги до будівельних об'єктів | Вироби або групи виробів | Характеристики, що контролюються | |
| функціональні вимоги | вимоги до технології виконання робіт | |||
| Вплив на навколишнє середовище | Запобігати викидам продуктів вилуговування і розсіювання домішок в атмосферу, ґрунт, воду | Застосування методів вимірювань або обчислювання викидів продуктів вилуговування, виділення або розсіювання домішок в атмосферу, воду, ґрунт | Вироби, що застосовуються у палях, фундаментах, підлогах, покрівлях, гранульованих матеріалах | Виділення забруд- нюючих речовин у зовнішнє повітря, ґрунт, воду |
| Коефіцієнт зменшення забруднень у викидах при герметизації | ||||
| Контейнери для зберігання забруднюючих речовин; ущільнювальні системи | Виділення забруднень у повітря, ґрунт, воду Герметичність Ефективність систем аварійної сигналізації | |||
| Забезпечення відповідного проекту | Устаткування для продуктів згоряння, димові і витяжні труби | Викиди домішок у повітря | ||
| Запобігання забрудненням із застосуванням ефективних методів герметизації, очищення і технічного обслуговування | Застосування ефективних методів для очищення, видалення, герметизації і технічного обслуговування | Устаткування систем вентиляції, кондиціонування та систем трубопроводів Екрани та ущільнювачі | Виділення забруднюючих речовин у воду, ґрунт, повітря |
Лекція №5
ТЕМА: «Класифікація і кодифікація будівель і споруд в Україні. Класи наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва»
1.Класифікація і кодифікація будівель і споруд в Україні
· Знайомство із ДК 018-2000 «Державний класифікатор будівель та споруд», його структуторю та визначеннями понять, які надаються державним класифікатором.
· Отримання практичних навичок з визначення класу будівель і споруд.
2.Класи наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва
· Знайомство із ДСТУ-Н Б В.1.2-16: 2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва».
· Знайомство з принципами розрахунку категорії складності об’єктів будівництва. Отримання практичних навичок з такого розрахунку.
3. Категорії (напрям використання) землі:
«Класифікація і кодифікація будівель і споруд в Україні.
Класи наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва»
1. Класифікація і кодифікація будівель і споруд в Україні
К ласифікація і кодифікація будівель і споруд забезпечує умови для вирішення таких завдань:
- виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності в рамках робіт з державної статистики, включаючи статистику цін на будівельну продукцію;
- проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд;
- проведення зіставлення національних статистичних даних щодо продукції будівництва з даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН;
- проведення соціологічних досліджень з питань будівництва, забезпечення житлом і різними послугами населення України;
- розроблення аналітичних показників та прогнозування інвестицій в економіку України.
Об’єктами класифікації в ДК БС є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначенння.
Споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.
Будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.
До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти тощо.
Інженерні споруди - це об’ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо.
Інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта.
До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди тощо.
Одиницею класифікації в класифікаторі є в основному окрема будівля чи інженерна споруда (будинок, дорога, трубопровід тощо). Для комплексних будівель, що складаються з декількох будівель, кожна будівля може класифікуватися окремо. Якщо, наприклад, комплекс професійно-технічного навчального закладу складається з будинку для навчання та гуртожитку, то будинок для навчання в цьому випадку буде позначений кодом 1263, тоді як гуртожиток слід позначити кодом 1130. Проте, якщо дані не деталізовані чи відсутні, то комплекс відносять до класифікаційного угруповання за кодом 1263.
Як констатовано вище, будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (комбіноване житло, готель і контора), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Головне призначення повинно бути визначене таким чином:
· обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі повної загальної площі з віднесенням цих приміщень згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання;
· потім будівля класифікується за методом “зверху - вниз”. Будівлю спочатку відносять до розділу (один розряд коду), що охоплює всю чи більшу частку всієї її загальної площі. Далі їх відносять до підрозділу (два розряди коду) - житлові будівлі, нежитлові будівлі за найбільшою питомою вагою площі в цій будівлі. Наступним кроком визначається група (три розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах підрозділу. Нарешті, вибирається належність будівлі до класу (чотири розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі у межах групи.
· Знайомство ізДК 018-2000 «Державний класифікатор будівель та споруд», його структуторю та визначеннями понять, які надаються державним класифікатором.
ДК 018-2000 «Державний класифікатор будівель та споруд» (далі ДК БС) є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.
ДК БС побудовано за ієрархічним методом класифікації з використанням послідовної системи кодування.
Кожна позиція у ДК БС містить п’ятизначний цифровий код і назву відповідних класифікаційних угруповань.
Загальна структура цифрового коду ДК БС відповідає такій схемі:
Х - розділ;
ХХ - підрозділ;
ХХХ - група;
ХХХХ - клас;
ХХХХ.Х - підклас.
Цифрові коди ДК БС, що охоплюють класифікаційні угруповання “розділ – клас”, повністю відповідають Класифікації типів споруд Євростату (СС).
Гармонізація ДК БС з СС на рівні чотирьох знаків дасть змогу використовувати національні статистичні дані для зіставлення із статистичними даними Євростату без перехідних таблиць, а також забезпечить можливість входження через систему перехідних ключів до центральної класифікації товарів ООН (СРС).
На рівні класифікаційного угруповання “підклас” забезпечується деталізація класифікаційних угруповань з урахуванням вимог національної економіки та статистики. Рівень підкласу має значення від “1” до “9”, причому значення “9” завжди визначає іншу продукцію в межах конкретного класу.
В цілях забезпечення однозначного віднесення об’єктів класифікації до певних класифікаційних угруповань, полегшення та зручності використання ДК БС в практичній діяльності, на рівні класів в ДК БС до класифікаційних угруповань даються пояснення, що за будівлі чи споруди включає чи не включає конкретний клас.
· Отримання практичних навичок з визначення класу будівель і споруд.
2.Класи наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва
Категорію складності об'єкта будівництва зазначають у завданні на проектування, використовують для визначення стадійності проектування та розраховують під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. У разі, якщо розрахована категорія складності не співпадає із зазначеною у завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.
Категорію складності об’єкта будівництва на підставі класу наслідків (відповідальності) визначають відповідно до таблиці А.1 Додатку А, якщо об’єктом будівництва є окрема будівля, будинок, споруда, лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури.
При проведенні капітального ремонту об’єкта, об’єктом будівництва може бути його частина.
Проектування об’єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, потрібно здійснювати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об’єкт будівництва в цілому.
При цьому категорію складності такого об’єкта будівництва визначають за усіма показниками таблиці А.1, розрахованими для об’єкта будівництва в цілому.
Клас наслідків (відповідальності) використовують для забезпечення надійності та конструктивної безпеки будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також будівельних конструкцій та основ.
Клас наслідків (відповідальності) об’єкту будівництва визначають незалежно за кожною з наведених у таблиці 1 характеристикою можливих наслідків від відмови об’єкту:
- можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об’єкті;
- можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які періодично перебувають на об’єкті;
- можлива небезпека для життєдіяльності людей, які перебувають зовні об’єкта;
- обсяг можливого економічного збитку;
- можливість втрати об’єктів культурної спадщини;
- можливість припинення функціонування об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.
Клас наслідків (відповідальності) визначають для кожного будинку, будівлі, споруди або лінійного об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури окремо.
Клас наслідків (відповідальності) об’єкту будівництва встановлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.
Для підвищення безпеки та надійності об’єкта будівництва попередньо визначений клас наслідків (відповідальності) може бути уточнений замовником та проектувальником.
· Знайомство ізДСТУ-Н Б В.1.2-16: 2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва».
ДСТУ-Н Б В.1.2-16: 2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва»установлює вимоги та рекомендації щодо визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва.
Цей стандарт призначено для застосування замовниками та проектувальниками; розробниками будівельних норм та стандартів; експертними організаціями; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.
Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва виконується за Додатком А ДСТУ-Н Б В.1.2-16: 2013
Збитки від руйнування чи пошкодження основних фондів розраховують виходячи з втрати їх залишкової вартості, тобто балансової вартості з урахуванням амортизації. Приймаємо, що відмова трапиться на момент середнього значення встановленого терміну експлуатації Tef, тому залишкову вартість розраховують на цей момент часу.
Збитки від можливого руйнування основних фондів розраховують за формулою (4.1):
де Ф – прогнозовані втрати (тис. грн.);
с — коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю втрачаються під час аварії. Значення с можна оцінювати при аналізі сценарію розвитку аварії відповідно до Додатку Б. Попередньо приймаємо с=0, 45;
i P — вартість і -го виду основних фондів, що можуть бути втрачені,
під якою слід розуміти загальну вартість, визначену на підставі ДБН Д.1.1-1
(тис. гривень);
Tef — середнє значення встановленого терміну експлуатації основних
фондів (років);
a, i K — коефіцієнт амортизаційних відрахувань i -го виду основних
фондів;
n — кількість видів основних фондів.
До об’єктів культурної спадщини національного або місцевого значення відносять об’єкти, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та відповідного Переліку об'єктів культурної спадщини.
Для об’єктів будівництва, які проектують в охоронній зоні, слід враховувати можливість їх впливу на об’єкти культурної спадщини національного або місцевого значення, відповідно до ДБН Б.2.2-2. Розміри охоронної зони не повинні бути меншими двох горизонтальних або вертикальних розмірів пам’ятки (більший з них).
Незалежно від класифікації за ознаками таблиці 1 слід встановлювати клас наслідків (відповідальності) не меншим ніж:
СС3 – для об’єктів (будівель та споруд) підвищеної небезпеки, визначених згідно з Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», Постановою Кабінету міністрів України від 28.08.2013 № 808 «Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлть підвищену екологічну небезпеку»;
СС2 – для висотних житлових і громадських будинків висотою від 73, 5 м до 100 м;
СС3 – для висотних житлових і громадських будинків висотою понад 100 м;
ССЗ – для сховищ цивільного захисту (цивільної оборони) незалежно від місця розташування, місткості та класу захисту.
Для об’єктів будівництва невиробничого призначення кількість осіб, для яких враховується можлива небезпека, визначається таким чином:
- у житлових будинках - кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), визначається за нормою 21 квадратний метр загальної площі на власника (наймача) та кожного члена його сім’ї та додатково 10, 5 квадратних метрів на сім’ю (зазначена норма не застосовується при проектуванні гуртожитків та житла соціального призначення);
- у будинках із житлового фонду соціального призначення – кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), відповідно до встановлених тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом, визначається за нормою 22 квадратних метри загальної площі на сім’ю із двох осіб та додатково 9, 3 квадратних метри на кожного наступного члена сім'ї;
- у соціальних гуртожитках – кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), відповідно до встановлених тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом визначається нормою 6 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;
- у гуртожитках – кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15 визначається нормою 8 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;
- у гуртожитках для аспірантів – кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15 визначається нормою 10 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;
- у громадських будинках кількість постійно (N1) і тимчасово перебуваючих (N2) людей визначається згідно з положеннями будівельних норм на відповідні типи будинків;
- кількість осіб, які перебувають зовні об’єкта (N3), визначають за формулою (5.1):
N3 = a × N1
При підрахунку обсягу можливого економічного збитку від руйнування чи пошкодження основних фондів для житлових будинків приймається, що коефіцієнт амортизаційних відрахувань дорівнює 0, 01, а встановлений термін експлуатації дорівнює 100 рокам і с=0, 45.
Вартість будівництва житла визначають за Наказом Мінрегіонбуду «Показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України». Такі показники змінюються відповідно до економічної ситуації в країні і оновлюються кожні пів року.
ПРИМІТКА:
За ДБН В.1.2-14 Незалежно від класифікації за ознаками таблиці 1 слід встановлювати клас наслідків (відповідальності) не меншим ніж:
СС3 – для об’єктів (будівель та споруд) підвищеної небезпеки, визначених згідно з законодавством;
СС2 – для висотних житлових і громадських будинків висотою від 73, 5 м до 100 м;
СС3 – для висотних житлових і громадських будинків висотою понад 100 м.
Категорії відповідальності конструкцій та їх елементів
Категорії відповідальності конструкцій та їх елементів визначено заДБН В.1.2-14
Залежно від наслідків, які можуть бути викликані відмовою, розрізняють три категорії відповідальності конструкцій та їх елементів:
А – конструкції та елементи, відмова яких може призвести до повної непридатності до експлуатації будівлі (споруди) в цілому або значної її частини.
Б – конструкції та елементи, відмова яких може призвести до ускладнення нормальної експлуатації будівлі (споруди) або до відмови інших конструкцій, які не належать до категорії А.
В – конструкції, відмови яких не призводять до порушення функціонування інших конструкцій або їх елементів.
Категорії відповідальності встановлюються проектувальником і мають бути наведені у проектній документації. Рекомендації щодо визначення цих категорій, як правило, мають бути наведені у нормах проектування будівель або споруд певного типу.
У складі категорії А можуть виділятися конструкції категорії А1 (головні несучі конструкції), безвідмовність яких забезпечує будівлю або споруду від повного руйнування при аварійних впливах (див. 4.4.3), навіть якщо її подальше використання за призначенням при цьому стане неможливим без капітального ремонту.
До категорії А1 слід відносити елементи, відмова яких може стати безпосередньою причиною, аварійної ситуації з прямою загрозою для людей або довкілля (запобіжні клапани в посудинах високого тиску, деталі та конструктивні елементи, що забезпечують герметизацію резервуарів із сильнотоксичними речовинами тощо).
У нормах проектування конструкцій із різних матеріалів можуть встановлюватися також інші категорії елементів за ступенем їх відповідальності, які деталізують вказівки
Для конструкцій та елементів категорії А рекомендується використовувати окремо або в будь-яких доцільних комбінаціях наступні принципи гарантування безпеки:
- резервування, тобто забезпечення виконання основних функцій за рахунок надмірного числа елементів і пристроїв або їх надмірних можливостей (силових, енергетичних тощо);
- незалежність, тобто функціонування одного елемента (підсистеми) за можливості не повинно залежати від здатності до виконання своїх функцій іншим елементом (підсистемою);
- розділення функцій, що забезпечує зменшення ймовірності одночасної відмови різних елементів (підсистем) через загальну причину;
- відмінність принципів, тобто використання різних за конструкцією і принципом дії захисних пристроїв і елементів.
Рішення щодо принципів гарантування безпеки приймає генеральний проектувальник за погодженням із замовником проекту та організацією, яка здійснює наукове супроводження проектних робіт, та відповідними державними наглядовими органами. Для елементів категорії А1 відмова від використання принципу незалежності має бути спеціально обгрунтованою.
Для елементів категорії Al, як правило, повинні бути визначені і до введення об'єкта в експлуатацію підготовані методики, пристосування і пристрої для:
- перевірки роботоздатності та випробування на відповідність проектним показникам;
- періодичного та (або) безперервного контролю їх технічного стану;
- заміни при відпрацюванні встановленого ресурсу або при невідповідності їх параметрів вимогам технічної документації.
· Знайомство з принципами розрахунку категорії складності об’єктів будівництва. Приклад №1
Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єкту будівництва
Об'єкт - будівля кафе-магазину та СТО
Площа ділянки – 908, 00 м
Загальна площа приміщень – 286, 70 м2
Площа забудови – 166, 00 м2
Згідно з виробничими даними замовника розрахункова кількість осіб, що постійно перебувають у будівлі: 5 осіб.
Балансова вартість об`єкту складає: 160 600, 00 грн.
1. За кількістю осіб, які постійно перебувають на об‘єкті згідно з додатком А ДСТУ-Н Б В.1.2-16: 2013, табл.А.1 відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1, категорія складності об’єкту будівництва ІІ.
Кількість осіб, які періодично перебувають на об‘єкті (N2) приймаємо:
N2=N1 . 0, 5 = 5 . 0, 5= 3 (особи).
2. За кількістю осіб, які періодично перебувають на об‘єкті згідно з додатком А ДСТУ-Н Б В.1.2-16: 2013, табл.А.1 відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1, категорія складності об’єкту будівництва І.