Карибська криза

Січень 1962 р. За ініціативи США Організація Американських держав (ОАД) прийняла рішення про визнання кубинського режиму злочинним і про виключення Куби з ОАД та про заборону торгівлі країн Латинської Америки з Кубою, 15 країн Латинської Америки розірвали з Кубою відносини.

У відповідь на таку політику США СРСР почав надавати Кубі різноманітну допомогу і вирішив розмістити на Кубі ракети середньої дальності, почавши їх таємну доставку. На Кубу СРСР почав завозити ракети СС-4, бомбардувальники Іл-28 і тактичні ракети “Місяць”, які могли використовуватися як носії ядерних зарядів.

У відповідь США оголосили морську блокаду.

22 жовтня 1962 р. США сконцентрували навкруги Куби великі з’єднання військово-морського флоту (всього 183 кораблі), воєнну авіацію, морських піхотинців. Було приведено у повну бойову готовність війська США та війська союзників США по НАТО.

Почалася небезпечна конфронтація, що загрожувала всьому світові термоядерною війною.

Велику роль у подоланні кризи відіграли лідери обох держав — Дж. Кеннеді та М. Хрущов, які пішли на переговори і прийняли компромісні рішення, щоб запобігти ядерній війні; СРСР погодився вивезти з Куби ракети, а США відмовилися від вторгнення своїх військ на Кубу.

Висновки

1. СРСР і США зробили вибір на користь миру зі збереженням кубинського комуністичного режиму, а не термоядерної війни.

2. Карибська криза стала поворотним пунктом для переорієнтації зовнішньої політики СРСР, США та інших великих держав у бік скорочення гонки озброєнь, послаблення міжнародного напруження.

5 серпня 1963 р. У Москві США, СРСР та Велика Британія підписали Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космосі і під водою.

22 листопада 1963 р. Дж. Кеннеді був убитий в Далласі (штат Техас).

1963 р. Після вбивства Дж. Кеннеді посаду президента до нових виборів посів віце-президент Ліндон Джонсон.