Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Трудовий процес, його складові, методи дослідження та основи раціоналізації






Нерідко трудова діяльність людини уявляється як механічне поєднання елементарних стандартних рухів, без урахування психологічних закономірностей їхньої регуляції, системних принципів організації, що негативно впливає на ефективність виробництва, вдосконалення засобів і методів праці, розв’язування завдань, пов’язаних з проектуванням нової техніки, нових технологій. Конструкція, складність значною мірою обумовлює характер діяльності на ньому людини та рівень її професійної підготовки.

Все це вимагає поглибленого аналізу характеру, змісту трудової діяльності людини, перш за все, з метою пошуку шляхів оптимального проектування та організації навчального процесу учнів. Психологічний аналіз передбачає чітке виділення зовнішніх і внутрішніх сторін трудової діяльності, так як будь-якій зовнішній практичній діяльності передує внутрішня психічна діяльність особистості.

Одним із завдань запровадження прогресивних методів праці на виробництві є знаходження методів діяльності, які відповідають конкретним виробничим умовам. Трудова діяльність людини є частиною виробничого процесу, під якою розуміють сукупність змін, яких зазнає предмет праці і як сукупність дії працівників спрямованих на зміну предмету праці. Трудовий процес – це діяльність людини, під якою розуміють сукупність дій, що здійснюються виконавцем із метою створення будь-якого виробу чи його частини або виконання будь-якої іншої функції в процесі виробництва. Ці визначення однак не враховують системного підходу до вказаних понять, тому є дещо однобічними.

Трудовий процес, який представлено на рисунку, визначає відношення «мотив-ціль», як вектор, котрий задає напрям і інтенсивність трудової діяльності, професійні здібності, минулий досвід, який включає знання, навички і уміння та трудові дії d1...dn, що в сукупності представляють спосіб діяльності (метод праці).

Передбачається, що дії, як зазначалось вище, можуть бути моторні, сенсорні, перцептивні, мнемічні, мислительні. Вони можуть бути представлені у вигляді психічних актів або розумових операцій чи робочих рухів.

Існують види праці, які лише визначають завдання в цілому (праця інженера, лікаря, вчителя тощо), а вибір шляхів і засобів не регламентується. Існує також творча праця вчених, художників, письменників, яка характеризується тим, що не завжди чітко визначаються способи (іноді і мета) діяльності. У науковій організації праці виділяють такі одиниці аналізу трудового процесу: виробнича операція, комплекс прийомів, прийоми, трудові дії, робочі рухи, що знаходяться у взаємозв’язку: кожна вищестояща одиниця включає нижчестоячу. Всі одиниці аналізу можуть бути представлені у вигляді сукупності робочих рухів, що включають дрібніші одиниці аналізу.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал