Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Тема: Місцеве самоврядування ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3
> Континентальная система самоуправления (романно-германская) Получила распространение не только в странах континентальной Европы (Франция, Италия, Испания, Бельгия), но и в большинстве стран Ближнего Востока, франкоязычной Африки. Отличительные признаки этой модели следующие: - сочетание местного самоуправления и государственного управления на местах, выборности и назначаемости; - определенная иерархия системы местного самоуправления, подчиненность нижестоящих звеньев вышестоящим; - наличие на местном уровне специального представителя центральной власти, полномочного осуществлять государственный контроль за деятельностью органов местного самоуправления, Родоначальница континентальной модели - Франция, для которой высокая степень централизации местного управления и самоуправления является исторически традиционной. Во Франции достаточно долго существовала система многоуровневой организации власти на местах, при которой деятельность нижестоящих звеньев в значительной степени определялась и зависела (прежде всего в административном и финансовом смысле) от вышестоящих органов управления. Континентальная система система передбачає, що: - в одній адміністративно-територіальній одиниці функціонують система місцевого самоврядування і система прямого державного управління; - суб'єктами місцевого самоврядування визнаються місцеві співтовариства, що наділяються правами юридичної особи публічного права; - органами місцевого самоврядування є: колегіальний представницький орган, глава виконавчої влади і колегіальний виконавчий орган, що розподіляє між собою повноваження представницької і виконавчої влади на місцях; - компетенція територіального співтовариства є загальною, визначається за принципом " дозволено все, що не заборонено"; - діяльність органів місцевого самоврядування контролює представник центральної влади на місцях. > Додаткова інформація В ряде стран (Франции, Италии, многих странах Латинской Америки) во всех или в отдельных видах региональных административно-территориальных единиц действует «двойная» система: выборные органы территориального коллектива и назначенные представители центра (президента, правительства, министра внутренних дел). Назначенные чиновники осуществляют «административный контроль» в отношении выборных советов: они вправе приостановить на определенный срок решение местного совета (теперь во многих странах только путем обращения в административный суд и по его решению) и даже обратиться к главе государства с предложением о роспуске совета в случаях нарушения законов или его неработоспособности. Правда, такой роспуск в развитых странах практически не практикуется, в развивающихся странах в условиях демократических режимов он также имеет место редко.
Англосаксонская система самоуправления (муниципальная) На уровне общин создаются только выборные органы местного самоуправления (обычно совет и мэр), и никаких назначаемых «сверху» администраторов не существует. Управление «искусственными» административно-территориальными единицами строится различным образом, имеет несколько вариантов. В некоторых региональных административно-территориальных единицах существуют только назначенные центром чиновники (например, губернаторы в Финляндии, в Турции, в Ираке, супрефекты в округах Франции, регирунгспрезиденты в округах Германии) или представители вышестоящих выборных органов, управляющие регионом. Англосаксонська (муніципальна) система передбачає, що: - рада—представницький орган, обраний населенням, має право ухвалення рішень, керівництва і контролю; - відсутність на місцях уповноважених центрального уряду, які опікали б представницькі органи, обрані населенням; - керівник ради (мер, голова, лідер) може обиратися населенням або радою; - повноваження муніципальної ради спеціальні й чітко визначені в законі за принципом intra vires (в рамках прав); - комісії (комітети) місцевих представницьких органів наділені значними повноваженнями, зокрема у підготовці й прийнятті рішень. - не існує ієрархії виборних органів в адміністративно-територіальних одиницях, кожний покликаний вирішувати визначені питання місцевого значення; - діяльність місцевих органів контролюють: з питань здійснення власних повноважень в рамках закону- спеціальне міністерство; з питань делегованих повноважень - відповідні галузеві міністерства; рада може безпосередньо звертатися до міністерств; - скасувати рішення органів місцевого самоврядування в адміністративному порядку не можна; дії органів самоврядування можуть бути оскаржені в судах за ініціативою державних органів, приватних осіб; суди загальної юрисдикції мають право визнати оскаржене рішення нікчемним. Муніципальна система виникла у Великобританії, а потім була запозичена багатьма країнами, перш за все її колишніми колоніями. Тому існують два основні різновиди цієї системи: англійська і північноамериканська моделі. Для першої уніфікованої моделі характерні: визнання суб'єктами місцевого самоврядування муніципальних органів; відсутність на місцевому рівні розподілу влади; уніфікація правового статусу адміністративно-територіальних одиниць і органів місцевого управління одного рівня. Для північноамериканської диверсифікованої моделі характерні: визнання суб'єктом місцевого самоврядування населення, особливим чином організованого; різноманіття форм І методів організації і діяльності муніципальної влади. Домашнє завдання: опрацювати §18 (С.Б.Гавриш.Првознавство-10 клас.-К., 2010), п.1; §17(О.Д.Наровлянський. Првознавство-10 клас.-К., 2011)
|