Правова основа діяльності нотаріату

Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Стаття визначає правову основу діяльності нотаріату. До неї належать: Конституція України, Закон України " Про нотаріат", інші законодавчі акти. Необхідно зазначити, що діяльність нотаріату, яка грунтується на принципі законності, здійснюється з урахуванням положень всієї системи чинного законодавства, у тому числі підзаконних актів.

Важливо звернути увагу на те, що у цій статті використовується термін " діяльність нотаріату", який за змістом відрізняється від терміна " нотаріальна діяльність". Так, нотаріальна діяльність є професійною діяльністю нотаріусів, тоді як діяльність нотаріату об'єднує нотаріальну діяльність і діяльність всіх органів і посадових осіб, що тим або іншим чином стосується нотаріату (Міністерства юстиції України, органів і посадових осіб органів місцевого самоврядування, посадових осіб консульських установ тощо). Отже, діяльність усіх цих осіб і органів повинна ґрунтуватися на визначеній у ст. 2 Закону України " Про нотаріат" правовій основі.

Конституція України є основою всієї системи законодавства України, оскільки закріплює найголовніші суспільні цінності, права і свободи як пріоритетного напряму діяльності держави. Визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю (ст. З Конституції України) стало основою для всього законодавства. Це положення визначає пріоритетні спрямування діяльності держави у всіх її проявах, що, зокрема, стосується і нотаріальної діяльності, яка також включає у себе публічний елемент. Діяльність нотаріату в цілому, у тому числі і нотаріальна діяльність, мають соціальну направленість, суспільне значення, що зумовлює виконання важливих функцій нотаріату щодо реалізації, охорони і захисту прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад або держави тощо.

При цьому діяльність нотаріату, зокрема нотаріальна діяльність, грунтується також на спеціальному законодавстві (Закон України " Про нотаріат", Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України тощо), а також тісно пов'язана з нормами інших галузей законодавства (цивільне, сімейне, господарське тощо). Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює нотаріальну діяльність, є Закон України " Про нотаріат", де розкрито питання організації нотаріальної діяльності, порядку її здійснення, зупинення і припинення, окремі питання здійснення нотаріальних процедур тощо.

Важливо зазначити, що законодавство про нотаріат, в основі якого лежать норми, що здебільшого розкривають порядок здійснення нотаріальних процедур, покликане реалізовувати норми інших галузей законодавства (матеріальні норми). Тобто спеціальне нотаріальне законодавство, будучи процесуальним, не може застосовуватись саме по собі, а, як і нотаріальна діяльність у цілому, є взаємопов'язаним із цивільним, сімейним, господарським законодавством тощо. При цьому, як справедливо зазначає А. В. Рясненко, нотаріальна діяльність невіддільна від здійснення прав учасників майнового обороту і її правова регламентація допустима лише з того ж джерела, що і цивільне законодавство'.

Реалізація функцій нотаріату відбувається згідно із вказаною правовою основою його діяльності. Основоположні права і свободи людини і громадянина реалізуються в тому числі і з участю нотаріату. Вчинення окремих видів нотаріальних дій віднесено до одного із способів захисту цивільних прав (ст. 18 Цивільного кодексу України).

Слід зазначити, що кількість випадків обов'язкового нотаріального посвідчення правочинів, що є умовою набрання ними юридичної сили, свідчить про важливість ролі нотаріуса у суспільному житті, рівень довіри держави до інституту нотаріату в цілому.

2.§ 7. Нотаріат в Україні: поняття, завдання та функції
Нотаріат в Україні - система органів і посадових осіб, на яких покладено обов'язок посвідчувати права, в також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші передбачені законодавством нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності. Учинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або мають приватну нотаріальну практику (приватні нотаріуси). Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.
У населених пунктах, де немає нотаріусів, певні визначені законом нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Учинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.
Посвідчення заповітів і доручень, прирівняних до нотаріальних, може провадитись в особливих випад-жах також:
головними лікарями, їхніми заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, лікувальних закладів, санаторіїв, а також директорами й головними лікарями будинків для престарілих та інвалідів;
капітанами морських суден або суден внутрішнього плавання, що плавають під прапором України;
начальниками розвідувальних, арктичних та інших подібних до них експедицій;
начальниками, їхніми заступниками з медичної частини, старшими та черговими лікарями госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів;
командирами (начальниками) військових частин, з'єднань, установ і закладів;
начальниками місць позбавлення волі.
Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут) і пройшов стажування протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або в нотаріуса, що має приватну нотаріальну практику, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість.
Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних і громадських підприємств та організацій, вдаватися до підприємницької та посередницької діяльності, виконувати іншу оплачувану роботу, крім складання проектів угод і заяв, виготовлення копій документів і виписок із них, давання роз'яснень із питань учинення нотаріальних дій, консультацій правового характеру, а також викладацької та наукової роботи у вільний час. Нотаріус зобов'язаний:
виконувати свої професійні обов'язки відповідно до закону і принесеної присяги;
сприяти громадянам, підприємствам, установам та організаціям у здійсненні їхніх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права та обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;
зберігати в таємниці відомості, одержані ним за вчинення нотаріальних дій;
відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.
Органами нотаріату вчиняються такі нотаріальні дії:
1) посвідчуються угоди (договори, заповіти, доручення, шлюбні контракти та ін.);
2) вживаються заходи з охорони спадкового майна;
3) видаються свідоцтва про право на спадщину;
4) видаються свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя;
5) видаються свідоцтва про придбання жилих будинків із прилюдних торгів;
6) видаються дублікати документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори;
7) накладається заборона відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;
8) засвідчується вірність копій документів та виписок із них;
9) засвідчується справжність підпису на документах;
10) засвідчується вірність перекладу документів з однієї мови іншою;
11) посвідчується факт, що громадянин є живим;
12) посвідчується факт перебування громадянина в певному місці;
13) посвідчується тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці;
14) посвідчується час пред'явлення документів;
15) передаються заяви фізичних і юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам;
16) приймаються в депозит грошові суми та цінні папери;
17) вчиняються виконавчі написи;
18) вчиняються протести векселів;
19) пред'являються чеки до платежу і посвідчується неоплата чеків;
20) вчиняються морські протести;
21) приймаються на зберігання документи. Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати й засвідчують вірність копій та виписок із документів, що зберігаються у справах цих архівів.
Правове регулювання нотаріату в Україні, видів і порядку вчинення нотаріальних дій здійснюється Законом України " Про нотаріат" від 2 вересня 1993р. Закон складається з 4 розділів (17 глав):
Розділ І. Нотаріат в Україні.
Глава 1. Загальні положення.
Глава 2. Державні нотаріальні контори і державні нотаріальні архіви.
Глава 3. Приватна нотаріальна діяльність.
Розділ II. Повноваження щодо вчинення нотаріальних дій.
Розділ III. Правила вчинення нотаріальних дій.
Глава 4. Загальні правила вчинення нотаріальних дій.
Глава 5. Посвідчення угод.
Глава 6. Вжиття заходів до охорони спадкового майна.
Глава 7. Видача свідоцтв про право на спадщину.
Глава 8. Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.
Глава 9. Видача свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів.
Глава 10. Накладання заборони відчуження нерухомого майна.
Глава 11. Засвідчення вірності копій документів і виписок з них, справжності підписів і вірності перекладу.
Глава 12. Посвідчення фактів.
Глава 13. Прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів.
Глава 14. Вчинення виконавчих написів.
Глава 15. Вчинення протестів векселів, пред'явлен-ня чеків до платежу і посвідчення несплати чеків.
Глава 16. Вчинення морських протестів.
Глава 17. Прийняття документів на зберігання.
Розділ IV. Застосування законодавства іноземних держав. Міжнародні договори.