Основні типи автоматичних засобів пожежогасіння на об'єктах галузі.

Автоматична пожежна сигналізація (далі АПС) призначена для виявлення ознак пожежі на ранній (початковій) стадії її виникнення і подачі сигналу про пожежу на пульт пожежної сигналізації, який установлюється в приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу.

Системи автоматичної пожежної сигналізації обладнуються пожежними сповіщувачами, які реагують на появу диму (димові сповіщувачі) або на підвищення температури вище + 70°С (теплові сповіщувачі). Пожежні сповіщувачі повинні функціонувати цілодобово. Відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в галузі зв'язку, об'єкти електрозв'язку, як правило, слід обладнувати димовими сповіщувачами.

Установки автоматичного пожежогасіння призначені для гасіння пожеж у приміщеннях. Установки автоматичного пожежогасіння можуть бути газові, порошкові, водяні, пінні. Установка автоматичного пожежогасіння приводиться у дію автоматично при спрацюванні автоматичної пожежної сигналізації у разі виникнення пожежі у приміщенні, де вона змонтована.

Автоматичні установки водяного пожежогасіння, призначені для гасіння пожеж розпиленою водою і поділяються на спринклерні і дренчерні. Свою назву вони отримали від англійських слів sprincle (бризкати, мрячити) та drench (мочити, зрошувати).

Спринклерні установки призначені для виявлення та локального гасіння пожеж та загорянь, охолодження будівель них конструкцій і подачі сигналу про пожежу.

Спринклерні установки розрізняють:

Водяні - для захисту приміщень з мінімальною температурою повітря протягом року вище 4°С;

Повітряні - для захисту неопалюємих приміщень, чи які розташовані в районах з тривалістю опалювального періоду більше 240 днів в році з середньодобовою температурою повітря 8°С та нижче.

Повітряно-водяні (перемінні) - для захисту неопалюємих приміщень, які розташовані в районах з тривалістю опалювального періоду менше 240 днів в рік, з середньодобовою температурою повітря 8°С і нижче

В стані готовності спринклерна установка (мал.9, 10) знаходиться під тиском, який створюється автоматичним водоживлювачем 1.

Воду забирають насосом з водопроводу або з водоймища по трубопроводу з водозабірною сіткою. Поступання води з пневмобака в насос запобігається зворотнім клапаном. При вскритті спринклерного зрошувача тиск в живильному і в розподільчому трубопроводах падає, вскривається контрольно-сигнальний клапан (КСК) та по підводячому трубопроводу з автоматичного водоживлювача вода поступає через вскриті спринклерні зрошувачі на гасіння пожежі. Одночасно вода поступає до сигнального приладу, який видає сигнал про пожежу.

При падінні тиску в автоматичному водоживлювачі встановлений на ньому електроконтактний манометр включає основний водоживлювач, який забирає воду з резервуару та подає в спринклерну мережу. Зворотній клапан відключає автоматичний водоживлювач від мережі. Основний водоживлювач можна включати і від сигнального приладу. Повітря в пневмобак підкачують компресором, а в мережу повітряної системи - компресором при відкритій засувці та відключеному КСК.

Дренчерні установки водяного пожежогасіння застосовують для захисту пожежонебезпечних приміщень, які мають велике пожежне навантаження і де передбачено велику початкову швидкість пожежі, а також, коли гасіння пожежі вимагає підвищених витрат води (наприклад, при займані горючих природних і синтетичних волокон, пластмас, кіноплівки на нітрооснові, синтетичного каучуку, лаків, фарб тощо).

Мал.10 Загальна схема спринклерної системи

Мал.11 Загальна схема дренчерної системи

Дренчерні установки призначені для виявлення і гасіння пожеж по всій розрахунковій площі, а також для створення водяних завіс.

Своєчасне виявляння займання та автоматичне включення дренчерних установок передбачено від одного з видів технічних засобів, а саме:

· спонукальної системи (пневматична, гідравлічна або механічна активація);

· автоматичної пожежної сигналізації (електрична активація);

· датчиків технологічного обладнання (електрична активація).

Дренчерні установки відрізняються від спринклерних тим, що не мають легкоплавкого замка і вода витікає із зрошувачів при відкриванні крана, який подає воду до магістрального трубопровода всієї установки, або в результаті спрацювання датчика. Застосовують їх для гасіння пожеж за допомогою водяних завіс або направленого водорозпилювання. Як розпилювачі води застосовують різні типи зрошувачів (рис. 11, 12). Двоструменевий зрошувач при напорі приблизно 343 Па здатний створити струмінь довжиною 8 м і шириною 5 м. Чотириструменевий зрошувач створює струмінь довжиною 15 м при тому ж напорі.