Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Основні теоретичні відомості
освітленість на розрахунковій поверхні (рівень столів) у приміщенні складається з прямої освітленості Епр, що безпосередньо впала від джерел, й освітленості багаторазового відбиття ЕБрв (БРВ): Е=Епр+Ебрв . (5.1) Пряма освітленість у точці А, для лінійних джерел світла визначається згідно з [1, с. 151]. Внаслідок перетворення розрахунковий вираз набуде вигляду (5.2) де А – точка, в якій виконуються вимірювання; x, z – координати джерел світла; φ – кут, під яким видно з точки розрахунку лінію, що світиться (в радіанах); Ι γ (Ι γ = І0) І – сила світла з одиниці довжини лінії, що світиться у поперечній площині.
L Z D
С В jправ Y g jлів H
A(xi, yi)
X рис. 5.1 – До розрахунку кутів φ лів і φ прав
кут φ для лівої частини світильника (припускається, що світильник починається від стіни, тобто його ліва координата у = 0), визначається за формулою (5.3) де х, у – координати точки; хі – координати джерела світла (ДС); h – висота приміщення. Для правої частини світильника кут φ набуде вигляду
, (5.4)
де х, у – координати точки; хі - координати джерела світла (ДС); h – висота приміщення; а – ширина приміщення.
У підсумку отримуємо: Eпрі = Епрі(лів) + Епрі(прав) (5.5) Епр = . (5.6) Наступним етапом є знаходження освітленості, що створюється БРВ від лінії, яка світить. Методи розрахунку описані в [1]. Розрахунок БРВ зводиться до наступного: (5.7) де Sp – площа розрахункової поверхні, м2; Фбрв – потік БРВ, що впав на розрахункову поверхню, лм;
ФБРВ=Фр-Ф¢ р, (5.8)
де Фр – потік, що встановився на розрахунковій поверхні, лм; Ф'р – потік, що впав безпосередньо від джерела світла на розрахункову поверхню, лм: Фр =АФ¢ с+ВФ¢ ст+СФ¢ р (5.9)
де А, В, С – коефіцієнти, що визначаються за [1, с. 211]. При визначенні А, В, С використовують коефіцієнти відбиття стін, стелі, робочої поверхні. Середньозважений за площиною коефіцієнт відбиття стін rст, визначається за формулою , (5.10) де rскла – коефіцієнт відбиття скла (0, 04); rст – коефіцієнт відбиття стін (0, 5); h – висота приміщення, м; b – ширина і довжина приміщення, м.
Потік лампи: Фл = 2 . Потік, що впав на стелю від одного дС: Ф'сі = 0, 5× Флі, (5.11) де Ф'лі – повний потік лампи, лм. потік, що впав на стелю від усіх дС, які світять в цьому режимі: . (5.12) Потік на стіни визначається за формулою
Ф'ст = 0.5Фл - Ф'р, (5.13) де Ф'р – потік, що впав на робочу поверхню, лм: (5.14) де Ф'рі – потік на розрахункову площину від 1-го ДС. Потік Ф'рі ДС визначається згідно з [1, с.190].
|