Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Організація історичних архівів в Україні
⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3
|
|
| Назва архіву | Причини заснування/створення | Склад документів, їх упорядкування та актуалізація |
| Цісарсько-королівська установа давніх галицьких гродських і земських актів та корроборації документів. Львів, 1784 − Крайовий архів гродських і земських актів у Львові (з 1877) − Земський архів (з 1919) − включений до складу Державного архіву у Львові (1933)− нині − ЦДІАЛ | Перехід Галичини 1772 р. під владу Австрійської імперії. Діяльність у Галичині гродських і земських судів було припинено за ропорядженням Галицького губернаторства 1783 р. (замість них − шляхетські суди). Питання про збереженість давніх актових книг. За розпорядженням Галицького трибуналу від 27 грудня 1783 р. протягом наступного 1784 р. документи ліквідованих судових установ звезено до Львова і розміщено у колишній бібліотечній галереї Бернардинського монастиря. У грудні 1784 р. галицьким губернатором призначено регентом новоствореного архіву Антонія Полетила. | Актові книги гродських, земських, підкоморських, каптурових (періоду міжкоролів’я), скарбових судів Галичини, Коронного трибуналу. Різноманітність документів, брак довідкового апарату змусили місцеві влади (Шляхетський суд, Становий комітет) звертатися до імператора з поданням про упорядкування архіву. З 1787 р. регент архіву А. Полетило та 150 писарів розпочали упорядкування (нумерація документів, складання індексів-алфавітних покажчиків). 1860-і рр. граф О.Стадницький заповів кошти на публікацію найдавніших документів фондів архіву. Перший том AGZ підготували до друку 1868 р. До 1935 р. світ побачило 25 томів видання, що охопило дипломатарій, найдавніші записи і обляти документів, постанови місцевих сеймиків Галичини. Під керівництвом історика О. Бальцера (працював в архіві з 1880 р. до 1933) завершено описування галицьких, сяноцьких, перемиських гродських і земських актів |
| Центральний архів давніх актів, Київ, 1852 − нині ЦДІАК | Стан архівів тих установ, куди були передані неупорядковані актові книги ліквідованих судово-адміністративних установ Правобережної України; нищення, розпорошення, фальшування документів. Розвиток історичної науки (створення Київської археографічної комісії). Причини політичного характеру (1832 – ген. губ.; 1834 – відкриття Київського університету на базі ліквідованого Кременецького ліцею, 1839 – ліквідація уніатської церкви, 1840 – відміна Литовського статуту) Микола Іванішев – декан юр. фак. Київського університету Св. Володимира, − доповідна записка в СПб. Імперський указ 2 квітня 1852 р. – про заснування першого офіційного історичного архіву на українських землях Російської імперії. На подібних засадах створювалися архіви у Вільно і Вітебську. | Актові книги − 5883 і близько 500 тис. окремих документів. Архівний матеріал ЦАДА став основою для видання унікальної серії “Архив Юго-Западной России” (35 тт.). З архівом тісно пов’язана діяльність видатних істориків України − В. Антоновича, О. Левицького, М. Владимирського-Буданова та ін. Архів виконував адміністративну (виконання запитів юридичних і фізичних осіб) і наукову функцію. Описування актових книг та окремих документів, створення довідкового апарату. 1862− 1864 рр. в “Университетских известиях” розпочалося складання каталога актових книг ХVІ− ХVІІІ ст. (виконував функції реєстру актових книг, був обліковим і пошуковим довідником). Напрацьовувалися методики описування актових книг. Розроблялися методики експертизи актових книг для виявлення фальшивих актів |
| Харківський історичний архів, 1880 | Розвиток історичної науки. Створення історичних товариств. Збирання і вивчення архівних документів. ХІА створено зусиллями Харківського історико-філологічного товариства. Ініціатива створення архіву належала члену ХІФТ історику і етнографу Петру Єфименку − клопотання щодо перевезення до Харкова документів з архіву Чернігівського губернського правління. | Документи до історії Лівобережної України − Малоросійської колегії, ГВК, Чернігівського міського суду, Чернігівського намісницького правління, походної канцелярії К. Розумовського та ін. Документи до історії Слобідської України − Слобідсько-Української губернської канцелярії 18 ст., Харківської полкової канцелярії Харківського намісницького правління та ін. Структура архіву: 1. Малоросійський відділ − фонди центральних установ Малороссії, місцевих установ Чернігівщини і Полтавщини; 2. Слободсько-Український відділ − справи харківськиї установ 18− 19 ст.; 3. відділ рукописів місцевих діячів 18− 19 ст.; 4. колекція ХІФТ. Напрями наукової роботи: каталогізація архівних справ; описи Харківського та Чернігівського відділень архіву і покажчики до опису − іменний, географічний, предметний; публікація документів у виданнях ХІФТ; дослідження історї установ на основі опрацювання архівних документів. В архіві сформувалася школа істориків-архівістів − Д. Багалій, С. Дуброва, М. Плохинський, Д. Міллер, Є Іванов, В. Барвінський та ін |
Завдання для наступного практичного заняття.
Тема: Проекти архівних реформ в Росії та архіви України.
Завдання:
1. Обгрунтувати необхідність проведення реформ у другій половині 19 − початку 20 ст.
2. З’ясувати сутність проектів реорганізації архівної справи барона Густава Андрійовича Розенкампфа, сенатора Миколи Васильовича Калачова та архівіста, директора Московського архіва міністерства юстиції Дмитра Яковича Самоквасова
3. Укласти таблицю за зразком:
| Автори проектів реформ | Сутність проектів реформ |
Література:
Архівознавство. − К., 2002.
Нариси історії архівної справи. − К., 2002.
Матяш І. Архівознавство: методологічні засади та історія розвитку. − К., 2012.