вул. Краківська,21

Церква Преображення Господнього

УГКЦ (1729, 1875-1898)

вул. Краківська, 21

У 1685 р. до Львова з Іспанії прибули монахи тринітарії, які займалися викупом бранців з турецької неволі. Вони оселилися неподалік краківської брами. 1703 р. монахи розпочали будівництво мурованого костелу. У вересні 1731 р. костел Св. Трійці був освячений, але будівництво храму ще не завершилося. 1783 р. австрійська влада ліквідувала орден тринітаріїв, храм передала Університету. У приміщенні костелу була облаштована бібліотека. Після бомбардування храму австрійською артилерією у 1848 р. міська влада дозволила українцям збудувати на руїнах костелу церкву.

1850 р. архітектор Антон Фрех виготовив проект майбутнього храму, вирішивши зберегти стіни попереднього костелу. Але через соціально-економічні причини будівництво затягнулося на півстоліття.

Будівництво продовжили у 1875 р. за проектом архітектора Сильвестра Гавришкевича. Перше богослужіння у новому храмі відбулося у 1902 р., проте освятили його 29 квітня 1906 р. за участю Митрополита Галицького Андрея Шептицького.

Після ліквідації УГКЦ храм Преображення Господнього не зачинявся – він перебував під юрисдикцією Московської патріярхії РПЦ. У жовтні 1989 р. храм повернувся в лоно УГКЦ, до речі першим зі всіх храмів Західної України.

Основні потоки світла потрапляють до храму через підкупольний барабан, який має дванадцять великих вікон. Поміж вікнами знаходяться постаті апостолів на високих п’єдесталах. Вони зображені у повний зріст зі знаряддям свого мучеництва чи іншими атрибутами: св. Петро (ключі і книга), св. Павло (меч і книга), св. євангеліст Матвій (сувій та ангел), св. євангеліст Іван Богослов (книга та орел), св. Андрій Первозванний (андріївський хрест), св. Пилип (антонівський хрест), св. Симон (пила), св. Тома (кутник), св. Варфоломій (книга та кинджал), св. Юда Яковів (Тадей, сокира і книга), св. євангеліст Лука (книга і тілець), св. євангеліст Марко (сувій та лев). Автором фігур був професор архітектури Леонард Марконі (1892).

Нижче розміщено герби головних міст Галичини, якими заповнені метопи фризу.

У храмі також знаходиться Розп’яття, яке зараз розташоване на лівій галереї.