Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Інвестиційна діяльність недержавних пенсійних фондів.
Недержа́ вний пенсі́ йний фонд (НПФ) — це фінансова установа, що працює винятково для пенсійного забезпечення громадян і має статус неприбуткової організації. Фонд залучає пенсійні внески вкладників, інвестує кошти з метою їхнього збільшення та захисту від інфляції, а пізніше здійснює пенсійні виплати учасникам за рахунок накопичених пенсійних активів. Недержавну пенсію виплачують додатково до державної. Розмір недержавної пенсії, на яку можуть сподіватися вкладники й учасники, залежить від розміру пенсійних внесків, періоду накопичення та суми отриманого інвестиційного прибутку. Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Значне зниження інвестиційної привабливості України з боку іноземних інвесторів і неспроможність внутрішніх інвесторів підтримати український фондовий ринок стали причиною значного зниження його капіталізації та Ліквідності. Гальмування процесів впровадження другого рівня пенсійної реформи(з накопичувальною складовою) також стримувало можливості для залучення довгострокових інвестицій. Незважаючи на такі негативні тенденції протягом 3-х посткризових років, а саме за період 2009—2011 рр., кількість суб’єктів НПЗ зменшилась несуттєво, а саме: НПФ зі 108 зменшилась до 97, а кількість КУА — з 44 до40. Зважаючи на таку ситуацію, варто зазначити, що система НПЗ в Україні поступово розвивається, але стверджувати про ефективність її діяльності досить важко. Виходячи зі статистичних даних, поданих НПФ про результати своєї діяльності До Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, більшість зареєстрованих НПФ практично не функціонує і виявити Інформацію про інвестиційну діяльність цих суб’єктів є неможливо. Як свідчать факти, кількість учасників не завжди говорить про ефективність діяльності. Ґрунтуючись на тому, що прибутковість НПФ залежить від вдалої інвестиційної діяльності, проаналізуємо обсяги інвестицій і види інвестиційних інструментів, які використовують НПФ у своїй діяльності. Аналізуючи інформацію, подану КУА відповідно до Положення про порядок надання адміністративних даних особою, що здійснює управління активами НПФ [5, 8], зі всіх дозволених законом об’єктів інвестування найбільш прибутковими з мінімізованим ризиком є: депозити на поточних рахунках банків — 31, 7 млн грн, державні цінні папери — 171, 6 млн грн, облігації місцевих позик— 6, 3 млн грн, облігації українських емітентів — 174, 7 млн грн, акції українських підприємств — 248, 4 млн грн, об’єкти нерухомості — 65, 5 млн грн, банківські метали — 36, 9 млн грн, інші активи — 64 млн грн.. Інвестиційна діяльність уповноважених установ з управління активами є досить консервативною в розрізі трьох попередніх років. Пенсійні кошти роз міщуються у фінансові інструменти практично одних і тих самих емітентів, та не завжди така діяльність є ефективною. Вибір об’єктів інвестування, якими переважно є банківські депозити та цінні папери іноземних емітентів, досить помітно відрізняється від загальносвітового досвіду, в якому досить активно здійснюється інвестування в іноземні цінні папери. Більшість інвестиційних портфелів не переглядалася уже більше двох років, що свідчить про пасивну консервативну стратегію. Таким чином, НПФ України є безпосереднім учасником фондового ринку України, проте забезпечити вагоме зростання вкладених активів, що може забезпечити інвестування в іноземні цінні папери, не здатний ні один НПФ. Отже, зважаючи на розвиток фондового ринку України, його зміни в динаміці, дослідження інвестиційної діяльності НПФ залишається досить актуальним і потребує подальшого вивчення. (стаття Я.А. Мудра-Рудик, кафедри міжнародного маркетингу та менеджменту Тернопільського національного економічного університету)
|