Системи життєзабезпечення

До цих систем відносяться: вентиляція; опалення; водопостачання; каналізація і енергозабезпечення.

Вентиляція – Система вентиляції сховищ, як правило, має два режими: перший режим - чистої вентиляції; другій режим – фільтровентиляції.

Призначення першого режиму очищення повітря, яке подається в сховище від пилу в тому числі і радіаційного та виведення з приміщення тепловиделень та вологи. Для очищення повітря від пилу радіоактивних речовин застосовують протипилові фільтри (ППФ). У цьому режимі на одну особу потрібно подавати залежно від кліматичної зони, повітря від 8 до 13м³/год. Тривалість безперервної роботи електровентиляторів – 48 годин.

Призначення другого режиму додатково очищати повітря від отруйних речовин і бактеріальних аерозолів. Для цього застосовують фільтри-поглиначі марки ФПУ-200, ФП-300, пропускна властивість яких становить 100 і 200 м³ за годину. В цьому рішенні на 1 особу, необхідно подавати 2м³ повітря за годину. При 2-му режимі, з метою герметизації сховища у приміщенні необхідно утворювати надлишок повітря (підпір) – 5-10 мм ртутного стовпчика.

Для захисту повітропроводу від надмірного тиску ударної хвилі на них встановлюються противибухові пристрої та герметичні клапани.

На об’єктах, які розміщуються в зонах пожеж, в завалах або суцільних пожеж, катострофічного затоплення, зараження СДОР, у захисних спорудах передбачається 3-й режим, який називають режимом регенерації або повної ізоляції. У цьому режимі відбувається рециркуляція повітря в середині сховища з очищення його від вуглекислого газу і вологи за допомогою регенеративних патронів РП-100. У випадках коли невистачає кисню, він надходить із кисневих балонів, які встановлюються додатково в приміщенні.

Опалення сховища передбачається від загальної теплової мережі і відключається при заповненні сховища.

Водопосточання сховищ і ДЕС передбачається від загальної водопровідної мережі. Також можливий запас води у ємкостях із розрохунку на 1 особу питної води 3л і 4л для інших потреб на добу.

Каналізація передбачає використання загальноміської мережі стічних вод. Але можливе застосування аварійного резервуара для збору відходів.

Електрозабезпечення і зв'язок. Електрозабезпечення здійснюється від зовнішньої мережі, а коли необхідно від захищеної дизельної електростанції. При порушенні електрозабезпечення вживається аварійне освітлення (акумулятори, електроліхтарі тощо). В захисних спорудах використовуються телефони і радіотрансляційні точки.

Пункти управління (ПУ) підприємства слід обладнати засобами зв’язку, які забезпечують:

- управління засобами оповіщення ЦЗ об’єкту;

- телефонний зв’язок керівництва з підрозділами ЦЗ підприємства і керівництва штабу ЦЗ;

- радіозв’язок з місцевим штабом ЦЗ.

Будівництво і облоштування сховищ, як правило, здійснюється завчасно у процесі капітального будівництва і реконструкції об”єкту. Організація будівництва сховищ і накопичення фонду захисних споруд здійснюється інженерною службою.

Загальна місткість на об”єкті сховищ, які продовжують виробничу діяльність в НС, повинна забезпечувати укриття найбільшої робітничої зміни.

У випадку, коли з винекненням загрози НС загальна місткість сховища на об”єкті не зебезпечує укриття найбільшої робітничої зміни (НРЗ), то на території об”єкту будуються швидкозхбудовані сховища на ту частину робітників, який не вистачає місць у сховищах. Їх будувництво ведеться за типовим проектом з застосуванням спрощеного устаткування, з використанням збірних залізобетонних конструкцій. Штаб цивільного захисту району та об’єктів, сумісно з відповідними інженерними службами при розробці плану будівництва швидкобудуючих сховищ, визначає основні організаційно-технічні заходи для забезпечення їхного будівництва у стислі строки, відповідальних за їх будівництво, сили та засоби виділені для будівництва сховищ та термін подання конструкцій та інших будівельних матеріалів.

Підготовка до будівництва швидкобудующихся сховищ проводиться завчасно. З цією метою проводиться наступні заходи:

- проводиться вибір типу сховища з урахуванням можливостей виробництва будівельними підприємствами виду конструкцій;

- проводиться посадка і прив”язка сховищ;

- проводиться накопичення особливо дефіцитних матеріалів;

- проводиться підготовка до виготовлення своїми силами окремих деталей (дверей, вікон, ФПУ).

Будівництво швидкобудуючих сховищ здійснюється силами будівельних організвцій і силами робочого об”єкту.

На будівництво швидкобудуючих сховищ, в середньому потрібно до 24 годин. Це підтвердженно досвідом будівництва їх в період навчань з ЦЗ.