Перелік питань для підготовки до підсумкового модульного контролю

1. Ботанічне ресурсознавство, передумови і причини його виникнення.

2. Основні положення геоботаніки (фітоценології).

3. Сформулюйте поняття «Екологія рослин». Які фактори впливають на життя і розвиток рослин.

4. Охарактеризуйте абіогенні фактори, які впливають на життя рослин.

5. Охарактеризуйте біогенні фактори, які впливають на життя рослин.

6. Охарактеризуйте антропогенні фактори, їх позитивний і негативний вплив на життєдіяльність і ресурси рослин.

7. Охарактеризуйте поняття «Ресурсознавство лікарських рослин»

8. Сформулюйте мету і завдання ресурсознавства лікарських рослин.

9. Подайте визначення понять: рослинність, флора, ареал і ценоареал, фітоценоз, зарость, промисловий масив, облікові (пробні) ділянки, трансекта, товарні екземпляри, проективне покриття, рясність, урожайність, біологічний і експлуатаційний (промисловий) запаси, обіг заготівлі, можливий щорічний об’єм заготівлі.

10. Етапи ресурсних досліджень. Мета та завдання підготовчого та експериментального етапів ресурсних досліджень.

11. Типи картографічних та інших матеріалів, що використовуються при вивченні рослинності району обстеження і картування заростей і запасів ЛР.

12. Розробка маршрутів обстеження.

13. Типи фітоценозів України.

14. Лісовий фітоценоз, ярусність лісу. Лікарські рослини лісового фітоценозу.

15. Лучний фітоценоз. Лікарські рослини лучного фітоценозу.

16. Болотяний фітоценоз. Лікарські рослини болотяного фітоценозу.

17. Степовий фітоценоз. Лікарські рослини степового фітоценозу.

18. Бур’яновий фітоценоз. Лікарські рослини бур’янового фітоценозу.

19. Визначення потенційно продуктивних масивів ЛР.

20. Принцип визначення урожайності ЛРС методом:

– облікових ділянок;

– проективного покриття;

– модельних екземплярів.

21. Визначення площі зарості (промислового масиву).

22. Що таке конкретні зарості і ключові ділянки. Визначення величини експлуатаційного запасу ЛРС на конкретних заростях.

23. Терміни природнього відтворення ЛРС. Обіг заготівлі ЛРС. Визначення величини обсягу можливих щорічних заготівель ЛРС

24. Рослинні асоціації, їх значення при визначенні ресурсів ЛР.

25. Правила раціонального збирання, сушіння та зберігання ЛРС. Документи на право збору лікарських рослин.

26. Черговість проведення заготівельних робіт рослин різних життєвих форм.

27. Значення ресурсних досліджень у збереженні, відтворенні і стабільної заготівлі лікарських рослин.

28. Належна практика культивування та збору (НПКЗ) лікарських рослин. Основні положення належної практики культивування та збору (GACP) ЛР.

29. Поняття про інтродукцію ЛР. Агротехнічні та агрохімічні прийоми, які використовують при вирощуванні лікарських рослин з метою підвищення їх продуктивності.

30. Способи розмноження ЛР. Категорії насіння та сортовий контроль. Добрива та їх значення для покращення урожайності лікарських рослин. Види добрив.

31. Лікарські рослини, що підлягають охороні.

32. Основні напрямки і заходи з охорони лікарських рослин. Ресурсні групи лікарських рослин України

ФОРМИ КОНТРОЛЮ ПРИ ВИВЧЕННІ МОДУЛЯ «РЕСУРСОЗНАВСТВО ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН»

При вивченні модуля навчальної дисципліни «Ресурсознавство лікарських рослин» застосовують такі форми контролю:

1. Поточний контроль з використанням стандартизованих методів діагностики знань та навичок.

2. Підсумковий модульний контроль (підсумковий тестовий контроль, контроль практичних навичок).

Для оцінювання поточної та підсумкової успішності студентів заочної форми навчання встановлена накопичувальна шкала:

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, наведених у цій програмі. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за модуль становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів і за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів.

Враховуючи особливості навчання студентів факультету заочного навчання оцінка поточної навчальної діяльності студентів визначається як сума балів за виконання обов’язкової контрольної роботи (максимально - 80 балів) та балів отриманих на навчальних заняттях (максимально - 40 балів).

Оцінювання аудиторних занять здійснюється щозаняття відповідно конкретним цілям теми з застосуванням видів об’єктивного контролю теоретичної і практичної підготовки студентів шляхом тестування (15 тестових завдань), перевірки правильності виконаних завдань, визначення рівня набутих практичних навичок і зарахування протоколу.

На кожному лабораторному занятті студент одержує оцінку за чотирибальною традиційною шкалою, яка потім конвертується у бали за кредитно-модульною системою в залежності від кількості занять модуля.