Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Завдання для самостійної роботи студентів






Змістовий модуль І

 

Лекція 1. Вступ. Предмет і методологія історії

Політичних і правових вчень

 

1. Історія політичних і правових вчень як самостійна юридична навчальна дисципліна. Завдання курсу. Актуальність вивчення курсу (дискусійність, альтернативність рішення політико-правових проблем у минулому і сьогоденні). Юридичний характер історії політичних і правових вчень.

2. Поняття і загальна характеристика структури і змісту політико-правового вчення, (доктрини, концепції):

- соціально-філософська і логіко-теоретична основа;

- онтологічна, аксіологічна, деонтологічна та гносеологічна характеристика;

- понятійно-категоріальний апарат;

- програмні положення.

3. Проблема єдності політичного і правового, соціальні та економічні закономірності виникнення і формування політико-правових доктрин, співвідношення загальнолюдського і національного, класового.

Quot; Вічні" проблеми історії політичних і правових вчень.

5. Класифікація політичних і правових вчень – основні підходи до класифікації, підстави. Причини і наслідки різноманітності (багатоманітності) вчень, напрямків, шкіл та тенденцій у політико-правовий ідеології.

6. Методологія історії політичних і правових вчень. Система методів складається з великого арсеналу методів, що використовуються в процесі пізнання змісту політико-правової доктрини:

- загальнонаукові методи – логічний, догматичний, метод класифікації (систематизації), узагальнення, аналізу і синтезу, дедукції та індукції, аналогії, порівняння та протиставлення, гіпотетико-дедуктивний метод;

- загальнофілософські методи – діалектичний, ідеалістичний, феноменологічний, герменевтичний, метод лінгвістичного аналізу та ін.;

- власне історичні (історико-правові) методи – синхронний, хронологічний, діахронний (метод періодизації), порівняльно-історичний, ретроспективний та ін.

- власне юридичні методи – порівняльно-правовий, логіко-юридичний, метод нормативно-догматичного аналізу, тлумачення права та ін.;

- міждисциплінарні методи – структурно-системні, статистичні, моделювання, методи соціальної психології та ін.

7. Логіка чинності /функціонування/ метода. Проблема вибору найбільш оптимального і ефективного метода в процесі оцінки змісту і значення політико-правової концепції. Співвідношення історичного (наприклад, принцип хронології) і логіко-теоретичного методів, суб'єктивного і об'єктивного. Проблема наступності та нового в історії політико - правових вчень.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал