Сноски.

Незадовго до смерті батько призвав мене до себе і нагадав про основну ідею Спасу. У цьому заповіті, мені здається, сформульовані й основи характерництва, і мудрість простого, вільного духом народу, що населяв степ Північного Причорномор'я.

" Ми живемо на землі не тільки серед рослин і тварин, але і серед багатьох інших істот, невидимих для нас. Але не треба їх боятися! Людина сама могутня серед усіх творінь. По-перше, тому, що тільки людина може мислити. По-друге, тому, що твоє тіло - це лише стебло, біля якого, разом із яких живуть дев'ять могутніх невидимих істот: Срібна людина (Сяйво), Даж, Малка, Сак, Вол, Хор. Є ще чотири, про які я говорив, що ми їх втратили. Але це зовсім не так, вони поруч із нами. Звуть їх Кален, Тар і Швак. Просто ми їх не бачимо та не чуємо, вони, у свою чергу, нас також не бачать; важають, що живуть самі по собі. Це трапилося тому, що ми, з різних причин, розучилися бачити так, як бачили наші пращури. Але якщо з'явиться необхідність, їх можна знайти і побачити. Якщо не будеш їх шукати ти, то передай своїм дітям і онукам, що їх можна знайти, але це потрібно робити тільки тоді, коли виникне велика потреба, тому що з ними дуже важко жити.

Якщо хтось помилиться, вони можуть і покарати. Тими, що слабіші за людину, можна керувати. З іншими чотирма можна тільки радитися, тому що не по людському розуму їм наказувати. Якщо вони будуть згодні з твоїм бажанням, ти зможеш зробити таке, чого ніколи не зуміє зробити не навчена Спасу людина. Якщо їм запропонувати щось нерозумне, вони проігнорують, у тебе нічого не вийде і ти будеш схожий на дурня. Подібне часто трапляється з тими, хто з ними вже завів знайомство, але обидві сторони, людина та вершники (супутники), ще не зрозуміли один одного і не прийшли до згоди. Якщо ж їм запропонувати щось мерзенне, що порушує божественні і людські закони, вони підуть від такої людини і закриють йому очі так, що той перестане бачити і почувати, втратить можливість захищати себе й інших людей від негативних енергетичних впливів. Якщо їм запропонувати який підлість, то вони кинуть таку людину і жорстоко покарають. Ти питаєш як? Заведуть у темний ліс і там кинуть. Направлять у глибоку ріку без броду. І будуть водити доти, поки, не підеш у церкву на сповідь. Якщо не підеш зведуть із розуму, ти ніколи не отямишся і станеш юродівим.

Про це мені розповідав твій дід, мій батько, коли на степовому кургані " прив'язував" мене до Сонця. Тобі ми цього не говорили там, на кургані, тому що час був складний, небезпечний, навіть із тим мінімумом знань, що ми тобі передали, ти прожив дуже складний відрізок життя. Прийшов час назвати тобі імена всіх " вершників" - супутників. Сьомого звуть Кален, восьмого Хор, дев'ятого Тар, десятого Швак, а того, що живе за межами нашого світовідчування (або, як прийнято називати, на небесах) звуть Рід. Це не " вершник" -супутник, це Ангел Хоронитель. Він - Рід! Він оберігає усіх твоїх братів і сестер, усіх родичів, і він не один - їх багато. Є вони і з боку твоєї матері, твоєї дружини, із боку її родичів. Ти тільки маленька перинка в крилах цього Роду.

Від тебе самого, від того, як ти проживеш своє життя тут, на Землі, буде залежати, чи будеш ти маховою рукою в могутніх крилах свого українського Роду або усього лише маленькою перинкою."

Трохи помовчавши, батько сказав: " Мало нас залишилося тих, хто володіє Спасом. Але дуже незабаром усе зміниться, і ти зобов'язаний навчити Спасу своїх рідних, друзів, знайомих і всіх, хто захоче цьому навчитися. Вчи всіх. Нічого не ховай. Нехай беруть стільки, скільки зможуть взяти. Але чесно попереджай про те, що не кожний може освоїти увесь спектр цієї науки. Пам'ятаєш як у Біблії сказано? " Багато кликаних, так мало обраних". Кожний одержить стільки, скільки дозволить узяти йому його Рід". ^*

23 листопада 1979 року

Укр1 " Бачиш бджілка летить? Якого вона кольору? "

Укр2 " Це вона бажає знайти квітку з медом."

Укр3 Так, це вона знайшла мед і усім співає. Несу! Несу! Несу!

Укр4 Надивишся, не зможеш їсти м‘ясо! А жити треба!

Укр5 " А хто його знає! Не забивай собі голову! Як буде, так і буде! Все одно, ти нічого не зможеш змінити.

Укр6 Супутників треба заміряти аршином.

Укр7 " Буде ворог – буде сила."

Укр8 Людина – це Боже стебло, на якому ростуть дев‘ять Божих зерен.

Укр9 " Кришталева стіна."

Укр10 " Якщо тебе хтось вдарить – не лякайся. Хай б‘ють! Чим сильніше вдарять, тим могутнішим ти станеш, забравши всю силу того, хто тебе б‘є! Коли ж встанеш – будь милосердним. Та подякуй, вдарившего тебе, за науку."

Укр11 " Ви є Добро і Зло, Красота і Погань. І ви будете вічно. Тому що ви є Життя. І ті, що прийдуть, не випробують Добра без Зла і Красоти - без Каліцтва, не будуть знати, що таке життя і навіщо жити в ньому"

Укр12 " Людина - це Боже стебло, на якому зростають Божі зерна числом до дев'яти. У тілі людини живе " срібна людина", що прозорою сріблистою лінією на половину нігтя мізинця виходить із тіла"

Укр13 " Стебло вкривають два шари кори, прозорої, як пара на ріллі або ранковий туман над річкою. Перший шар відходить на півтора або два пальці від тіла і звуть його Даж. Другий шар кори знаходиться на відстані чотирьох-п‘яти пальців від тіла і звуть її - Малка. Для того, щоб Малка добре прикривала Дажа, Сяйво і тіло, дитину треба хрестити"

Укр14 " Людина - це сонячна квітка, ромашка рум'янок або соняшник, що розцвітає під сонячними променями."

Укр15 " Треба прожити життя так, щоб на Божому коромислі, коли ти станеш перед Богом у судний день, добрі справи переважували злі. Тільки знай, що якщо ти станеш перед Богом і буде в тебе одне тільки добро, то його тобі зарахують у зло, тому що не можна зробити добра, не зробивши зла. Добро лише на волосинку повинно переважувати зло."

Укр16 " Смерть за плечима"

Укр17 " Якщо побачиш домового або його дитинок, не дивись на них, і тоді вони зникнуть. Якщо ж ти будеш дивити, вони почнуть зростати, будуть ставати все більші і більші, і зрештою, ти побачиш, як вони плачуть, тому що їм дуже боляче, коли вони от так швидко зростають. Вони цього не хочуть. Вони хочуть жити тихенько десь там за грубкою на горищі, або в льосі, хочуть мати свій маленький шматочок хліба, трішечки молока, та щіпку тютюну на свята, за це вони стежать за тим, щоб у господарстві був порядок, а в сім'ї - спокій і згода. Вони тонко відчувають, коли господарі добрі, вони хочуть, щоб їх любили і не торкали. А якщо хто на домового накричить або як-небудь по-іншому скривдить, він піде геть до іншого людині, до розумних людей, але перед тим таке зробить, що і дах на будинку дибом стане. Це велике щастя, коли домові приходять жити в господарство і величезне лихо, коли їх змушують йти геть"

Укр18 " Від тебе, від твого життя на землі залежить, ким ти будеш на небі: або маленькою перинкою, або маховою пером в крилах Ангела"

Укр19 " Церква - це Божа кошара. Вона обнесена тином, усередині кошари знаходяться вівці, а з ними - пастир-пастух. За тином живуть вовки, а між кошарою і тином живуть хорти, що оберігають кошару від нападу вовків. Спас - це і є той самий хорт, що оберігає кошару, знаходиться на цій нейтральній смузі. Якщо він приєднається до овець, то і сам стане вівцею. Якщо ж він перескочить через тин і перейде в інший бік, то тим самим стане злим вовком. Спас - це захисник, і його місце посередині між двома силами, силами добра і силами зла"

Укр20 " Ніхто не знає її дійсного імені. Народилася вона на березі великої річки, що взимку покривалася льодом і її можна було перейти. Так по льоду одного разу перескочили річку погані люди, украли біляву дівчинку з волошковими очима, завезли її в Палестину і там продали в храм. Дівчинка стала рабинею. Коли вона підросла і стала " нечистою" (тобто ввійшла в пору, коли дівчинка перетворюється в жінку), їй вже не можна було залишатися в храмі, і тоді її чи то продали, чи то віддали Йосипові, у якого вона доглядала за вівцями. Там, в кошарі, вона і родила Христа. У хлопчика вже з народження на голові був знак хрест, а навколо голови – бриль (корона). Коли жерці це побачили і зрозуміли, що ця дитина не проста, вони наказали Йосифу женитися на дівчині і дали їй ім'я - Марія"

Укр21 " Рослини, тварини, земля, усі речі, що належать людині мають світіння. Світіння речей, рослин, тварин зливаються із Сяйвом, Дажем, Малкою і іншими " супутниками" і стають частиною людини. Речі можна брати завжди, коли їх дарують, пригощають, продають за гроші або змінюють, а так само платять ними за зроблену роботу. Якщо їх вкрасти, це те ж саме, що відірвати в людини ногу, вирвати шматок шкіри з м'ясом, вирвати волосину з вусів або чуба. За це злодія карають і люди, і рослини, і тварини, і речі. Чужого не бери! Якщо потрібно, попроси, і тобі дадуть! Тільки не канюч. Ні в людей! Ні в Ангела! Ні в Бога! Будеш канючити, тобі дадуть таке, що не будеш знати як і від даного позбутися! "

Укр22 " Ніяк! Хочеш - кради, хочеш - людей обманюй, хочеш -працюй, хочеш – живи за чужий рахунок. Бог за тобою не стежить, він тебе не водить за Руку. Коли хлібороб посіє жито і воно зростає і дозріває, хіба він ходить і дивиться за кожним стеблом? Ні. Коли жито доспіє, його жнуть, молотять, а потім віють. Гарне зерно падає до ніг хлібороба, а порожнє – несе вітром. Те, що впало до ніг, зберуть і посіють, а порожнє – Божі курки і горобці поклюють. А яке не поклюють, впаде на камінь, а не в добру землю, і так само пропаде"

Укр23 " Після народження дитину треба нести в храм. У який храм ти понесеш свою дитину, ти вибираєш сам. Це твоє право – право батька. Хочеш – неси в костьол, хочеш – у мечеть, хочеш – у синагогу. Тільки знай, що з цієї хвилини твої дороги з дитиною розходяться. Ти йдеш у церкву, а він - зовсім в іншу сторону. І віру, що у свій час дали тобі батьки, ніколи не змінюй, навіть під погрозою смерті. Таких людей у нас називають продажними, вони викликають у народі лише презирство".

Укр24 " Господи, допоможи. Не допоможеш – сам зроблю", – говорив козак і орав землю. " Господи, допоможи побити ворога. Не допоможеш – сам поб'ю, тоді йому буде ще гірше"

www.spas.20m.com

spas.20m.com

www.sp.mk.ua

spas.sp.mk.ua

dask@mail.ru