Загальні вимоги до учасників і керівників спортивних походів

¹ допускається керівництво походом туристом, який не має досвіду участі в поході 1 к.с., але на думку МКК, володіє достатнім туристським досвідом, отриманим в некатегорійних походах;

² для велосипедних походів, згідно з вимогами Правил дорожнього руху;

³ при використанні багатомісних суден;

⁴ в СП 5-6 к.с. допускається на розсуд МКК скорочення чисельності до 4-х осіб, якщо всі учасники та керівник мають досвід відповідно участі та керівництва в одному поході 5-6 к.с відповідно; при скороченні чисельності групи до 5 осіб – не більше одного учасника може мати досвід участі в походах на одну категорію нижче заявленої;

⁵ допускається на розсуд МКК заміна участі у поході 6 к.с. керівництвом другим походом 5 к.с.

2.3.2.2. У походах ІІІ – V к.с. одну третину членів групи можуть складати туристи з досвідом участі у походах на дві категорії складності нижче, в походах 2 к.с. – з досвідом участі в некатегорійних походах.

2.3.2.3. Учасники СП, в яких передбачається проходження класифікованих локальних перешкод (ЛП), повинні мати досвід проходження (керівник – досвід керівництва при проходженні) двох таких же ЛП на половину категорії (для водного та спелеотуризму – на категорію) трудності нижчу від максимальної для заявленого походу. Керівник, крім того, повинен мати досвід проходження двох таких же ЛП тієї ж напівкатегорії (для водного та спелеотуризму – тієї ж категорії) трудності.

Одна третина учасників СП (крім походів VI к.с.) може мати досвід проходження ЛП на дві напівкатегорії (для водного та спелеотуризму – на дві категорії) трудності нижчу від максимальної.

При здійсненні походів у високогірних районах учасники можуть мати досвід проходження не менше двох ЛП середньогір’я тієї ж категорії трудності, що й найскладніша ЛП маршруту в високогірному районі.

Досвід проходження (подолання) максимальних за складністю ЛП повинен набуватися в категорійних СП на основній частині маршруту.

2.3.2.4. Керівник та всі учасники СП, у яких передбачається перебування на висоті понад 5000 м над рівнем моря, повинні мати досвід перебування на висоті, яка відрізняється від максимальної в даному поході не більше ніж на 1500 м. Цей досвід повинен набуватись в попередніх походах.

2.3.2.5. Учасники СП, в якому передбачається першопроходження ЛП, повинні мати досвід проходження (керівник – досвід керівництва при про-ходженні) двох таких же ЛП очікуваної трудності. Одна третина учасників подібних СП може мати досвід проходження двох ЛП на половину категорії (для водного та спелеотуризму – на категорію) нижче.

2.3.2.6. Учасники та керівник комбінованого походу, маршрут якого включає ділянки різних видів туризму, повинні мати відповідний досвід проходження кожної ділянки. згідно з п.3.2.2.3.

2.3.2.7. Керівники та учасники походів, які використовують технічні засоби пересування, повинні мати відповідний досвід керівництва або участі в СП на таких же засобах пересування.

2.3.2.8. Учасники та керівники СП, які здійснюються у міжсезоння (час із несприятливими для даного туристського району та виду туризму природними умовами), повинні мати відповідний досвід участі (керівництва) СП, виконаними у міжсезоння, або в походах тієї ж категорії складності, які виконані у звичайних умовах.

2.3.2.9. Учасники та керівники зимових СП повинні мати відповідний досвід участі (керівництва) СП, здійсненими взимку. Усі учасники зимових категорійних походів повинні мати досвід організації ночівель у зимових умовах (досвід «холодних» ночівель).

2.3.2.10. У СП можуть брати участь альпіністи, які мають відповідний технічний та експедиційний досвід, достатній, за розсудом МКК, для проход-ження даного маршруту.

2.3.2.11. Іноземці, які мають намір здійснити СП, подають до МКК документи, що підтверджують їхній туристський досвід.

2.3.2.12. Крім основного складу групи до участі в СП до III к.с. включно, крім зимових походів і походів у міжсезоння, можуть допускатися діти, які беруть участь у поході зі своїми батьками або близькими родичами, що несуть за них повну відповідальність; при цьому туристський досвід зараховується лише з віку, вказаного у таблиці 2.

2.3.2.13. Мінімальна кількість складу групи в походах I – II к.с., крім гірських та лижних, може бути зменшена до двох осіб в залежності від конкретного маршруту та району походу.

2.3.2.14. В поході VI к.с. в групі має бути заступник керівника з досвідом керівництва походом V к.с. з того ж виду туризму, який має право взяти на себе керівництво групою за виняткових обставин. Заступник керівника затверджується при випускові групи в МКК. В окремих випадках, на розсуд МКК, заступником керівника дозволяється призначати учасника з досвідом керівництва ЛП на половину категорії (для водного та спелеотуризму – на категорію) нижчу від максимальної на даному маршруті.

2.3.2.15. Учасниками походів I - III к.с. можуть бути туристи, які мають досвід участі в походах на одну категорії складності нижче у будь-якому виді туризму, за умови, що вони мають досвід подолання двохЛП, які визначають складність заявленого маршруту, на пів категорію трудності нижче.

Керівники походів I - III к.с. повинні мати досвід участі в поході тієї ж категорії складності в будь-якому виді туризму, а також досвід керівництва походом на одну к.с. нижче в будь-якому виді туризму. При цьому вони повинні мати досвід участі в подолані двох ЛП, які визначають складність заявленого маршруту, тієї ж напівкатегорії трудності та досвід керівництва в подоланні двох таких же ЛП на пів категорії трудності нижче.

2.3.2.16. Всі учасники та керівники походів, які передбачають проходження печер з використанням апаратури для автономного дихання, повинні мати посвідчення пловця-підводника (аквалангіста). Керівник такого походу повинен мати досвід роботи у сифонах.

2.3.2.17. При організації та проведенні вітрильних СП туристи, окрім даних Правил, повинні керуватися «Настановами щодо проведення змагань водних туристських походів на розбірних вітрильних човнах», які затверджуються Федерацією спортивного туризму України.

2.3.2.18. Маршрути СП можуть включати сходження на вершини та траверси хребтів, при цьому їх категорія трудності повинна відповідати досвіду групи.

Сходження на вершини (перевали) можуть здійснюватися неповним складом групи (але не менше ніж 2 особи). Один із учасників сходження повинен мати право керівництва проходження даного ЛП.

При розділенні групи керівник зобов’язаний забезпечити необхідну взаємодію між її частинами. Якщо керівник СП бере участь у сходженні, то із складу групи, що не проходить ЛП, призначається заступник керівника, відповідальний за забезпечення безпеки, страховку та взаємодію з підгрупою, що проходить ЛП. Якщо керівник СП не бере участі у сходженні, він призначає керівника сходження тільки з тих учасників, яким при випуску в МКК дозволено керувати проходженням конкретних ЛП (запис в графі «Особливі вказівки» маршрутної книжки).

2.3.3. Права та обов'язки керівника групи:

2.3.3.1. Керівник має право:

- одноосібно приймати рішення під час проведення походу;

- після обговорення на зборах групи виключити з числа учасників туриста, який за моральними якостями або спортивно-технічними даними не підготовлений до проходження маршруту; якщо така необхідність виникла під час походу, турист при першій можливості доставляється в населений пункт для відправки його до місця проживання;

- передавати у випадку необхідності керівництво походом своєму заступнику або іншому учаснику, який має відповідну кваліфікацію;

- звертатись до туристсько-спортивних організацій при незгоді з результатами розбору його дій.

2.3.3.2. Керівник зобов'язаний виконувати вимоги даних «Правил».

Під час підготовки до походу керівник повинен:

- отримати допуск лікаря до участі в змаганнях СП та страховий поліс, дійсний на час проведення заходу;

- забезпечити підбір членів групи за їх туристською кваліфікацією, фізичною та технічною підготовкою, а також враховуючи їх психо-логічну сумісність;

- впевнитись в наявності страхових полісів і лікарняних довідок про стан здоров’я у учасників;

- ознайомитись з районом походу;

- розробити основний та запасний варіанти маршруту;

- вивчити складні ділянки маршруту та засоби їх подолання, підготовити картографічний матеріал;

- провести необхідні тренування групи;

- організувати підготовку і підбір спорядження, продуктів харчування, складання кошторису витрат;

- одержати при необхідності дозвіл на відвідування району з обмеженим доступом (прикордонна зона, заповідник тощо);

- оформити маршрутні документи;

- при необхідності вирішити ліцензійні та страхові питання;

- у випадку зміни маршруту або складу групи узгодити їх з МКК до від'їзду групи на маршрут;

- рекомендується зв'язатися з регіональною рятувальною службою та поінформувати її про маршрут, графік та контрольні терміни походу, з’ясувати можливість та спосіб спілкування.

Під час проведення походу керівник повинен:

- у випадку змінення маршруту або складу групи після виїзду повідомити про це (по можливості терміново) МКК, що випустила групу на маршрут;

- повідомити МКК про вихід на маршрут та завершення походу; якщо документи розглядались у вищій МКК, то повідомлення направити в МКК, яка проводила первинний розгляд маршрутних документів групи;

- дотримуватись маршруту та виконувати одержані в МКК та рятувальній службі вказівки та рекомендації;

- вживати необхідних заходів, які спрямовані на забезпечення безпеки учасників, навіть до зміни маршруту або припинення походу в зв'язку звиникненням небезпечних природних явищ, та з іншими обставинами, а також у випадку необхідності надання допомоги потерпілому, при цьому ускладнення маршруту допускається тільки у виняткових випадках і не дає підстави для підвищення залікової категорії складності походу;

- призначити в разі тимчасового розділення групи з метою розвідки, закидання тощо в кожній підгрупі (в водних походах – на кожному судні) своїх заступників з найбільш підготовлених учасників, визначити завдання для виконання, контрольний термін, порядок дій та зв'язок;

- у разі передбаченого планом походу розділення групи призначити керівників підгруп, які повинні мати туристський досвід, що відповідає вимогам до походів тих категорій складності, елементи яких мають місце в маршрутах підгруп;

- проводити поділ групи в аварійних ситуаціях, виходячи з реальної наявності сил та засобів, конкретних обставин та максимальної можливості виконання завдання по ліквідації аварії;

- повідомляти про нещасний випадок, що стався, у найближчі рятувальні служби або органи внутрішніх справ, а також до МКК, яка випускала групу.

Після походу керівник повинен:

- оформити звіт про похід і подати його в МКК, а також після розгляду та затвердження звіту оформити довідки про виконаний похід членами групи.

2.3.4. Права та обов'язки учасників СП.

Учасник походу має право:

- брати участь у виборі та розробці маршруту;

- після закінчення походу обговорювати дії керівника та учасників походу, а у випадках незгоди з їх діями звертатися в туристсько-спортивні організації;

- брати участь у розгляді туристсько-спортивними організаціями дій групи та його власних.

- Учасник походу зобов'язаний:

- своєчасно виконувати вказівки керівника походу;

- знати про ступінь небезпеки і ризику для здоров’я та життя при проходженні маршруту, що засвідчується підписом в відповідній графі маршрутної книжки;

- під час підготовки до походу отримати допуск лікаря до участі в змаганнях СП та страховий поліс. дійсний на час проведення заходу;

- своєчасно інформувати керівника походу про погіршення стану здоров'я;

- брати участь у підготовці походу, тренуваннях та складанні звіту.

2.3.5. За порушення Правил туристсько-спортивні організації можуть застосувати до учасників змагань СП такі заходи впливу:

- не зарахувати участь або керівництво в здійсненому поході;

- заборонити брати участь, керувати в походах певної складності на певний термін;

- виключити зі складу керівних органів, комісій федерації спортивного туризму або членів федерації спортивного туризму;

- порушити клопотання про позбавлення спортивних звань, зниження або анулювання спортивних розрядів.