Вказівки по виконанню роботи

Міністерство освіти і науки України Державний університет телекомунікацій Навчально-науковий інститут телекомунікацій та інформатизації

КАФЕДРА ІНФОКОМУНІКАЦІЙ

Методична розробка

Для проведення лабораторних занять з навчальної дисципліни

“Інженерна та комп’ютерна графіка”

Модуль 1

ТЕМА 2: «Теоретичні основи виконання графічних документів»

Лабораторні роботи 3 та 4
«Побудова креслень предмета заданої форми»

КИЇВ – 2015

Міністерство освіти і науки України Державний університет телекомунікацій Навчально-науковий інститут телекомунікацій та інформатизації

КАФЕДРА ІНФОКОМУНІКАЦІЙ

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідувач кафедри

Проф. Жураковський Б.Ю.

Року

Методична розробка

для проведення лабораторних занять з навчальної дисципліни

«“Інженерна та комп’ютерна графіка”

Модуль 1

ТЕМА 2 «Теоретичні основи виконання графічних документів»

Лабораторні роботи 3 та 4
«Побудова креслень предмета заданої форми»

Обговорено на засіданні кафедри

Протокол № 1

Від 2 вересня 2015 р.

КИЇВ

План

Лабораторна робота 3 - виконується протягом одного заняття;

4 - виконується на заняттях 4 та 5.

Заняття № 3.

1. За матеріалами лекції виконати завдання - побудувати три проекції предмета заданої форми за варіантами.

2. Надати викладачу для перевірки креслення виконане за попереднім завданням.

Заняття № 4-5.

1. За матеріалами лекції виконати завдання - побудувати аксонометричну проекцію предмета за варіантами.

2. Надати викладачу для перевірки креслення в тонких лініях виконане за завданням попередньої лабораторної роботи (заняття 4); після перевірки викладачем та виправлення помилок креслення наводиться лініями відповідної товщини та вигляду (заняття 5).

Завдання

Завдання № 1.

На листі формату А3 (горизонтальне розташування) побудувати три прямокутні проекції предмета (фронтальну, горизонтальну та профільну) за формою і розмірами відповідно даним варіанту. На кожній з проекцій зробити розріз. Проставити розміри предмета.

Завдання № 2.

На листі формату А4 побудувати аксонометричну проекцію предмета відповідно даним варіанту. Проекцію показати з розрізом ближньої лівої чверті предмета.

Вказівки по виконанню роботи

1. Предмет - це прямокутна призма або циліндр з двома отворами – вертикальним та горизонтальним. Вертикальний отвір циліндричний, його вісь вертикальна і проходить через центр основи предмета. Горизонтальний отвір призматичний. Його ребра перпендикулярні фронтальній площині проекції, а площина симетрії збігається з вертикальною площиною симетрії предмета.

Дані про форму і розміри предмета наведені у Таблиці 1 за варіантами. Номер варіанту дорівнює порядковому номеру прізвища студента у списку групи.

Приклад вигляду предмета показаний на Рис. 1.

2. Креслення виконується у масштабі 1: 1.

3. Креслення фігури до перевірки його викладачем виконуються олівцем, тонкими лініями. Після перевірки викладачем та виправлення помилок креслення наводиться лініями відповідної товщини та вигляду.

Рис. 1. Приклад вигляду предмета

До завдання № 1.

4. Побудова креслення починається з компонування зображень на листі. Зображення (три проекції) необхідно розташувати таким чином, щоб вони знаходилися приблизно у центрі листа і займали більшу частину його площі. Визначаються габаритні розміри предмету. Проводяться дві горизонтальні лінії, які будуть обмежувати зверху та знизу фронтальну та профільну проекції (для заданої фігури це є лінії, на які проеціюються нижня та верхня грані фігури). Під ними резервується місце для вигляду зверху. Далі вибирається розташування осей симетрії на кожній з трьох проекцій та вибирається центр осей на вигляді зверху.

5. Будуються проекції зовнішньої частини предмету, тобто правильної призми або циліндру. Її побудову доцільно починами з креслення вигляду зверху, основою якого є правильний багатокутник або коло. Креслиться коло заданого діаметру. Для призми в коло вписується правильний багатокутник (поділ кола на п’ять або вісім рівних частин показано, відповідно, на Рис. 3а та 3б).

Далі, з урахуванням вигляду зверху будується фронтальна проекція. При цьому для призматичних фігур використовуються знайдені на вигляді зверху положення ребер.

Таблиця 1. Опис форми та параметри предмета

Примітки. * Для призми – діаметр кола, в яке вписаний многокутник основи; для циліндра - діаметр кола основи.

** Значення позначок див. на Рис. 2.

Рис. 2. Позначки розмірів горизонтального призматичного отвору

.

а

б

Рис. 3. Поділ кола на 5 (а) та 8 (б) рівних частин

Будується вигляд зліва на основі даних фронтального вигляду та вигляду зверху.

6. Будуються проекції вертикального циліндричного отвору. Побудова починається з креслення кола на вигляді зверху.

7. Будуються проекції горизонтального призматичного отвору. Побудова починається з фронтального вигляду. Креслиться прямокутник, трапеція або трикутник (в залежності від варіанту) з заданими розмірами. Далі визначається проекція отвору на вигляді зверху, після чого – на вигляді зліва.

8. Виконати розрізи на кожній з трьох проекцій.

На фронтальній проекції розріз отримуємо вертикальною січною площиною, що проходить через вісь симетрії предмета паралельно площині проеціювання. Розріз поєднується з виглядом, тобто на одній половині проекції (лівій) зображується нерозрізана фігура, на другій половині (правій) – розрізана (див. Рис. 4). Границя між розрізаною і нерозрізаною частинами проекції співпадає з віссю симетрії, і вона не позначається.

Аналогічно виконуємо поєднані з виглядами розрізи на вигляді зверху і вигляді зліва. Розріз на вигляді зверху створюється горизонтальною січною площиною. Вибирається розташування січної площини і позначається на фронтальному вигляді. Це робиться за допомогою товстої розімкненої лінії зі стрілками, які вказують напрям погляду, та двох великих літер. На вигляді зверху розріз позначається цими літерами через дефіс (А – А). Розрізана частина показується нижче горизонтальної осі симетрії.

Якщо на проекції з віссю симетрії співпадає ребро, то розріз зміщується дещо вправо і поділ розрізаної та нерозрізаної частин показується тонкою хвилястою лінією.

Невидимі лінії показуються лише у тому випадку, коли симетричну їй лінію на розрізі теж не видно.

9. Проставляються розміри.

Приклад виконання креслення за завдання № 1 показаний на Рис. 4.

До завдання № 2.

10. Побудова аксонометричної проекції. Для предметів, зовнішня форма яких є призма, будується диметрія, для циліндричних предметів – ізометрія.

Побудову починають з креслення на листі координатних осей і вибору їх розташування. Для полегшення побудови проекції центр координат доцільно розташувати у центрі нижньої основи предмету. На листі центр координат необхідно розмістити таким чином, щоб проекція зайняла центральну частину вільної площі листа.

Спосіб побудови осей для ізометрії та диметрії показані на Рис. 5.

При побудові точок на аксонометричних проекціях використовуються такі масштаби:

- для ізометрії лінії паралельні осям координат мають довжину у відповідності з масштабом креслення (у нашому випадку 1: 1);

- для диметрії лінії паралельні осям координат X та Z мають розміри у відповідності з масштабом креслення, а лінії паралельні осі Y мають половинну довжину (див. Рис. 5).

Рис. 4. Приклад виконання завдання № 1

а

б

Рис. 5. Побудова координатних осей для ізометрії (а) та диметрії (б)

11. Після нанесення координатних осей будується проекція предмета.

При наявному кресленні проекцій предмета (епюрі) можна побудувати аксонометричну проекцію за простим алгоритмом – побудовою по точкам. Загальний принцип побудови такий:

а) знаходяться положення точок – проекції вершин предмету; кожна точка на аксонометричній проекції будується за відомими координатами, ці координати беруться з епюру;

б) проекції вершин з’єднуються лініями – проекціями ребер;

в) визначають, які лінії видимі, та які невидимі, і наводять їх, відповідно, суцільними або пунктирними лініями.

На рис. 6 показаний приклад послідовності побудови предмету у вигляді шестигранної призми, епюр якої показано на Рис. 4.

Рис. 6. Приклад побудови аксонометричної проекції

Ця послідовність така:

· будується проекція основи (по шести точкам),

· будується проекція верхньої грані;

· вершини граней з’єднуються боковими ребрами;

· будуються лінії перерізу призми на рівнях нижньої та верхньої граней горизонтального призматичного отвору;

· будуються проекції чотирьох кіл в місцях перетину циліндричного отвору з гранями фігури;

· з предмету «вирізається» передня, ліва чверть;

· визначаються видимі та невидимі лінії; невидимі витираються, видимі наводяться товстими суцільними лініями; штрихуються поверхні розрізів (напрям та кут штриховки показані на Рис. 8).

12. Спосіб побудови еліпсів - аксонометричних проекцій горизонтального кола (тобто розташованого в площині XOY) показаний на Рис. 7. Спочатку будуються точки еліпсів. Далі точки з’єднуються за допомогою лекала. На рисунку показані співвідношення відстаней між протилежними точками еліпсів та діаметром кола.

Рис.7. Побудова ізометричної (а) та диметричної (б) проекцій горизонтально кола.

Приклад виконання креслення за завданням № 2 показаний на Рис. 8