Дайте характеристику недержавних пенсійних фондів

Недержавні пенсійні фонди являють собою непідприємницькі, тобто створені не з метою розподілення прибутку між засновниками (учасниками), товариства і створюються відповідно до Закону України " Про недержавне пенсійне забезпечення", що вступив в дію 1 січня 2004 року. З прийняттям Закону " Про недержавне пенсійне забезпечення", в прикінцевих положеннях якого створеним до набуття цим законом чинності пропонувалося впродовж певного терміну привести свою діяльність і організацію у відповідність його положенням, деякі фонди безслідно зникли (що в принципі неможливо зараз), а найбільш великі та солідні працюють і донині, за новим законодавством.

Будь-який НПФ створюється з єдиною метою: накопичення пенсії для своїх учасників, і ніякої іншої мети мати не може. Але відмінності між ними існують.

Так, всі НПФ поділяються на три види:

Відкриті – недержавні пенсійні фонди, засновниками яких можуть бути будь-які одна або кілька юридичних осіб (крім установ, фінансованих з державного бюджету), а учасниками – будь-які фізичні особи незалежно від місця і характеру їхньої роботи.

Корпоративні – недержавні пенсійні фонди, засновниками яких можуть бути юридичні особи-роботодавці і до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники. Учасниками таких фондів можуть бути винятково фізичні особи, що перебувають у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками і роботодавцями-платниками цього фонду.

Професійні – недержавні пенсійні фонди, засновниками яких можуть бути об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні союзи (об'єднання професійних союзів), або фізичні особи, пов'язані за родом їхньої професійної діяльності. Учасниками такого фонду можуть бути винятково фізичні особи, пов'язані за родом їхньої професійної діяльності, визначеної в статуті фонду.

Діяльність НПФ відбувається наступним чином:

Після того, як засновники виконають усі умови для відкриття НПФ і отримання необхідних свідоцтв (цей процес описано в законодавчо-нормативних актах, які ви теж знайдете на сайті), Рада НПФ (створений засноником(-ми) і затверджений Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг (ДФП) колегіальний орган управління НПФ в складі не менше 5 осіб) підписує договори з Адміністратором НПФ, Компанією з управління активами та банком-зберігачем.

Зупинимось детальніше на цих суб'єктах:

Компанія – адміністратор НПФ (АПФ) – юридична особа, що здійснює адміністрування НПФ на умовах Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

АПФ, з яким Рада фонду уклала відповідний договір і яка несе відповідальність за організацію недержавного пенсійного забезпечення. Адміністратор фонду акумулює пенсійні внески, веде персоніфікований облік кожного вкладника й учасника фонду, регулярно звітує перед ними, Радою фонду і державними органами контролю і нагляду. Компанія нараховує інвестиційний дохід на пенсійні рахунки кожного учасника і вкладника фонду, здійснює розрахунки і виплати пенсій. Адміністратор також контролює діяльність компанії по управлінню пенсійними активами і банку – зберігача НПФ.

Компанія по управлінню активами (КУА) - юридична особа, що здійснює професійну діяльність по управлінню активами на підставі відповідної ліцензії Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку на здійснення такої діяльності.

Банк – зберігач НПФ – банк, що здійснює депозитарну діяльність зберігача цінних паперів і відповідає вимогам Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Банк – зберігач, з яким Рада фонду уклала відповідний договір і який несе на собі відповідальність за збереження пенсійних активів. Він регулярно звітує перед Адміністратором фонду про стан пенсійних активів, зміну їхньої вартості і рух пенсійних коштів. Всі операції по пенсійних активах можуть здійснюватися тільки за розпорядженням адміністратора фонду. Активи НПФ мають зберігатися окремо від інших активів банку – зберігача.