Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Господиня.
Господиня Добрий вечір, дівоньки, ясні мої зіроньки! Господар: Добрий вечір, добрий вечір любі гості! Просимо, просимо Аби щастя було в хаті, Аби ми були багаті, аби було любо, мило, Аби ми були щасливі!
Дівчина 2. Ви за нами сумували?
Господиня: Звісно, любі, ми чекали, Вам вечерю готували: І варенички й узвар, Із чарівних сухих трав.
Поспішайте, дівчатонька, Все приготувати, Бо пора вже вечорниці Всім нам починати.
Зваримо вареничків Біленьких, смачненьких, Та й запросим до нас в гості, Хлопчиків гарненьких,
Щоб вони разом із нами Гарно погуляли, Андріївські вечорниці Піснею стрічали.
2 Дівчата підходять до столу. Ліплять вареники та співають пісню. " Ой, на горі два дубки, два дубки" Ой, на горі два дубки, два дубки - Тай звелися докупки. Вітер дуба хитає хитає Козак дівку питає: Ой, дівчино, чия ти? Чи вийдеш ти гуляти? Ой, не питай, чия я, чия я, Вийдеш ти -то вийду я! А я в батька один син, один син - Погуляти хоч би з ким. А я донька мамчина, мамчина, Цілуватись навчена.
Дівчина3. А давайте поворожим Що тут вдіяти ми зможем???
Господиня. Є багато ворожінь, одне з них це ворожіння на вишневих гілочках. Беріть гілки з вишні і поставимо І на них все загадаєм: Як розпустяться листочки - Заміж вийде чиясь дочка, Якщо пустить пагінець – Через рік йде під вінець. A зів’яне – то погано… Але в нас все буде гарно. Мерщій гілочки беріть В воду гілочки мочайте, До Різдва тепер чекайте. (Дівчата ставлять гілки у посудину з водою).
Дівчина4. Ой, а я у черевичках сьогодні на святі. І я знаю що і з ними можна погадати. Чобіточку, мій новенький, Теплий, теплий і гарненький Вкажи халявкою дорогу, Хто посланий мені від Бога.
Дівчина2. Лети. Впади та не розбийся, Із вулицями розберися. Й минувши вуличку Івана Вкажи на вулицю Степана.
Дівчинка3. А я свій кину aж під хмару, Хай розшукає мою пару.
Дівчинка1. І торік я чобіток кидала Та щастя свого не впіймала. То ж хай тепер оцінять люди, А може й доля не забуде?
Дівчина5. Нема чобіт, то що робити? У мене валянки підшиті Кину просто навмання, Нехай долю доганя. О добре чую, гарно впав Аби в снігу не пропав. А тепер ходімо, подивимось, куди наші халявки показують та нас поведуть. Господиня. Стало в хаті холодати. По дрівця б когось послати.
Дівчина2. Я піду, давайте, тітко, Наберу дровець верітку. (Дівчина виходить з хати)
Дівчина. Ой. Я знаю, як гадати! Треба дрова рахувати. Парна кількість – буде в парі. А як ні хай зачекає. (Повертається дівчина з дровами)
Дівчина5. Де так довго ти блукала? Що, коноплі засівала? Давай дрова порахуєм! Бути тобі в парі чи ні? (Рахують)
Дівчина5. Бути тобі в парі, чуєш!!!
Господиня. А колись щоб знати котра з нас перша заміж вийде ми складали чоботи до порога, чий перший на поріг стане – та і заміж перша вийде. Ану, дівчата, спробуйте, перевірте. Ти, Наталю, перша, і так капчик за капчиком… А потім перший знову переставляє вперед і так до порогу.
|