Експериментальне відпрацювання КА

Всі складові частини й КА в цілому повинні пройти основні види випробувань, визначені стандартами і вимогами конструкторської документації. Випробування і контроль займають велике місце у виробництві космічних апаратів. Загальною їх метою є забезпечення високої (заданої) надійності КА, здатності КА виконувати в повному об’ємі задані функції на протязі визначеного часу як в наземних умовах, що мають місце при транспортуванні, підготовці до пуску, запускові, так і в умовах польоту.

Система контролю і випробувань КА повинна основуватися на певних принципах, які враховують специфіку їх конструкцій, умов експлуатації, умов виробництва, вартість і т.п. Випробування повинні забезпечувати достовірну інформацію і випуск КА з заданою надійністю, всі вони повинні виконуватись на апаратах, виготовлених за прийнятими для даного апарата технологіями і контролем, як і для льотних зразків. Програма експериментального відпрацювання повинна містити випробування на всі види навантажень, яким апарат піддається при наземній підготовці і в польоті. Ряд факторів впливу створюється шляхом імітації, наприклад вакуум, радіаційний вплив, невагомість тощо.

Важливим принципом, який лежить в основі побудови програми відпрацювання, є те, що оцінка надійності конструкції КА виконується при випробуваннях з граничними навантаженнями на випробувальних зразках, коли визначаються граничні можливості конструкції по різним факторам впливу. А оцінка готовності КА до польоту визначається при спеціальних прийомно-здавальних випробуваннях з навантаженнями рівними експлуатаційним або ненабагато їх більшими. Тобто, в основі системи відпрацювання лежить принцип аналогії льотних зразків з модельними, який забезпечує однаковість не тільки конструкції, але й технології виготовлення і контрольно-технологічних випробувань. За таких умов, якщо модельні зразки в результаті посилених випробувань покажуть позитивні результати, то ці результати переносяться і на льотні зразки.

Випробування в необхідних випадках повинні доповнюватись розрахунками, що, не знижуючи надійності КА, приводить до значного скорочення об’єму відпрацювання. Наприклад, всі можливі варіанти ходу випробувань можуть бути програні на ЕОМ, найбільш важкі або сумнівні повинні бути перевірені випробуванням натурних зразків.

Для досягнення високої ефективності контролю і випробувань необхідно забезпечити детальну розробку методик усіх випробувань, забезпечити ретельну реєстрацію результатів, своєчасний їх аналіз і узагальнення, високий рівень підготовки всіх випробовувачів, строге виконання регламенту і методики випробування.

В загальному випадку випробування, що проводяться при розробці і виготовлення КА в залежності від завдань, що вирішуються, підрозділяють на дослідницькі і контрольно-технологічні.

Дослідницькі випробування проводять з метою визначення можливості реалізації конструкторських ідей в новому КА, перевірки працездатності конструкції і відповідність її вимогам технічного завдання, тобто вирішується задача відпрацювання конструкції.

Контрольно-технологічні випробування мають за мету перевірку серійних вузлів, агрегатів, що встановлюються на льотні зразки КА, а також повністю зібраних апаратів на відсутність виробничих дефектів. Значне місце в контрольно-технологічних випробуваннях займають приймально-здавальні випробування, основними етапами яких є: зовнішній огляд по визначеній схемі на відсутність вм’ятин, подряпин, пошкоджень поверхонь, теплоізоляції, наявність пломб, заглушок и т.п.; візуальний і електричний контроль електричних ланцюгів; випробування на герметичність (при герметичному варіанті); автономні випробування; комплексні випробування; контроль цілісності кабелів, мереж і других комунікацій після випробувань.