Задача № 3. Неповнолітній Никитенко вперше вчинив крадіжку

Неповнолітній Никитенко вперше вчинив крадіжку. Слідчий прийняв рішення звернутися до суду з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що останній буде перешкоджати встановленню істини у справі. Оцініть рішення слідчого. Яке, на ваш погляд, рішення повинен прийняти слідчий суддя?

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Загальна декларація прав людини. Прийнята i проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. / Упоряд. Ю.К. Качуренко. — К.: Юрінформ, 1992. - С. 18-24.

3. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права. Прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. / Упоряд. Ю.К. Качуренко. — К.: Юрінформ, 1992. - С. 36-62.

4. Європейська конвенція про захист прав i основних свобод людини. Прийнята 4 листопада 1950 р. // Вісник Верховного Суду України. - 1997. - № 3 (вкладка).

5. Закон України від 2 жовтня 1996 р. (з наступними змінами) “Про звернення громадян” // Відомості Верховної Ради України - 1996. - № 47. - Ст. 256; 1999. - № 26. – Ст. 219.

6. Закон України від 20 грудня 1990 р. (з наступними змінами) “Про міліцію” // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2001. - № 8: Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. - С. 235-261; Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 4. - Ст. 20; 2001. - № 40. - Ст. 193; 2002. - № 17. - Ст. 117; № 26. - Ст. 176.

7. Закон України від 18 лютого 1992 р. (з наступними змінами) “Про оперативно-розшукову діяльність” // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2001. - № 8: Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. - С. 262-277; Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 22. - Ст. 303; 2002. - № 33. - Ст. 236.

8. Закон України від 5 листопада 1991 р. (з наступними змінами) “Про прокуратуру” // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2001. - № 8: Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. - С. 181-210; Відомості Верховної Ради України - 1991. - № 53. - Ст. 793; 2001. - № 44. - Ст. 233; 2002. - № 17. - Ст. 117 та ст. 125.

9. Закон України від 25 березня 1992 р. (з наступними змінами) “Про службу безпеки” // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2001. - № 8: Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. - С. 219-234; Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 27. - Ст. 382; 2002. - № 17. - Ст. 117; № 33. - Ст. 236.

10. Закон від 17 листопада 1992 р. (з наступними змінами) “Про статус народного депутата України” // Відомості Верховної Ради України - 1993. - № 3. - Ст. 17.

11. Закон України від 07 липня 2010 р. «Про судоустрій і статус суддів» //

https://zakon1.rada.gov.ua

12. Указ Президента України № 143/2002 від 18 лютого 2002 р. „Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян”.

13. Указ Президента України № 700/ 2002 від 13 серпня 2002 р. „Про додаткові заходи щодо реалізації громадянами конституційного права на звернення”.

14. Кримінально-процесуальне законодавство України / Авт.-упоряд.: М.І. Мельник, М.І. Хавронюк. - К.: А.С.К., 1998. - 480 с.

15. Кримінально-процесуальний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2001. - № 9.

16. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні. Затверджене Указом Президента України від 10 червня 1993 р. // Голос України. – 1993. – 26 червня.

17. Інструкція про порядок виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків, потерпілих. Затверджена наказом Міністра внутрішніх справ України від 23 грудня 1995 р. № 864 // Кримінально-процесуальне законодавство України / Авт.-упоряд.: М.І. Мельник, М.І. Хавронюк. – К.: А.С.К., 1998. – С. 469-472.

18. Інструкція про проведення дізнання у Збройних Силах України. Затверджена наказом Міністра оборони України від 28 серпня 1995 р. № 235 // Кримінально-процесуальне законодавство України / Авт.-упоряд.: М.І. Мельник, М.І. Хавронюк. – К.: А.С.К., 1998. – С. 452-468.

19. Борисов В.І., Глинська Н.В., Зеленецький В.С., Шило О.Г. Зтримання і взяття під варту в процесі дізнання та досудового слідства в Україні. – Харків, 2004.

20. Верцюх В., Верцюх І. Щодо правової невизначеності запобіжного заходу у вигляді нагляду командування військової частини // Право України. – 2001. - № 5.

21. Воронцова Н. Основания применения мер пресечения по УПК РФ // Российский следователь. – 2002. - № 9. – С. 8-11.

22. Гриненко А. Разграничение фактического и уголовно-процессуального задержания // Уголовное право. - М., 2002. – № 3. - С.75-76.

23. Гуляев А. П., Данилюк С. А, Забарин С. Задержание лиц, подозреваемых в совершении преступления: Учебное пособие. - М, 1988.

24. Гуткин И. М. Актуальные вопросы уголовно-процессуального задержания лиц, подозреваемых в совершении преступления. - М., 1982.

25. Донченко Ю. Питання вдосконалення кримiнально-процесуального iнституту запобiжних заходiв // Вiсник Львiвського унiверситету. Серiя юридична. - 2000. -Випуск 35. - С. 463.

26. Затримання та взяття під варту в Україні: стан, проблеми удосконалення законодавства та практики його застосування: Посібник / За ред. Бет О.В., Мельника М.І. – К.: Атака, 2002. – 96 с.

27. Зинатуллин З.З. Уголовно-процессуальное принуждение и его эффективность. – Казань, 1981.

28. Ігнатенко Ю. Проблеми обрання судом запобіжних заходів // Вісник прокуратури. – 2002. - № 4. - С. 125-126.

29. Кітура А. Взяття під варту та продовження строків тримання під вартою // Вісник прокуратури. – 2002. - № 5. - С. 59-61.

30. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. - 688 с. (С. 376-405).

31. Коряковцев В.В. Залог как мера пресечения в уголовном процессе Российской Федерации // Правоведение. - 2000. - № 4. - С. 120.

32. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: навч. посібник. – К.: Істина, 2005. - 456 с. (С. 129-155).

33. Маляренко В.Т. До питання про запобіжні заходи в кримінальному процесі // Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 4. – С. 41-44.

34. Михайлов В.А. Меры пресечения в российском уголовном процессе. - М.: Право и Закон, 1996. - 299 с.

35. Міщенко С.М., Солодкий С.А. Взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства // Вісник Верховного Суду України. – 2003. - № 5.

36. Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. і переробл. – К.: Атака, 2007. – 584 с. (С. 153-183).

37. Пашин С.А., Букалов П.Ф. Обжалование арестов: Практ.пособие - 2-е изд. - Донецк: Донецкий мемориал, 2002. – 38 с.

38. Петрухин И.Л. Неприкосновенность личности и принуждение в уголовном процессе. – М., 1989.

39. Пилипчик П.П. Обрання судом запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в стадії досудового розслідування кримінальної справи // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - № 6. – С. 44-49.

40. Попов А.М., Громов Н.А., Черкасов А.Д. Совершенствование и правовая природа ареста как меры уголовно-процессуального пресечения // Российский следователь. – 2001. - № 5. – С. 13-16.

41. Практика дотримання судами строків провадження у крмиінальних справах щодо підсудних, які тримаються під вартою // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - № 6.

42. Рожнова В., Ліпка В. Концептуальні засади побудови системи запобіжних заходів // Право України. – 2002. - № 5. – С. 21.

43. Рыжаков А.П. Меры пресечения. - М.: Информ. издат. дом " ФИЛИНЪ", 1996. - 176 с.

ТЕМА 8. ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

Методичні рекомендації

Під час підготовки студентам необхідно звернути увагу на форми досудового розслідування та їх зміст, строки і особливості провадження дізнання та досудового слідства. Слід визначити органи, які проводять дізнання і досудове слідство, та їх компетенцію. Вивчаючи питання теми, слід з’ясувати, чому саме досудове слідство є основною формою досудового розслідування.

Слід звернути увагу на те, що кримінальний процесуальний закон передбачає загальні умови досудового слідства: початок і місце провадження досудового слідства; об’єднання й виділення кримінальних справ, їх процесуальне оформлення; неприпустимість розголошування даних досудового слідства тощо. Зміст всіх цих загальних умов досудового слідства необхідно вивчити.

Особливу увагу необхідно приділити питанню про самостійність і незалежність слідчого під час кримінального провадження та про взаємодію слідчого з іншими правоохоронними органами.

Під час підготовки до практичних занять слід письмово вирішити запропоновані завдання, зробивши посилання на норми кримінально-процесуального права, які містяться в законах, підзаконних актах та положення, які містяться у Постановах Пленуму Верховного суду України.