Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Нормативи високогірних походів
До «високогір’я» відносяться райони з категорійними перевалами висотою, як правило, понад 2500 м, наведеними у «Переліку класифікованих високогірних перевалів», а також інші, аналогічні райони, визначені ФСТУ. 2.1.Тривалість, протяжність, кількість та к.т. перевалів для різних к.с. спортивних гірських походів у високогір`ї наведена в Таблиці №2. Всі інші категорійні перевали до необхідної кількості, у залежності від к.с. походу, вибираються групою самостійно. 2.2. При збільшенні кількості перевалів на гірському маршруті у порівнянні з мінімальною (колонка 9, Таблиця №2) протяжність маршруту може бути скорочена, за погодженням з МКК, у відповідності до Таблиці №1, але не більше ніж на 25%. 2.2.1 Скорочення протяжності частин маршруту можливе за рахунок тих додаткових перевалів, які включені в відповідні частини маршруту. 2.3. Починаючи з маршрутів ІІІ к.с. проходження перевалів може бути частково замінено траверсами хребтів та вершин, а також радіальними сходженнями на вершини, які логічно вписуються в нитку маршруту. 2.3.1. До заліку, як визначальні перешкоди маршруту певної к.с., взамін перевалів, приймається тільки один траверс хребта чи вершини або одне радіальне сходження на вершину. Інші сходження та траверси, як визначальні, при визначенні к.с. маршруту, не враховуються. 2.4. Початкова стадія походу повинна передбачати заходи з активної акліматизації з набором та скиданням висоти (радіальні виходи, сходження, розвідки). Починаючи з походів 2 к.с. маршрут не повинен починатися з визначального перевалу найвищої к.т.
Рекомендоване зменшення протяжності походу в залежності від збільшення кількості категорійних перевалів понад мінімальну Таблиці №2. Таблиця №1
2.5. Категорія трудності перевалів наведені у Переліках класифікованих високогірних перевалів, прийнятих ФСТУ. 2.5.1.Перевали, що пройдені вперше, та сходження або траверси, які не є елементами проходження перевалу, повинні оцінюватися МКК на підставі Таблиці №3 та затверджуватись ЦМКК, при цьому слід мати на увазі, що туристська оцінка к.т. вершин і траверсів не співпадає із альпіністською шкалою оцінки їх складності. 2.5.2 Перевали 3Б* к.т. – найскладніші перевали, що виходять за межі класифікації і це означає, що для їх подолання 2/3 учасників групи обов’язково повинні мати досвід проходження, а керівник досвід керівництва проходженням перевалу 3Б к.т. Випуск груп на такі перевали здійснюється виключно ЦМКК. 2.5.3. Перевали простіші за 1А к.т. називаються некатегорійними і наявність їх у маршруті не впливає на к.с. спортивного походу. 2.5.4. Категорія трудності окремих перевалів в залежності від умов (пори року, снігової і льодової обстановки, а також інших факторів) може збільшуватись на пів категорії. Такі перевали позначаються (*). При випуску на такі перевали учасники повинні мати досвід участі (керівник досвід керівництва), який дозволяє їм проходити перевал на пів категорії трудності вище. При заліку походу перевал зараховуються групі по фактичній його трудності в даному сезоні і повинен бути класифікований однозначно (наприклад, 2А або 2Б, але не 2А*). 2.5.5. Категорія трудності перевалу визначається крутизною, характером рельєфу, технічною складністю окремих ділянок підйому та спуску та їх протяжністю, а також абсолютною висотою перевальної сідловини. Наявність потенційно небезпечних ділянок (каменепади, лавини, льодові обвали) не впливає на к.т. перевалу і повинна враховуватись у тактиці проходження і в підборі спорядження. 2.5.6. Складність підходів з обох сторін (переправи, бурелом, та інше), та потенційна небезпека (можливі лавини, каменепади, тощо) не характеризують трудність перевалу та не враховуються при визначені к.т. 2.5.7. Перевальна точка може не співпадати із найнижчою точкою вододілу. Вихід на перевал після підйому може бути в одній точці хребта, далі короткий траверс і лише потім спуск з іншої точки хребта. 2.5.8 Послідовне проходження двох і більше перевалів, якщо значна за протяжністю або складністю частина спуску в долину з одного і підйому з долини на наступний перевал випадає, розглядається як «перевальна зв’язка» і зараховується як один перевал.
Таблиця №1
Таблиця оцінки трудності перевалів, вершин та траверсів
|