Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розкрийте суть проблеми відчуження та шляхів її подолання.
Категорія " відчуження" у філософії та економічній теорії відображає соціальний процес, який характеризується перетворенням діяльності людини та її результатів на панівну над нею самостійну силу, а особистості — на об'єкт експлуатації та маніпулювання.
К. Маркс звернув увагу на суперечливий характер праці, яка може принести людині і задоволення, і страждання. Залежить це не стільки від змісту праці, скільки від сукупності суспільних відносин, у
яких вона здійснюється. Відчуженою праця стає лише тоді, коли засоби виробництва не належать робітникові, продукт праці є власністю господаря цих засобів, а в процесі праці сам робітник належить власникові засобів виробництва. У цих умовах праця протистоїть людині як ворожа сила, робітник у ній не утверджує себе, а заперечує, почувається не щасливим, а нещасним, не вільно розвиває свою фізичну і духовну енергію, а виснажує свою фізичну природу і руйнує свої духовні сили.
За Марксом, за відчуженням праці неминуче настає політичне, духовне і соціальне відчуження, тобто обезлюднення людини, основні причини якого він вбачав у пануванні приватної власності, у потворному суспільному поділі праці, що доводить людину до стану функції в стихійному характері суспільного руху.
Подолання відчуження пов’язується з ліквідуванням приватної власності, шляхом переорієнтації виробництва з речей на людину.
Дайте загальну характеристику сучасної західної філософії.
Однією з причин особливостей СЗФ є те, що у суспільстві з’являється певна кількість глобальних проблем: екологічні, нерівномірність економічного розвитку, культурні і т.д.
Філософія ХХ ст.. – некласична – розвивається як антитеза до класичної філософії.
Риси СЗФ:
- наявність різноманітних філософських шкіл: позитивізм, екзистенціалізм, герменевтика, структуралізм, феноменологія, філософська антропологія
- у структурі пізнання відмовляється від раціоналізму і переходить до ірраціоналізму: розумове пізнання є обмеженим і протиставляє йому інтуїцію, віру, інстинкт як основні способи і види пізнання. - філософія мислення змінюється філософією пізнання - має антропологічний характер: в центрі філософії знаходиться людина. - формується критичне відношення до науки: сцієнтизм і анти сцієнтизм - розвивається релігійна філософія
- велика кількість шкіл протиставляє себе одній філософії марксизму.
Тенденції розвитку СЗФ.
- ірраціоналістично-гуманістична - релігійність
- відхід від наукового пізнання
|