Список використаних джерел. Подається перелік усіх використаних джерел (підручників, монографій, періодики, інтернет видань) під час виконання наукової роботи з використанням

Подається перелік усіх використаних джерел (підручників, монографій, періодики, інтернет видань) під час виконання наукової роботи з використанням бібліографічного покажчика.

4. Оформлення наукової роботи

Наукова робота повинна містити не більше ніж 25 сторінок друкованого тексту. Робота виконується в електронному варіанті та роздруковується на одній стороні аркуша білого паперу формату А-4 (210Х297мм). Розмір шрифту 12, інтервал між рядками 1, 5, при комп’ютерному наборі слід використовувати гарнітуру Times New Roman. На кожному аркуші повинні бути поля таких розмірів: ліворуч, зверху та знизу – не менше 20мм, праворуч – не менше 10мм. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору. Щільність тексту має бути однаковою.

Заголовки структурних частин роботи „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, друкують великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину починати з нової сторінки.

Текст розділів може складатись з підрозділів. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка у кінці заголовка не ставиться. Якщо підрозділи містять пункти. То заголовки цих пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого у підбір тексту, ставиться крапка.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знаку №. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною, причому першою сторінкою є титульний аркуш, проте, на ньому номер сторінки не ставиться. Рисунки і таблиці входять у загальну нумерацію. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без будь-яких знаків (крапки у кінці, виділення рисками, дужками тощо).

Підрозділи нумеруються у межах розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та свого порядкового номера, розділених крапкою. У кінці також ставиться крапка, наприклад, „2.1.” (перший розділ (параграф) другого розділу). Пункти нумеруються арабськими цифрами у межах кожного підрозділу. Номер пункту має складатись із номера розділу, підрозділу і пункту (свого порядкового номера), розділених крапками. У кінці номера пункту також ставиться крапка, наприклад, „2.1.3.” (третій пункт першого підрозділу другого розділу). Потім у тому самому порядку пишуть заголовок пункту. Номери підрозділів і пунктів ставляться на їх початку, номер пункту – на початку першого рядка абзацу, яким розпочинається відповідний пункт. Цифра номера пункту не повинна виступати за межі абзацу.

Ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, графіки тощо) називаються рисунками, нумеруються наскрізно арабськими цифрами. Під час посилання на рисунок перший раз необхідно вписувати його повний номер, наприклад, „(рис.12)”. Подальші посилання на рисунки виконують разом із скороченим словом „дивись”, наприклад „(див. рис. 12)”. Рисунки потрібно розташовувати одразу після посилання на них у тексті. Якщо на даній сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення цього рисунка сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою. Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під рисунком.

Таблиці у роботі нумеруються наскрізно. У правому верхньому куті пишеться слово „Таблиця” із зазначенням її номера. При посиланні на таблицю вказують її повний номер, а слово „Таблиця” пишуть у скороченому вигляді, наприклад, „(табл..6)”. Під словом „Таблиця” розміщується заголовок таблиці – симетрично до форми таблиці. Слово „Таблиця” і заголовок починається з великої букви. Назва не підкреслюється.

Таблиці потрібно розташовувати після першого згадування її у тексті так, щоб її зручно було розглядати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Якщо на цій сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення таблиці сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою.

При переносі таблиці на наступну сторінку нумерацію колонок необхідно повторити, а над таблицею розмістити слова „Продовження табл.” із зазначенням її номера, наприклад „Продовження табл. Б”.

Заголовки граф таблиці пишуть з великої букви, підзаголовки граф – з малої, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони мають самостійне значення. Якщо текст, який повторюється у графі таблиці і складається з одного слова, то його можна замінити лапками; якщо текст повторюється і складається із двох чи більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами „Те ж”, а далі – лапками. Замість цифр, марок, знаків, букв, математичних чи хімічних символів лапки не допускаються. Якщо цифрові дані у якомусь рядку таблиці не наводяться, то у ньому ставлять прочерк.

Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують насрізно. Номер формули пишуть у правому куті аркуша на рівні відповідної формули (якщо формула велика, то на рівні нижнього рядка формули, до якої він належить) в круглих дужках, наприклад (1). Пояснення позначень символів чи числових коефіцієнтів наводяться безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони подані у формулі. Це пояснення подається з нового рядка, починаючи зі слова „де”, двокрапка після якого не ставиться. Значення кожного символу чи числового коефіцієнту подається з нового рядка. Розмірність одного і того ж параметра у межах роботи має бути однаковою. При посиланні у тексті на формулу необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад, „У формулі (1)”.

Рівняння і формули відрізняються з тексту вільними рядками. Вище і нижче від кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.

Якщо у тексті є необхідність у примітках, в яких вказують довідкові чи пояснювальні дані, то пишеться слово „Примітка” чи „Примітки”. Якщо приміток на одному аркуші в одному пункті чи підпункті декілька, то після слова „Примітки” ставиться двокрапка і примітки нумеруються. Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова „Примітка” ставиться крапка.

У роботі потрібно робити посилання на джерела, матеріали чи окремі результати, які використовують під час розробки проблеми, задачі, розгляду питання тощо. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо цього документа, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатись необхідно на останні за часом видання. На більш ранні видання можна посилатись у тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до цього видання. Якщо використовуються відомості із джерел документальної інформації чи з великою кількістю сторінок, то у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання. Посилання у тексті роботи на джерела потрібно позначити порядковим номером за переліком їх у списку літератури, виділивши двома квадратними дужками, наприклад, „.... у працях [2-5, 8]...” чи [17, с.20-25].

При посиланні на ілюстрації, таблиці, формули, які розміщені у самій роботі автора, відповідно вказується: порядковий номер ілюстрації (наприклад. «рис.5»); номер таблиці (наприклад, „...в табл.12”); порядковий номер формули (наприклад, „...у формулі (2)”). При повторних посиланнях на ілюстрації та таблиці треба вказувати скорочено слово „дивись”, наприклад, „див.рис.4”.

До списку літератури включаються усі використані джерела, які розташовують за алфавітом або у порядку посилань на них у тексті. Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має містити: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг сторінок. Ці дані друкуються на перших сторінках видань в якості бібліографічного покажчика.

Прізвище автора подається у називному відмінку. Якщо є два, три чи чотири автори, то їх прізвища з ініціалами подаються у тій послідовності, в якій вони надруковані у книзі; перед прізвищем наступного автора ставлять кому. За наявності більше чотирьох авторів вказують прізвища з ініціалами тільки перших трьох, а далі пишуть слова „та інші”. Назву місця видання необхідно подати повністю у називному відмінку; можна скорочувати назви тільки двох міст: Київ (К.), Москва (М.).

Дані про статтю із періодичного видання мають містити: прізвище та ініціали автора, заголовок статті, назву видання (журналу), назву серії (якщо така є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки на яких розміщена стаття. Заголовок статті подається у тому вигляді, як вказано у періодичному виданні. Назву серії пишуть після скороченого слова „сер”. Номери сторінок на яких розміщена стаття, розділяють рискою, наприклад, с. 32-39.