Обладнання для герметизації пожежних дільниць. Гуморовочний апарат АГ-3

Гуморовочний апарат АГ-3 призначений для нанесення латексного покриття поверхні шахтних ізоляційних перемичок. Він також застосовується для герметизації шахтних вентиляційних споруд і стінок гірничих виробок з метою зменшення витоків повітря.

Апарат АГ-3 (мал.6) представляє собою переносний пристрій, що працює під тиском. Він складається з двох однакових за конструкцією посудин 1 (одна з посудин заповнюється латексом, інша – хлористим кальцієм), балону 2, редуктора 3, з’єднувальної трубки 4, шлагів 5, здоєного розпилювача 6 і каркасу 7. для зручності транспортування по гірничих виробках шахти з обох сторін апарату розташовані відкидні ручки. Посудини апарату мають циліндричну форму і у верхній частині закінчуються горловиною, на яку накручується кришка 8 з гумовою прокладкою.

Малюнок 6 Гуморовочний Контроль за тиском повітря в камерах висо-

апарат АГ-3 кого і низького тиску редуктора здійснюється манометром 9. Для захисту редуктора і посудин апарату від руйнування надлишковим тиском є запобіжний клапан, що спрацьовує при тиску 7 кгс/см².

· апарати зв’язку для підтримання двохстороннього зв’язку працюючих відділень ДВГРС з базою чи командним пунктом

Апарат підземний високочастотного зв’язку „Донецьк-1м” і „Шахтофон-1”

Апарат зв’язку „Донецьк 1м” призначений для ведення двостороннього гучно мовного зв’язку і кодової сигналізації відділення ДВГРС з підземною базою, а також для зв’язку їх з командним пунктом з використанням в якості для ізольованих металевих ліній (кабелів). Дальність зв’язку по ізольованих металевих направляючих – 8км, час роботи без заміни джерела живлення –20г.

Апарат зв’язку „Донецьк-1м” (мал.7) складається з блоку прийомо-пере- давача 1, розташованого в бризкозахищеному корпусі, і рамкової антени 2,

Малюнок 7 Апарат зв’язку Малюнок 8 Апарат зв’язку

„Донецьк–1м” „Шахтофон -1”

з’єднаних між собою шнуром 3 в поліхлорвініловій оболонці. Корпус 4 і кришка 5 апарату виконані з прес-матеріалу. На кришці апарату кріпляться: ввід кабелю від антени, перемикач режиму роботи 6, капсула ДЕМ-4м і плати прийомо-передавача.

Апарат носять на плечовому ремні 7 з гачком 8 для кріплення антени. На антені змонтована кнопка перемикача 9. джерело живлення 10 розташовано в корпусі апарату.

При слідуванні в загазовану атмосферу з одночасним прокладанням лінії зв’язку від котушки зв’язку відмотують 12-15 м дроту, який закріплюють на стінці виробки з таким розрахунком, щоб залишився вільний кінець не менше 10 м; кінець дроту заземлюють і на відстані не менше 2 м від заземлення змотують бухту (4-6 витків) діаметром 25-40 см.

Бухту зв’язують і на неї кладуть антену базового апарату зв’язку, ввімкненого в положення „ТЛФ”. Респіраторник одіває ремінь котушки на плече і його довжину регулює так, щоб лікоть дотикався верхньої частини котушки. Потім ремінь другого апарату зв’язку пропускає під шланги респіратора і одіває на шию. Далі респіраторник ремінь котушки одіває на праве плече і, притримуючи рукою ручку корпусу, прокладає провідну лінію (в складі відділення).

Провід підвішують до стінки на висоті 1.5-2м через кожні 15-20м. На місці робіт антену закріплюють великою стороною паралельно до прокладеного дроту на відстані не менше 5м від котушки зв’язку.

Апаратура підземного приводного зв’язку „Шахтофон-1м” призначена для прямого двохстороннього гучномовного зв’язку і односторонньої (відділення-база) кодової сигналізації по двох провідній лінії між підземною базою і відділенням. Дальність зв’язку до 5км.

В комплект апаратури входить сам апарат бази 1 (мал.8), апарат відділення 2, з’єднувач 3 і дві котушки зв’язку з дротом.

· прилади контролю за складом шахтної атмосфери

Під час виконання робіт з ліквідації підземних аварій організовується систематичний контроль за станом рудникового повітря в аварійній дільниці і у виробках, що примикають до неї. Мета організації такого контролю полягає в тому, щоб своєчасно визначити появу небезпечних для дихання людини концентрацій шкідливих газів чи попередити скупчення в зоні дії пожежі вибухонебезпечних сумішей горючих газів з повітрям.

Контроль за станом рудникової атмосфери здійснюється за допомогою переносних газовизначників чи відбором проб повітря для подальшого його аналізу в газоаналітичній лабораторії ВГРЗ.

Для контролю за станом рудникової атмосфери безпосередньо на місці ведення робіт застосовуються переносні газо визначники ШІ (шахтні інтерферометри) і ГХ (газові хімічні аналізатори).

За допомогою цих приладів протягом декількох хвилин можна визначити з достатньою для практичної цілі точністю наявність і процентний вміст отруйних і підривних газів в рудниковій атмосфері.

Газовизначники ШІ-3, ШІ-5, ШІ-8, ШІ-10 і ШІ-11 розрізняються величиною погрішності приладу для визначення метану і вуглекислого газу. Межа вимірюваних газів в процентах за об’ємом від 0 до 6. Газовизначник ШІ-7 призначений для визначення цих же газів при концентрації їх в рудниковій атмосфері від 0 до 100%. Газовизначник ШІ-6 чи ІГА призначений для визначення в рудниковій атмосфері процентного вмісту метану, вуглекислого газу і кисню. Межа вимірюваних концентрацій в процентах за об’ємом метану і вуглекислого газу складає від 0 до 6, а кисню - від 20.9 до 5.

Газовизначники хімічні призначені для визначення малих концентрацій отруйних і небезпечних газів і випарів.

Принцип дії їх оснований на застосуванні кольорових реакцій, що протікають в індикаторних трубках між визначуваним газом і спеціальним реактивом, нанесеним на силікагель. За довжиною замальованого шару встановлюють концентрацію визначуваного газу.

До газовизначників хімічних належать ГХ-4 і ГХ-5, ГХ-6. Вони складаються з міхових аспіраторів і набору індикаторних трубок, кожна з яких призначена для визначення концентрації лише одного з газів. Індикаторні трубки вкладаються в картонні коробки по 24 штуки. На коробках віддруковані формули визначуваних газів, шкала для вимірів концентрацій і короткі правила виконання вимірів.

· прилади настроювання й контролю за справністю технічного оснащення

Універсальні контрольні прилади (УКП-4 і УКП-5) призначені для перевірки справності киснево-ізолюючих респіраторів в зібраному вигляді, а також параметрів спрацювання окремих вузлів цих респіраторів.

Прилади забезпечують можливість перевірки:

· герметичності повітряної системи респіратора при надлишковому тиску і при розрідженні в ній;

· величини розрідження в системі респіратора, при якому працює легеневий автомат;

· величини тиску в системі респіратора, при якому працює надлишковий клапан;

· величини подачі кисню легеневим автоматом чи аварійним клапаном;

· герметичності регенеративного патрону і холодильника при надлишковому тиску 500 мм.вод.ст.

Приладами КП-3м і КП-4 перевіряють:

· величину тиску і розрідження, при якому спрацьовує механізм перемикання апарату ГС-8м;

· величину тиску і розрідження, при якому спрацьовують запобіжні клапани цього ж апарату;

· величину вентиляції, що створює апарат ГС-8м;

· відношення тривалості фаз вдих-видох цього ж апарату.

Питання для самоконтролю

1. Як поділяється гірничорятувальне оснащення за своїм призначенням?

2. Вкажіть протипожежне обладнання, що призначене для ліквідації відкритих осередків пожежі, локалізації розповсюдженню вогню по гірничих виробках.

3. Дайте характеристику порошкового вогнегасника ОПШ-10.

4. Які Ви знаєте апарати зв’язку для підтримання двохстороннього зв’язку працюючих відділень ДВГРС з базою чи командним пунктом?

5. Назвіть прилади контролю за складом шахтної атмосфери.

6. Вкажіть прилади настроювання й контролю за справністю технічного оснащення ДВГРС.

7. Яку перевірку й настроювання здійснюють приладом контролю КП-3м?

8. Наявність яких газів в рудниковій атмосфері можна визначити за допомогою приладів ГХ-4, ГХ-5 і ГХ-6?

9. Вкажіть призначення та будову гуморовочного апарату АГ-3.

10. Для яких цілей призначені гідрант-пістолети, що знаходяться на оснащенні гірничорятувальників?

11. Вкажіть суттєву різницю між вогнегасниками ОП-500м і ОС-200.

12. Хто забезпечує контроль за справністю апаратури, обладнання і всіх видів технічного оснащення ДВГРС?

13. Де розташовується або зберігається технічне оснащення гірничорятувальників?

14. Чим визначається перелік і кількість технічного оснащення ДВГРС?

15. Хто несе персональну відповідальність за справність і готовність до застосування технічного оснащення гірничорятувальників?