Мета і завдання радіаційного, хімічного і біологічного захисту підрозділів

Радіаційний, хімічний, біологічний захист організовується і здійснюється з метою унеможливлення або максимального зменшення втрат особового складу підрозділу і забезпечення необхідних умов для виконання поставлених завдань під час дій в обстановці радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, підвищення їх захисту від високоточної та інших видів зброї, а також маскування своїх дій димами (аерозолями).

Основними завданнями РХБ захисту є:

-виявлення та оцінювання РХБ обстановки;

- підтримання живучості військ (сил) в умовах РХБ зараження;

- ліквідація РХБ зараження;

- маскування дій військ (сил) та об’єктів із застосуванням димів(аерозолів).
Завдання радіаційного, хімічного, біологічного захисту виконуються силами і засобами взводу (відділення, екіпажу танка) з використанням табельних засобів у всіх видах бою, у різних умовах обстановки, у будь-який час року і доби. При цьому найбільш складні і специфічні завдання, які потребують особливої підготовки особового складу і застосування спеціальної техніки, виконуються підрозділами радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

Підрозділи РХБ захисту призначені для виконання задач по проведенню повної спеціальної обробки озброєння, техніки, матеріальних засобів, дегазації дезінфекції) заражених ділянок доріг (колонних шляхів), переправ, мостів, проходів у хімічних загородженнях, окремих ділянок місцевості на позиціях, аеродромах, пунктах управлення й в інших районах розміщення військ і об'єктів тилу. Крім того, хімічні підрозділи виконують задачу по транспортуванню (підвозу) що дегазують, дезинфікуючих й дезактивіруючих розчинів і їхніх рідких компонентів.
Підрозділи радіаційної та хімічної розвідки як при підготовці, так й у ході операції (бою) виконують задачі в зайнятих й незайнятих військами районах на маршрутах їхнього руху.

Основними їхніми задачами є:

- ведення радіаційної і хімічної розвідки, а також визначення випадків застосування біологічних (бактеріальних) засобів на пунктах управління військ і маршрутах їхнього переміщення;

- маршрутах переміщення і нових позиційних районів ракетних і зенітних ракетних частин;

- маршрутах висування й районів зосередження військ;

- маршрутах висування і рубежах розгортання другого чи ешелону резерву (маршрутах висування і рубежах введення в бій);

- у районах переправ через великі водяні перешкоди;

- вихідних районах і районах десантування тактичних і оперативних десантів;

- на аеродромах й пунктах водопостачання, районів розташування об'єктів хімічної промисловості на території, що звільняється від супротивника.

Крім того, на підрозділи розвідки може покладатися контроль за змінами потужності доз випромінювання на основних військових автомобільних дорогах і контроль зараження військ після виходу їх із заражених районів, у районах проведення повної спеціальної обробки і матеріальних засобів на складах і базах.
Вони можуть також залучатися для виявлення радіаційної і хімічної обстановки при руйнуванні (аварії) на підприємствах атомної енергетики й хімічної промисловості.
До заходів радіаційного, хімічного, біологічного захисту, які проводяться підрозділом, належать:

- виявлення та оцінювання РХБ обстановки (радіаційна, хімічна розвідка і контроль);

- підтримання живучості (оповіщення про РХБ обстановку;

- застосування засобів індивідуального і колективного захисту;

- виконання режимно-обмежувальних заходів;

- ліквідація РХБ зараження - часткова спеціальна обробка ОВТ;

- часткова санітарна обробка особового складу;

- дегазація, дезактивація, дезінфекція фортифікаційних споруд та пилопридушення на них;

- маскування дій військ та об’єктів (застосування димів, аерозолів).

Виявлення та оцінювання РХБ обстановки проводиться з метою своєчасного забезпечення інформацією про РХБ обстановку на місцевості, у повітрі, морській акваторії та оповіщення підрозділів про РХБ зараження і включає: ведення радіаційної, хімічної розвідки; радіаційний і хімічний контроль.

У результаті РХБ розвідки (спостереження) одержуються дані про фактичні масштаби радіаційного і хімічного зараження та фактичної радіаційної і хімічної обстановки, визначається необхідність використання засобів індивідуального і колективного захисту.

Радіаційна та хімічна розвідка ведеться безперервно спеціальними підготовленими відділеннями (екіпажами, розрахунками) з використанням табельних бортових (переносних) приладів радіаційної і хімічної розвідки.

Оцінка радіаційної і хімічної обстановки при застосуванні противником ядерної і хімічної зброї здійснюється за даними радіаційної і хімічної розвідки.

Радіаційна, хімічна і неспецифічна бактеріологічна (біологічна) розвідка організується для одержання даних про радіаційну і хімічну обстановку і ведеться з використанням приладів радіаційної і хімічної розвідки (РХР) і візуально.

Спостереження за повітряним і наземним противником організовується у всіх видах воєнних дій і ведеться безперервно командиром взводу і відділення (танка) особисто, спостерігачами, розрахунками чергових вогневих засобів, а в разі необхідності – усім особовим складом. Уночі та в інших умовах обмеженої видимості спостереження ведеться з використанням приладів і прицілів нічного бачення, засобів освітлення місцевості і доповнюється підслуховуванням.

Для ведення розвідки спостереженням у відділенні й у взводі, як правило, призначається по одному спостерігачеві, які знаходяться: у взводі – на командно-спостережному пункті взводу, у відділенні – на позиції, на БМП або в бойовому порядку.

Завдання спостерігачеві на командно-спостережному пункті взводу (у відділенні, в екіпажі танка) ставить командир взводу (відділення, танку) безпосередньо з місця ведення спостереження. При цьому вказується:

-орієнтири й умовне найменування місцевих предметів;

-відомості про противника (де знаходиться, що робить або звідки очікується його поява);

-розташування передових підрозділів своїх військ і противника;

-місце для спостереження і його обладнання;

-сектор спостереження, що, до якого часу встановити і на що звертати особливу увагу;

-порядок доповіді про результати спостереження (що, яким способом і коли доповідати).

В обороні і при розташуванні на місці зі складу взводу за рішенням командира батальйону може виділятися спостережний пост для розвідки наземного і повітряного противника, а пост РХБ спостереження (спостерігач) – для радіаційної і хімічної розвідки. До складу поста РХБ спостереження призначається особовий склад спеціально підготовленого відділення (екіпажу танка).

Спостережний пост (спостерігач) розташовується в місці, що забезпечує найкращий перегляд місцевості перед фронтом на флангах і по можливості в тилу підрозділу, та повинен мати скриті підходи (відходи) до них, бути якісно замаскованим та не розташовуватись поблизу чітких орієнтирів.

Спостережний пост складається з двох-трьох спостерігачів, один з яких призначається старшим.

На спостережному посту мають бути прилади спостереження, великомасштабна карта або схема місцевості, журнал спостереження, компас, годинник, ліхтар, засоби зв’язку і подачі сигналів оповіщення, а в спостерігача – прилади спостереження.

На посту РХБ спостереження (у спостерігача), крім цього, мають бути прилади радіаційної і хімічної розвідки та засоби для подачі сигналів оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне (бактеріологічне) зараження.

Старший спостережного поста зобов’язаний: встановити порядок безперервного спостереження; влаштувати місця для спостережного поста і його маскування; перевірити справність приладів спостереження, засобів зв’язку і оповіщення; своєчасно доповідати командиру, що виставив пост, про результати спостереження. Старший поста РХБ спосотереження, крім цього, зобов’язаний встановити час увімкнення приладів радіаційної і хімічної розвідки, знати сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне (бактеріологічне) зараження та порядок їх передачі.

Для спостереження вночі та в інших умовах обмеженої видимості спостережний пост (спостерігач) забезпечується приладами нічного бачення (тепловізійними приладами для спостереження) і засобами освітлення місцевості.

Під час постановки завдання спостережному посту командир взводу (відділення, танка) вказує: склад, посади (спостерігачів); орієнтири та умовні найменування місцевих предметів; відомості про противника (де знаходиться, що робить, звідки очікується його поява; відомості про свої підрозділи; місце спостережного поста (спостерігача); сектор (смуга, район, об’єкт) спостереження; що установити, за чим спостерігати, на що звертати особливу увагу; порядок ведення радіаційного, хімічного і біологічного спостереження); порядок доповідей результатів розвідки (що, яким способом і коли доповідати); час готовності.

Сектор ведення розвідки, як правило, розбивається на зони:

ближню – глибиною до 400 м; середню – до 800 м і далеку – на глибину бачення.

Завдання, яке поставлене спостережному посту, записується в журнал спостереження.

Під час організації роботи спостережного поста старший спостерігач зобов’язаний: вивчити розташування противника в зазначеній смузі спостереження; призначити чергового спостерігача для несення служби і визначити черговість їхньої зміни; установити порядок обладнання місця для спостережного поста; скласти схему орієнтирів; перевірити справність приладів спостереження і засобів зв’язку; доповісти про готовність до виконання завдання.

Під час постановки завдань черговому спостерігачу старший поста вказує: місце і сектор ведення спостереження; що встановити, за чим спостерігати, на що звертати особливу увагу; порядок доповіді результатів спостереження.

Старший поста РХБ спостереження, крім цього, вказує час увімкнення бортових приладів радіаційної, хімічної і біологічної розвідки; довести сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження; порядок їхньої передачі.. Пост РХБ спостереження (спостерігач) веде безперервне спостереження у визначеному районі та у встановлений час, і при кожному артилерійському та авіаційному нальоті противника вмикає бортові прилади радіаційної, хімічної і біологічної розвідки і стежить за їхніми показниками

Дані про радіаційну, хімічну і біологічну обстановку наносяться командиром взводу на карту (схему) і передаються старшому командиру. Результати радіаційного, хімічного і біологічного спостереження заносяться в журнал спостереження.

Радіаційний та хімічний контроль організується з метою отримання даних для оцінювання боєздатності підрозділу та визначення обсягу його спеціальної обробки, дезактивації та дегазації матеріальних засобів, ділянок місцевості, шляхів і споруд.. Він включає визначення доз опромінення особового складу і ступеня зараження людей, озброєння, техніки, ракет, боєприпасів і інших матеріальних засобів радіоактивними й отруйними речовинами. Радіаційний і хімічний контроль у батальйоні (роті) проводиться хімічним інструктором і спеціально підготовленими військовослужбовцями.

В підрозділах силами постів РХБ спостереження, може бути визначено наявність отруйних речовин на обмундируванні, спорядженні, озброєнні, особовому складі і бойовій техніці після виходу із осередку зараження з метою вирішення питання про подання команди для зняття засобів індивідуального захисту.

Підтримання живучості військ (сил) в умовах РХБ зараження організується та здійснюється з метою максимального зменшення їх втрат під час дій на зараженій місцевості (повітрі) і включає:

- оповіщення про РХБ обстановку;

- застосування засобів індивідуального та колективного захисту;

- виконання режимно-обмежувальних заходів на зараженій території.

Своєчасне виявлення застосування супротивником хімічної і біологічної зброї досягається безупинним спостереженням за нальотами авіації, за підривом ракет і снарядів і визначенням зовнішніх ознак його застосування. Такими ознаками можуть бути глухий, невластивий звичайним боєприпасам звук розриву; утворенням при розривах боєприпасів хмари диму або туману, утворення за літаком одної або декількох темних смуг, що розсіюються та осідають на землю у вигляді роси та дрібних крапель (твердих частинок); наявність у місцях розривів боєприпасів крапель рідини або порошкоподібних речовин на ґрунті, рослинах та інших предметах, а також великих осколків та окремих частин боєприпасів.

Виявивши вказані ознаки, спостерігач подає сигнал оповіщення про хімічне забруднення. Потім, за допомогою ВПХР спостерігач визначає тип отруйної речовини. Відсутність отруйної речовини при цьому може вказувати на застосування бактеріальних засобів.

У разі виявлення потужності дози випромінювання 0.5 рад/рентген і більше старший спостережного пункту (спостерігач) доповідає командиру, який його виставив, і за його вказівкою подає сигнал “ Радіаційна небезпека”.

У разі виявлення зараження старший поста РХБ спосотереження (спостерігач) негайно подає сигнал “ Хімічна тривога ” і доповідає командиру, який виставив пост. Оповіщення про біологічне (бактеріологічне) зараження здійснювати за вказівкою командира, який виставив пост (спостерігача), аналогічним сигналом.

Засоби індивідуального та колективного захисту застосовуються для зменшення ймовірності ураження отруйними (небезпечними, хімічними) речовинами, потрапляння в організм на шкірний покрив радіоактивних речовин і біологічних засобів.

Для своєчасного застосування засобів індивідуального захисту особовий склад повинен під час дій у пішому порядку постійно мати їх на собі, а під час дій на бойовій техніці – поряд, у доступних місцях.

За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження особовий склад, який діє в пішому порядку або на відкритих машинах, не припиняючи виконання бойового завдання, надягає засоби індивідуального захисту, а особовий склад, який перебуває у закритих БТР, БМП і танках, – негайно надіває засоби захисту органів дихання, зачиняє люки, жалюзі, бійниці та вмикає систему захисту від ЗМУ.

За сигналом “ Радіаційна небезпека ” особовий склад надіває респіратори (протигази), а за сигналом “ Хімічна тривога ” – протигази.

За необхідності спішування або залишення техніки особовий склад надягає індивідуальні засоби захисту шкіри.

Виконання режимно-обмежувальних заходів на зараженій території організується та здійснюється з метою зменшення ризику ураження особового складу в умовах РХБ зараження.

Для зменшення ризику ураження особового складу в умовах РХБ зараження командир повинен розглянути такі заходи:

- зонування території за ступенями небезпеки;

- застосування профілактичних засобів від впливу радіаційних, хімічних, біологічних факторів; виведення або заміна підрозділів, які розміщуються на зараженій місцевості;

- дотримання правил поведінки і дій на зараженій місцевості; пилопридушення на ділянках місцевості.

Ліквідація наслідків РХБ зараження в разі аварій (руйнувань) радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів та застосування противником ЗМУ організується та здійснюється з метою відновлення боєздатності підрозділів та нормалізації РХБ обстановки в заражених районах. Ліквідація РХБ зараження здійснюється шляхом проведення спеціальної обробки підрозділів, а також дегазації, дезактивації, дезінфекції ділянок місцевості, доріг, фортифікаційних споруд та пилопридушення на них.

Маскування дій підрозділів та об’єктів із застосуванням (димів, аерозолів) організується та здійснюється з метою зниження ефективності наземної і повітряно-космічної розвідки противника та його засобів ураження.