Метафора в аграрному інтернет-дискурсі та особливості її перекладу з англійської мови українською

КУРСОВА РОБОТА

Виконавець: студентка групи ІФ-67а

Гребенюк Д.В.

Керівник: викладач

Пільгуй Н.М.

Рецензент: доцент

Голікова О. М.

Харків 2010 р.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………......3

1 Загальні характеристики метафор……………………...................................................6

1.1.Метафора як стилістичний засіб зображення дійсності……………………….…...6

1.2. Структурні особливості метафор…………………………………………………..11

1.3. Семантичні особливості метафор………………………………………………….16

2 Метафора як перекладацький феномен………………………………………………20

2.1. Переклад метафоричних термінів……………………………………………….....20

2.2.Переклад образних виразів………………………………………………………….30

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….......35

ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………………….…37

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ………………………….…40

ABSTRACT ………………………………………………………………………….…..42

ВСТУП

У лінгвістичній науці проблема метафори – і як процесу, що створює нові мовні поняття у рамках їх переосмислення, і як вже готового метафоричного значення - розглядалася здавна і скоріше як стилістичний засіб або художній прийом, рідше – як засіб номінації, ще рідше – як спосіб створення мовної картини світу, що виникає в результаті когнітивного маніпулювання наявними у мові значення з метою створення нових понять [11: 3].

У сучасній науці про мову феномен метафори стрімко виходить за межі її традиційного вивчення. В останні роки центр тяжіння у вивченні метафори перемістився з філології, в якій переважали аналіз та оцінка поетичної метафори, в галузь вивчення практичної мови і в ті сфери, які звернені до мислення, пізнання та усвідомлення, до концептуальних систем. В метафорі стали бачити ключ до розуміння засад мислення та процесів створення не лише національно-специфічного бачення світу, але й його універсального образу [4: 6].

Мова – інструмент організації досвіду, знаряддя взаємодії з оточуючим середовищем. Використання цього інструменту невід’ємне від наукової практики, якій притаманні критерії строгості, ясності, несуперечності. Мова науки володіє рядом рис, що створюють умови для внутрішнього прогресу знання.

Саме тому зараз ми можемо у великій кількості спостерігати метафору у науковому дискурсі. На сьогодні метафора – важливий компонент науково-технічних текстів, який повною мірою відображає всю динаміку живого функціонування мови в науково-технічній сфері спілкування [29: 536].

У цій сфері метафора широко використовується не лише як продуктивний засіб термінотворення, створення нових понять, а й як джерело словесних образів, що допомагають більш зрозуміло виразити думку, досягти кращого розуміння, лаконічності.

Досвід науково-технічного перекладу показує, що як загальні, так і термінологічні словники не містять усіх еквівалентів, які потрібні для передавання метафоричних засобів українською мовою при перекладі науково-технічних текстів. У словниках зафіксовані перекладні еквіваленти, що відображають семантику метафоричних засобів у загальнонародному використанні, які часто передають лише основні денотативні значення слів і не допомагають перекладачеві у пошуках адекватного перекладного еквівалента [29: 536].

Отже, стрімкий розвиток науки, невпинне виникнення нових метафоричних одиниць, реальна необхідність у вивченні цього важливого мовного явища і в наданні конкретних рекомендацій з перекладу метафоричних засобів і зумовлюють актуальність цієї курсової роботи.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є метафорична науково-технічна термінологія та образні вирази у аграрному інтернет-дискурсі, а також особливості їх перекладу з англійської мови українською, а її предметом слугує англомовна науково-технічна література сільськогосподарської спрямованості.

Мета цієї роботи – розглянути метафору як стилістичне явище та засіб створення нових понять у рамках науково-технічного дискурсу, охопивши усі її основні характерні риси, притаманні даному функціональному стилю мови, а також представити найкраще вирішення труднощів, що виникають під час перекладу метафоричних одиниць. Подібні дослідження сприятимуть підвищенню якості науково-технічного перекладу, роль якого зростає у зв’язку з тим, що широкому колу фахівців і вчених різних країн необхідно знайомитися з новітніми досягненнями в галузі науки й техніки.

Мета передбачає дослідження наступних задач:

1. Розглянути природу метафори з точки зору різних дослідників, її структурні та семантичні особливості у рамках функціонування у науково-технічній літературі.

2. Охарактеризувати засоби та особливості перекладу метафор та образних виразів з англійської мови на українську та дослідити їх функціонування у тексті.

3. Зробити аналіз перекладу метафоричних термінів та образних виразів з науково-технічних текстів аграрної тематики.

Теоретичним підґрунтям дослідження стали праці В.І Карабана., Т.А. Казакової, Н.Д. Арутюнової, А.Н. Мороховського, В.Н. Телії, М.П. Брандес, Х. Ортеґа-і-Ґассета, Р.К. Мін'яр-Бєлоручева, І.Р. Гальперина, В.В. Виноградова, В.Н. Комісарова та інших лінгвістів та літературознавців. У якості фактичного матеріалу для аналізу було використано сучасні видання, присвячені сільському господарству.

Таким чином, дана курсова робота має на меті розглянути специфічні якісні особливості метафоричних засобів з боку тих семантичних і стилістичних змін, яким вони піддаються в текстах науково-технічної літератури; на основі перекладу та аналізу текстів мовою джерела визначити основні лексико-стилістичні трансформації для передавання метафоричних засобів у науково-технічних текстах.

РОЗДІЛ I

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕТАФОР

1.1 Метафора як стилістичний засіб відображення дійсності

Традиції дослідження метафори нараховують більше двох тисяч років. Вона приваблювала найвеличніших мислителів усіх часів – від Аристотеля та Платона до Руссо, Гегеля, Ернста Кассірера та багатьох інших. Розквіт метафори припадає на часи античності, де вона вивчається в рамках риторики та поетики. Вперше про метафору заговорив Аристотель, якого і вважають основоположником цього терміну: «Метафора – це перенесення слова зі зміною значення з роду у вид, або з виду у рід, або за аналогією»[3: 669].

Звісно, не можна назвати визначення, що надав Аристотель, досконалим. Походження метафори виглядає спрощеним, до того ж Аристотель виступає за субстиционалістський погляд на метафору, оскільки один термін заміщає інший. У таких рамках метафора навіть не розглядається у якості значної частини людської комунікації, скоріше в «Поетиці» вона представлена як формула досягнення більшої виразності.

Протягом історії риторики метафора розглядалась як дещо на зразок вдалого прийому, заснованого на гнучкості слів, що доречний лише у певних випадках та потребує неабиякої майстерності та обережності [25: 45]. Цицерон указував на те, що метафора – це винахід, у якому не було необхідності і який виник “під тиском убогості й злиденності словника”. Але “як і одяг, спочатку винайдений для захисту від холоду, згодом почав застосовуватись і як засіб прикрашання і як знак відмінності, так і переносні вирази, з’явившись через брак слів, розповсюдились вже заради насолоди” [28: 235].

Отже, до метафори ставились як до прикраси, до додаткового механізму мови, але не як до його основної форми. Подібну точку зору змогли подолати лише в XX ст. – з одного боку, метафора переосмислюється як необхідний і дуже важливий компонент мови та мовлення, а з іншої – наука та наукове пізнання розглядаються в нових вимірюваннях.

З того часу про метафору написано величезну кількість робіт, нею цікавились не лише вчені, але й письменники, поети, художники, кінематографісти. Немає критика, що не мав би власної думки щодо природи та естетичної цінності метафори. Вивчення метафори традиційне, сягає часів античності, проте невпинно продовжує розвиватись і на теперішній час. Дослідження феномену метафори стає все більш інтенсивним та швидко поширюється, захоплюючи все різні галузі знання.

Навіть до нашого часу в лінгвістичному розумінні метафори між вченими існують розходження. Досі не існує однозначної думки, за чим можна закріпити поняття метафори. Розглянемо декілька визначень вчених, що займались цим питанням у різні часи.

Метафора (грец. “перенос”) – троп чи фігура мови, що ґрунтується на вживанні слова, що позначає собою певний клас об’єктів (предметів, осіб, явищ, дій чи ознак), для позначення іншого, подібного класу об’єктів чи окремого об’єкту. [2: 15].

Метафора – це твердження про властивості об’єкту на основі певної подібності з уже позначеним у переосмисленому значенні слова. Тому метафора так широко експлуатується у кваліфікативно-оціночній діяльності свідомості. Техніка метафори – основний засіб непрямої номінації. Це створює умови для предикації об’єктам нових, невластивих для них ознак, а тим самим – для стрімкого розвитку нового змісту [19: 64].

А.Н. Мороховський у «Стилістиці англійської мови» дає своє визначення метафорі: «Метафора представляє собою вторинну номінацію, засновану на схожості, спільності (реальній або уявній) об’єкта номінації з тим об’єктом, назва якого переноситься на об’єкт номінації [21: 171].

«Метафора – це принцип виняткового слововжитку, називання «предмета», «змісту», що має вже «ім’я», новим словом, яке може затвердитись за ним назавжди», - пише В.В. Виноградов, російський літературознавець та лінгвіст [9: 413].

Відомий російський лінгвіст Н.Д. Арутюнова, яка зокрема відома своїми численними роботами, присвяченими метафорі, надає своє розуміння сутності метафори: «Метафора – це перш за все спосіб уловити індивідуальність конкретного предмету або явища, передати його неповторність. Метафора індивідуалізує предмет, відносячи його до класу, якому він не належить. Вона працює на категоріальній помилці»[ 5: 348].

Брандес М.П. також за малась проблемою метафори у своїх роботах: «Метафора представляє собою засіб вторинної номінації, що виникає на основі зовнішньої схожості оригіналу та об’єкту номінації. Заміщення відбувається на основі переносного значення слова, що позначає об’єкт-джерело переносного значення.» [7: 370].

Також цікавим є просте, але дуже влучне визначення Петрова В.В.: «Метафора – це такий засіб, точніше, процес, за допомогою якого одна сутність або стан описуються у термінах, які спочатку були призначені для опису інших речей» [24: 204].

Як бачимо, думок та підходів приблизно стільки, скільки вчених, що у різні часи займались дослідженням метафори. Слова іспанського філософа та соціолога Хосе Ортеґа-і-Ґассета можуть послугувати висновком: «Метафора – це перенос назви» [22: 71]. Дещо спрощено та не виражає усієї багатогранної сутності метафори (адже видів переносу назви багато), проте усі вчені погоджуються щодо цієї її ознаки.

Зростання теоретичного інтересу до метафори було стимульоване збільшенням її присутності у різноманітних видах текстів, як упоетичній мові та публіцистиці, так і у мовах різних галузей наукового знання. Зрозуміло, що експансія метафори у різні види дискурсу не пройшла непоміченою. З’явились дослідження метафори у дидактичній літературі, у різних видах мас-медіа, у мові реклами, у заголовках, у спорті, а також у різноманітних термінологічних системах [4: 6]. Це і зрозуміло, адже у житті образне мислення є надзвичайно суттєвим. Людина здатна не тільки ідентифікувати індивідуальні об’єкти (наприклад, впізнавати людей), не тільки встановлювати подібність між областями, що сприймаються різними органами почуттів, та виражати його в мовленні, але також і встановлювати спільні ознаки між конкретними й абстрактними об’єктами, матерією та духом. В цих випадках людина не стільки відкриває подібність, скільки створює її. Метафори виникають в будь-яких видах дискурсу, що пов’язано насамперед з особливостями сенсорних механізмів та їх взаємодією з психікою, що дозволяє людині порівнювати несумісні поняття [4: 8].

Розповсюдження метафори у численних жанрах художньої, повсякденної та наукової мови змусило авторів звернути увагу не лише на естетичну цінність метафори, але й на утилітарні переваги, що вона надає [4: 6].

Р. Хофман – автор ряду досліджень про метафору – писав: «Метафора виключно практична. Вона може застосовуватись у якості знаряддя опису та пояснення у будь-якій сфері. Метафора, де б вона нам не зустрілась, завжди збагачує розуміння людських дій, знань, мови» [ 32: 327].

Мовний механізм утворення метафор дозволяє прямо зв'язувати текст із денотатом, відсутнім у референтному просторі цього тексту. На відміну від порівняння, що також дозволяє отримати подібний ефект, але своїм порівняльним словом (“як”, “подібно” і т.п.) нагадує, що денотати лише порівнюються, метафора «прирівнює» (завдяки синтаксичної моделі фрази без порівняльного слова,) такий денотат до тих денотатів, що утримується в референтному просторі тексту, що виражені прямою номінацією. У результаті породжуване метафорою культурне «забарвлення» тексту може брати участь у реалізації концепцій картини світу, властивих тому чи іншому літературному напрямку [13: 48].

Особливий інтерес представляє для нас метафоричний процес створення нового поняття. Коли вчений відкриває до тих пір невідоме явище, тобто коли він створює нове поняття, він повинен його назвати. Оскільки абсолютно нове слово нічого не говорило б носіям мови, він вимушений скористатись існуючим лексиконом, в якому за кожним словом вже закріплено значення. Щоб його зрозуміли, вчений обирає таке слово, значення якого здатне навести на нове поняття. Термін набуває нового значення через посередництво та за допомогою старого, яке за ним зберігається [22: 69]:

Tongue – сниця. Один з двох брусків, між яких вставляється дишло. Зовнішнім виглядом і справді нагадує язик.

Shoe – башмак. Пристрій, що служить опорою чому-небудь (header shoe – башмак жатки).

Runner – повзучий пагонець.

Basin – здавленість у верхівці плоду.

Отже, метафора є одним з найбільш продуктивних способів змістоутворення на усіх значущих рівнях мовної структури. Але особливу активність цей спосіб утворення нового змісту на базі вже існуючих виявляється у поповненні лексикону – як побутового, так і науково-термінологічного [11: 4]. Саме такі метафори являються предметом нашого дослідження – метафори у науково-технічному дискурсі.

Ставлення до метафоричного терміну різне. Деякі мовознавці вважають, що в термінології метафорична багатозначність не розвивається. Наприклад, В. Даниленко підкреслює, що термінологія позбавлена можливості розвитку значення шляхом метафоричного перенесення, тобто на основі подібності за формою, кольором, дією тощо [14: 66].

Існує також думка вчених про невикористання метафори в науковому стилі, яку можна заперечити, оскільки навіть точні науки не можуться розвиватись без метафоричного перенесення форм мовних одиниць. Виявляємо розходження в поглядах на метафору, аж до твердження, що метафора є “постійним розсадником алогічного у мові – дає змогу порівнювати не порівнюване – елементи різної природи – конкретне і абстрактне, час і простір” [5: 367].

Проте все більше науковців стверджує, що метафора досить часто стає підґрунтям для розвитку вторинної номінації в термінології. А.В. Суперанська та інші автори монографії “Общая терминология” пишуть про значення метафори в термінології: “Метафора допомагає зрозуміти й пояснити різні факти початково не очевидні, створюючи асоціації за формою, кольором, фактурою, розміром і т.д.” [26: 93].

Що стосується функцій метафор, то вони залежать від стилю в якому вона використовується. У науковому дискурсі на перше місце виходить пізнавальна, евристична функція метафори, що дозволяє осмислити новий об'єкт дослідження, спираючись на знання про інші типи об'єктів. Важлива для наукового дискурсу й аргументативна функція метафори як засобу переконання в правильності висунутих тез або постулатів [17: 134].

Звісно, щоб зрозуміти суть метафор та випадки їх використання в мовленні потрібно більш детально розглянути їх структурні та семантичні особливості.

1.2 Структурні особливості метафор

Розглянемо деякі найбільш суттєві структурні, а також семантичні ознаки метафори.

Найбільш суттєвою синтаксичною особливістю метафори є її явне прагнення зайняти позицію предикату. Це пов’язане з наступними факторами. Ряд лінгвістів розподіляє комунікативну функцію мови на дві функції: функцію номінації або ідентифікації (позначення теми, тобто того, що є предметом повідомлення), і функцію предикації (або позначення реми, тобто того, що повідомляється про тему). Розподіл слів за частинами мовлення обумовлено, зокрема, їх «орієнтацією» на виконання тієї чи іншої функції. Дієслово і прикметники виконують у першу чергу функцію предикації, і тому їх іноді називають предикаторами, чи ознаковими словами. Іменники виконують функцію номінації, і тому їх іноді називають номінаторами, чи ідентифікуючими словами. Займаючи різні позиції в моделі пропозиції, вони характеризуються і різними семантичними ознаками: однозначністю і чіткістю меж референції для слів, що идентифікують, багатозначністю і нечіткістю меж референції для предикативних слів.

Метафоризація може виникати в кожному з цих розрядів слів, а також при переході одного розряду слів в інший, в результаті чого можна виділити чотири типи метафори, стилістичний ефект яких багато в чому різноманітний. [21: 172]. Приклади підібрано автором курсової роботи:

1. Метафоризація лексики, що ідентифікує, дає нові імена класу предметів. Метафора тут - чисто технічний прийом вилучення нового ім’я зі старого лексичного запасу.

Tooth – зуб, виступ, звичайно гострий, на інструменті, знарядді або частині машини.

Knee – косинець, деталь будь-якого пристрою в сільськогосподарській машині чи знарядді.

Fork – вилка, деталь сільськогосподарської машини чи знаряддя, за допомогою якої передається дія на іншу деталь; leg - стояк, деталь машини для кріплення інших деталей.

Як бачимо, дуже часто зустрічаються метафоричні одиниці, пов’язані з частинами тіла людей, тварин. Нерідко можна зустріти і переосмислені назви тварин, комах: caterpillar – гусениця, елемент ходової частини самохідної машини; saw dog – підпора пили; worm - шнек.

Метафора практично не виходить за межі ідентифікуючої лексики, коли до неї звертаються у пошуках імені для певного класу предметів.

Номінативна метафора виникає на основі семантично автономної лексики, організованої таксономічним принципом, і вона, як правило, одночленна. Проте у рамках конкретної лексики існує ряд відносин, що послабляє взаємну незалежність імен. Це відношення частини та цілого. Частини предметів регулярно отримують метафоричне найменування. Позначаючи частину предмету, метафоричне ім’я одразу включається у словосполучення, що пояснює його предметну належність:

Harrow tooth – зуб борони.

Lever fork – важільна вилка.

Plowbody leg – стояк плужного корпусу.

Kneepiece – косинець-причіпка.

«Ідентифікуюча» метафора є ресурсом номінації, а не нюансування змісту. Метафора, що використовується в номінативних цілях, породжує омонімію. Такого роду перенос зазвичай спирається на схожість предметів за певною зовнішньою очевидною ознакою. Метафора цього типу наочна. Вона апелює не до інтуїції, а до зору. Виконавши свою номінативну функцію, метафора зникає. Проте це не спонукає мовця вдатись до нової, свіжої метафори. Так само як людині у стандартній ситуації не потрібно декілька імен, класу предметів вистачить і однієї назви [5: 333].

2. Метафоризація у предикативній або ознаковій лексиці полягає у привласненні об’єктами «чужих» ознак, тобто ознак, властивостей та станів, що належать іншому класу об’єктів або іншому аспекту даного класу:

Dry cow – недійна корова.

Live weight – жива вага.

Live fence – живопліт.

Sharp air – морозне повітря.

Worn-out soil – виснажений ґрунт.

Virgin soil – незайманий, цілинний ґрунт.

Active substance – активна речовина.

Active ingredient – діючий інгредієнт, речовина.

Soft water – м’яка вода.

Closed community – закрите (рослинне) товариство.

Blind bud – непроросла брунька.

Цей вид метафори називають когнітивною, вона виникає в результаті зрушення сполучуваності ознакових слів при зміні їх значення від більш конкретного до більш абстрактного.

Окрім ознак та властивостей людей та предметів, досить продуктивно у метафоризації використовуються одиниці, що позначають дії та процеси, для характеристики різних типів понять та сутностей, яким, здавалося б, подібні дії та процеси невластиві.

The intercrop may harbor insect pests (Magdoff and van Es, Building Soils for Better Crops, 2009) - Проміжна культура може надати притулок комахам-шкідникам.

Running water contains no fertilizer (Netafim USA Agronomic Series for Growing Processing Tomatoes with Drip Irrigation, 2005) - Проточна вода не містить добрив.

Як бачимо, ані культура не може надати притулок, ані вода – побігти. Обидва процеси характерні для людини, і саме метафора дозволяє нам уловити схожість та природу наведених процесів.

Метафора цього типу також з більшим чи меншим ступенем визначеності може бути виведена із порівняння:

An entire field breathes as a large organism (Magdoff and van Es, Building Soils for Better Crops, 2009) - Усе поле дихає наче великий організм.

The soil is like a living being —it may get “sick” and become incapable of supporting healthy plants (Magdoff and van Es, Building Soils for Better Crops, 2009) - Ґрунт - наче жива істота: він також може захворіти та втратити здатність підтримувати здорові рослини.

Очевидно, що предикатна метафора спрямована зрештою на досягнення гносеологічних цілей. Зі способу творення образу метафора перетворюється у спосіб формування недостаючи мові значень. Аналогія в ознаках різних категорій об’єктів, що лежить в основі метафори, являється знаряддям не лише найменування, але і самого його виділення, пізнання [5: 336].

3. Найбільш стилістично значущою є образна метафора, яка виникає в результаті метафоризації ідентифікуючого імені в позиції предиката віднесеного до іншого, уже пойменованого предмету або класу предметів. У цьому випадку метафора – ресурс, до якого звертаються у пошуках образу, способу індивідуалізації або оцінки предмету, змістових нюансів, а не у погоні за назвою. Апелюючи до інтуїції адресата, вона залишає йому можливість її творчої інтерпретації.

Organic matter was once extolled as the essential soil ingredient, the bright particular star in the firmament of the plant grower (Magdoff and van Es, Building Soils for Better Crops, 2000) - Були часи, коли гумус звеличували як невід’ємну складову ґрунту, яскраву виняткову зірку на небозводі фермера.

Ідентифікуюча лексика в основі своїй різноманітна. Вольність уявлення, що стимулюється, разом з метафорою апелює не до знання, а до уяви. Щоправда, можливості по-різному інтерпретувати метафору не безмежні. Їх лімітує суб’єкт метафори. З метафоричного імені можуть бути вилучені лише ті ознаки, які сумісні з денотатом [5: 334]. Так, у попередньому прикладі автор називає гумус яскравою зіркою на небозводі фермера. З цього перш за все випливає, що додавання у ґрунт гумусу – яскравий, примітний, вартий уваги метод у сільськогосподарській практиці, а зовсім не те, що він у прямому сенсі сяє чи являється небесним тілом.

У широкому сенсі термін «образ» означає відображення у свідомості зовнішнього світу, це унікальне бачення автора та унікальне зображення картини світу. Створення яркого образу засноване на використанні схожості між двома далекими один від одного предметами, практично на своєрідному контрасті. Таким чином, образна метафора дає конденсовану характеристику конкретного предмету, часто претендуючи на проникнення в його суть, на розкриття його індивідуальності [5: 335]. Образні метафоричні терміни наявні і в аграрному дискурсі.

Cowboy economy – «ковбойська» економіка, несумлінне господарство (господарство, що поводиться так, наче природні ресурси – невичерпні, а сама природа може поглинути будь-яку кількість відходів).

Dwarf culture – карликова культура.

Forest devil – корчувальна машина, викорчовувач.

4. Метафоризація предикатної лексики з її переходом в розряд ідентифікуючої лексики несприятлива для метафори. Якщо і можна тут говорити взагалі про метафору, то вона зазвичай має штучний характер. Так, різного роду артефактам, що призначені для продажу, часто дають «товарні», рекламні найменування, побудовані на якійсь-то ознаці:

Starlight Dairy – молочні продукти «Зоряний світ».

Carolina Pride – «Гордість Кароліни» (продукти зі свинини).

Green Dream – «Зелена Мрія» (сільськогосподарська компанія).

У цьому випадку найменування спирається не на ознаку денотата, а скоріш на ті почуття, що він може визвати у споживача. Подібна метафора може бути визначена як генералізуюча. Вона стирає в лексичному значенні слова межі між логічними порядками та призводить до виникнення полісемії. Стилістичний ефект її досить невеликий [5: 339].

Залежно від структури розрізняються прості та розгорнуті метафори. Проста метафора, як у більшості прикладів наведених вище, будується на актуалізації однієї чи декількох ознак, що є спільними для обох компонентів метафори. Проте у художньому мовленні, а особливо у поезії, нерідко зустрічаються випадки, коли автор з метою розвитку образа актуалізує і інші ознаки [21: 173]. Для науково-технічної літератури розгорнуті метафори нехарактерні, проте вельми часто зустрічаються у публістиці:

Although organic matter was once extolled as the essential soil ingredient, the bright particular star in the firmament of the plant grower, it fell like Lucifer under the weight of “modern” agricultural ideas (Magdoff and van Es, Building Soils for Better Crops, 2000) - І хоча були часи, коли гумус звеличували як невід’ємну складову ґрунту, яскраву виняткову зірку на небозводі фермера, він впав наче Люцифер під вагою «сучасних» сільськогосподарських ідей.

В усіх випадках рано чи пізно метафори зникає. Найменш стійка номінативна та генералізуюча метафора, дещо більшу стійкість виявляє образна метафора. Чим тісніше пов’язана метафора з задачами номінації, тим менш вона резистентна [5: 340].

Як бачимо, найбільшу продуктивність у термінотворенні показує номінативна та когнітивна метафори. Набагато рідше у науково-технічних текстах зустрічається образна метафора, хоча і не можна сказати, що вона не вживається взагалі. Науковий стиль також прагне переконливості, доказовості, кращого розуміння читачами, а тому часом допускає образні вирази. Зовсім незначну стилістичну цінність мають генералізуючі метафори, які не відіграють ніякої ролі у метафоричному термінотворенні.

1.3 Семантичні особливості метафор

В залежності від особливостей семантики зазвичай розрізняють два типи метафор – мовні, що стерлися, та мовленнєві, або оригінальні. Хоча подібне розмежування і є загальноприйнятим, встановити чіткі межі навряд чи можливо. Різниця між ними не є принциповою, так як механізм метафоричного переносу в обох випадках є однаковим. Однак спроби встановити це розмежування продовжуються.

Так, деякі вчені вважають, що основне розходження між оригінальною і метафорою, що стерлась, складається в тому, що оригінальна метафора наближується до полісемності, припускає множину інтерпретацій, а метафори, що стерлися наближуються до однозначності, моносемності, припускають лише одну інтерпретацію.

Згідно з цією точкою зору в основі мовної метафори лежать об’єктивовані асоціативні зв'язки, що відображаються в конотативних ознаках, що несуть інформацію про побутово-практичний досвід даного мовного колективу, чи про його культурно-історичне знання.

Caterpillar – гусінь, личинка комахи. Її тіло складається з сегментів, на яких розташовані парні кінцівки, що допомагають їй характерним чином пересуватись.

В метафоричному значення слово caterpillar вживається для позначення широкого ланцюга, що накладається на колеса трактора, танка і т. ін. для підвищення прохідності машини. Зовнішній вигляд цього ланцюга викликає асоціації з тілом личинки.

Іншими словами, мовна метафора створюється на основі конотацій, що супроводжують слово в його «звичайному» вжитку, тому її мотивування прозоре, легко запам'ятовується завдяки фоновим знанням, легко входить у синтаксичні структури [21: 174]. Приклади підібрано автором курсової роботи:

Sleeve – шланг.

Frog – стійка-башмак

Bed – грядка, місце, що займає плід у стручку.

Eye – вічко (брунька).

Beak – носик (витягнута частина плоду).

Wing – крило (у бобових).

Bell - чашечка (квітки).

Bag – здобич (улов).

Мовна метафорична номінація стихійна, але підлягає систематичному вивченню як узаконений факт мови. Вона закладена у самій природі мови та досліджується лінгвістикою як комплексна проблема, що має відношення до різних галузей: лексикології, семасіології, теорії номінації, психолінгвістики. Мовну метафору ще називають узуальною, загальновживаною, мертвою. Вона представляє собою готовий елемент лексики: подібну метафору не треба кожен раз створювати, вона часто-густо відтворюється у мовленні без усвідомлення мовцем фігурального змісту первинних слів [8: 67].

Мовленнєва метафора «виходить» із конкретного тексту і завжди пов'язана з ним, оскільки конотативні ознаки, що служать мотивом для переосмислення словесного значення, фокусуються лише в рамках даного лексичного набору (речення чи цільового тексту). Такі конотації зазвичай відображають не колективне, а індивідуальне бачення світу, тому вони суб'єктивні й випадкові щодо загального знання [21: 174].

Мовленнєва метафора часто являється результатом точного адекватного вираження думки [12: 128]:

Killed soil – виснажений, позбавлений життя, «мертвий» ґрунт.

Host plant – рослина-хазяїн.

Dead ripeness – повне дозрівання, перезрілість.

Dead seed – насінина, що не сходить.

Cold show – демонстрація тварини у спокійному стані.

Worn-out wine – “вмираюче” вино.

Dead end – глухий кінець (трубопроводу).

Volunteer – рослина-самосів.

Н.Д. Арутюнова відзначає наступні характерні риси мовленнєвої метафори: злиття у ній образу та змісту, контраст з тривіальною таксономією об’єктів, апеляція до уяви, а не до знання, вибір найкоротшого шляху до суті об’єкту.

Таким чином, доволі важко встановити чіткі межі між мовленнєвою та мовною метафорами, особливо у науково-технічному тексті. Різниця частіше сприймається на інтуїтивному рівні, а не усвідомлено. Мовленнєва метафора завжди має бути оригінальною, свіжою. Вона суб’єктивна та краще сприймається у контексті. Подібна метафора часто виступає семантичним новоутворенням, а тому її значення може бути не очевидним для читача. Мовна метафора набуває відтінку штампованості, “стертості”. Такі метафори у більшості своїй зафіксовані у словниках. Ми вживаємо їх щодня у різних сферах життя, навіть не усвідомлюючи, що це взагалі метафори.

РОЗДІЛ II

МЕТАФОРА ЯК ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ ФЕНОМЕН

2.1 Переклад метафоричних термінів

У науково-технічних матеріалах використовується не лише термінологічна та спеціальна лексика. У них зустрічається велика кількість загальнонародних слів, що вживаються у будь-яких функціональних стилях. Науково-технічний текст виявляється іноді аж ніяк не нейтрально-об’єктивним. Іноді образні мовні засоби проникають у наукові твори, так як науковий стиль прагне не лише точності, але й переконливості, доказовості. Іноді образні засоби необхідні для реалізації вимог дохідливості висловлювання[18: 120].

Перекладач зустрічається з необхідністю передати різноманітні виражальні засоби, що були використані у вихідному тексті, набагато частіше, ніж може здатись на перший погляд. Найбільш характерною стилістичною одиницею являється метафора, переклад якої має ряд своїх особливостей та потребує перетворень певного роду, що допомагають зберегти або модифікувати вихідну інформацію [15: 237].

Розглянемо декілька основних правил перекладу метафори, що їх рекомендує Т. А. Казакова. Наведені нижче правила скоріше стосуються художніх метафор, а не метафоричних термінів, однак незайвим буде мати їх на увазі і при перекладі метафор науково-технічного тексту:

1. Повний переклад метафоричних одиниць застосовується лише в тому випадку, якщо і у вихідній мові, і у мові перекладу співпадають як правила сполучуваності, так і традиції вираження емоційно-оціночної інформації, що застосовуються у даній метафорі.

2. Додавання чи опускання використовується лише в тих випадках, коли міра схожості, що мається на увазі, у вихідній мові та у мові перекладу різна, та необхідна експлікація (пояснення) змісту тексту вихідної мови (метод додавання), або ж імплікації словесно вираженого у вихідному тексті (метод опускання)

3. Заміна використовується у випадках лексичної або асоціативної невідповідності між елементами метафори у вихідній мові та мові перекладу.

4. Структурне перетворення використовується при різниці у традиціях граматичного оформлення метафори у вихідній мові та мові перекладу.

5. Традиційна відповідність використовується по відношенню до метафор фольклорного, біблейського, античного походження, коли у вихідній мові та мові перекладу склались різні способи вираження метафоричної схожості.

6. Паралельне іменування метафоричної основи використовується при перекладі текстів, побудованих на поширеній метафорі, коли згідно з міжмовними вимогами потрібна заміна або структурне перетворення вихідної метафори, а по характеру інформації, що передається, вихідний образ необхідно зберегти [15: 246].

Розглянемо тепер безпосередньо функціонування в тексті метафоричних термінів та особливості їх перекладу.

В науково-технічних текстах серед загальнонародних слів та термінів вживаються як мовні («стерті»), так і мовленнєві метафори. Їх переклад, як правило, здійснюється різним чином.

Перекладні відповідники мовних метафор часто зафіксовані у перекладних словниках і мовні метафори перекладаються, як і інші слова, шляхом вибору словникового відповідника. При цьому такі метафори зовсім не обов’язково перекладаються на українську мову метафоричним словом, якщо внаслідок перекладу певним чином порушуються стилістичні та жанрові норми мови перекладу та мовлення, оскільки вживання таких метафор не є ознакою стилю автора [16: 203].

Отже, мовні метафори у перекладі можуть передаватись:

1) Метафоричним словом.

(1) It must be emphasised, however, that the attainment of high standards of safety and integrity in the food chain rests primarily with the industry itself with the role of

the regulatory authorities being that of providing the assurances required by law (Department of Agriculture, Food and Rural Development, The Safe Food Chain, 2001) - Однак, слід підкреслити, що досягнення високих стандартів безпеки та цілісності у харчовому ланцюзі головним чином покладається на саму промисловість, яка виконує роль розпорядчого органу та надає гарантії, що вимагає закон.

(2) These systems will need the use of a large motor and fan to create the air curtain

and may still create concern among neighboring urban areas (Higgins, Guinn, Gumbert, On-Farm Disposal of Animal Mortalities, 2010) - Ці системи потребуватимуть використання великого двигуна та вентилятора, щоб утворити повітряну завісу, але також вони можуть викликати занепокоєність у прилягаючих міських територіях.

(3) Activated sludge contains up to 30% inorganic compounds that begin decomposing with an increase in the temperature (O. S. Zalygina I and S. E. Barantseva I, The Use of Excess Activated Sludge, 1998) - Активований мул до 30% складається з неорганічних сполук, що починають розкладатися зі збільшенням температури.

У наведених вище прикладах ми користуємось описаним способом перекладу та зберігаємо метафоричність, образність, терміну у мові перекладу: chain – ланцюг, curtain – завіса, activated – активований. Перекладені терміни апелюють до уяви, інтуїції читача.

2) Неметафоричним словом.

(4) A fertilizer attachment to the back of the plow legs can be used to inject liquid fertilizer (such as deep phosphorous placement), instead of leaving it on the soil surface (S. D. Livingston, D. H. Bade, Renovations of Pastures and Hayfields, 2004) - Пристосування для добрива, що розташоване позаду стійки плужного корпусу, може використовуватись для впорскування рідкого добрива (наприклад, глибокого внесення фосфоровмісного добрива) замість того, щоб залишати його на поверхні ґрунту.

(5) On some drills grinding of the seed in the seed cup can be an issue, particularly when humidity is low at planting time (Brian Hall, Increasing Seeding Rate Accuracy, 2009) - На деяких висівних апаратах може виникнути проблема з розмелюванням насіння у корпусі висівного апарату, особливо у період посадки, коли вологість низька.

(6) The valves are held closed by valve spring and are made to open by means of rocker arms, which are operated by camshaft (Sri Shali Habibulla, Farm Equipment and Tractors, 2005) - Клапани тримаються у зачиненому стані клапанною пружиною, а відкриваються за допомогою хитних важелів, що приводяться в дію кулачковим валом.

Отже, ми не зберегли метафоричність наведених вище термінів при перекладі. Обрані словникові відповідники апелюють не до уяви, а до знань читача, чітко називають поняття та надають уявлення про функції, що вони виконують.

У деяких випадках перекладу мовної метафори перекладач має можливість вибору між метафоричним та неметафоричним відповідником: метафоричний термін frog може перекладатись як “лягушка”, так і “стійка-башмак”; seed bed – як “ложе для насіння”, так і “грядка”. У таких випадках вибір метафоричного чи неметафоричного варіанту перекладу визначається перекладачем на підставі загального стилістичного аналізу тексту, проте насправді переважно не має принципового значення.

(7) Edge of comb tooth is damaged by particulate material (R.Mair, Wear of coatings in wool-severing applications, 1992) - Край пальця гребінки пошкодженийтвердим матеріалом.

У даному випадку ми могли перекласти comb і як “гребінка”, і як “ріжучий апарат”. Обравши перший варіант, ми зберегли образність метафоричного терміну у мові перекладу та лаконічність, яка є неодмінною перевагою метафоричності. Хоча принципового значення вибір того чи іншого відповідника не мав.

Слід пам’ятати, що іноді вибір неметафоричного слова призводить до збільшення текстового об’єму, хоча і дозволяє досягти ясності висловлювання [10: 39].

У тих випадках, коли мовна метафора перекладається метафорою, остання не обов’язково містить той же образ, що і відповідна метафора у мові оригіналу.

(8) The most vulnerable parts of a mature tree are the root crown and the entire root zone (William E. Frost, Disturbance Around Oaks, 2001) - Найбільш вразливими частинами розвинутого дерева являються шийка кореня та уся коренева зона.

Дуже яскравим прикладом слугує метафоричний термін arm. Українськими відповідниками можуть бути такі метафоричні українські терміни, що містять різні образи, у тому числі й той, який присутній в англійському терміні, як «рука, плече, рукав, коромисло, хобот, гілка, промінь, стріла» [16: 203].

(9) Poor placement of the arms may not affect vine yield, but it certainly makes cane

selection and efficient pruning more difficult (L. Peter Christensen, Vine Pruning, 2000) - Несприятливе розташування рукавів може не шкодити врожаю винограду, але безсумнівно робить відбір виноградних лоз та продуктивне прищеплення більш складною справою.

(10) One arm of the lever is connected through a rigid link to the rockshaft which is axially rotated to raise and lower the transport wheels of the implement (C. Anderson, R. Poland, Agricultural implement with constant frame attitude maintaining mechanism, 1978) - Одне плече важеля приєднане через жорстку ланку до валу хитної деталі, яка обертається по вісі, щоб піднімати та опускати ходові колеса машини.

Отже, у наведених вище прикладах при перекладі ми зберегли метафоричність термінів, проте обрали інші образи, аніж були у мові оригіналу: arm – рукав, плече; crown – шийка.

Таким чином, переклад мовних метафор рідко викликає труднощі, адже майже всі вони зафіксовані у словниках. Перекладачу, однак, слід бути уважним при перекладі метафоричних термінів, що містять різні образи у мові перекладу та оригіналу. У деяких випадках слід зважати на стиль тексту, аби обрати між метафоричним та неметафоричним відповідником.

2. Мовленнєва метафора в англійських науково-технічний текстах становить для перекладача більшу складність, оскільки у мові перекладу вона не має усталених перекладних відповідників, виступаючи фактично семантичним новоутворення. Існують три основним способи передачі таких метафоричних слів (у тому числі і термінів):

1) Метафоричним словом, що має такий же або дуже подібний характер образності.

(10) Some big merchants in the rural market have grading machines which extract foreign material and «dead» beans, and separate the beans into 3 or more grades according to their size (B. Titapiwatanakun, Production and Marketing of Mungbean in Thailand, 1990) - Деякі великі торговці з сільськогосподарського ринку мають сортувальні машини, що вилучають сторонні домішки та «мертві» квасолини, а також розділяють квасолю на три чи більше групи в залежності від її розміру.

(11) The fertilizer has an inoculant to restart the biological activity in the chemically killed soil: it is not surprising that, when you spray fungicides, you kill the essential fungi in the soil that is needed for healthy plant growth (Parliament of Australia: House of Representatives: Standing Committee on Primary Industries and Resources, Farming the Future, 2010) - Це добриво має бактеріальний розчин для відновлення біологічної активності у хімічно мертвому ґрунті: недивно, що розпилюючи фунгіциди, ви вбиваєте цінні грибки у ґрунті, які необхідні для здорового росту рослин.

(12) For the sake of picturesqueness, I am tempted to call the open economy the " cowboy economy ", the cowboy being symbolic of the illimitable plains and also associated with reckless, exploitative, romantic, and violent behavior, which is

characteristic of open societies (K. Boulding, Economics of the Coming Spaceship Earth, 1966) - Заради образності мені хочеться назвати відкриту економіку «ковбойською економікою», адже ковбой являється символом безмежних степів та асоціюється з безтурботною, експлуататорською, романтичною та жорстокою поведінкою, що і є характеристикою відкритих суспільств.

(13) Host-plant resistance against various pests including insects has remained a

reliable source for pest management since the advent of modern agriculture (M. Afzal, Analysis of Host-Plant Resistance in some Genotypes of Maize, 2009) - Опірність рослин-хазяїв проти різноманітних сільськогосподарських шкідників, включаючи комах, все ще залишається надійним джерелом для боротьби зі шкідниками з самого початку сучасного сільського господарства.

(14) Bay horses have black manes and tails. In addition, they are usually hosed (J. Lasley, Genetics of Coat Colour, 1999) - Гніді коні мають чорну гриву та хвіст. Окрім того, вони часто у “панчохах”.

Отже, dead beans, cowboy economy, host-plant, hosed ми перекладаємо метафоричними словами з таким же характером образності або ж дослівно: “мертві квасолини”, “ковбойська економіка”, “рослина-хазяїн”, “у панчохах” (про відмітини у коней на ногах). Дещо інший, тим не менш подібний, характер образності при перекладі отримала метафора killed soil, яку перекладаємо “мертвий ґрунт”, а не дослівно “вбитий” чи “позбавлений життя”.

Цей спосіб перекладу також називають калькуванням: за допомогою слів та виразів мови перекладу перекладач дослівно відтворює слова та вирази мови оригіналу. З вищенаведених прикладів видно, що кальки дуже економічні, не призводять до збільшення текстового об’єму та дозволяють зберегти оригінальну образність терміну [10: 39].

2) Метафоричним словом, що має інший характер образності.

(15) At the time of planting, i.e. after growing in the nursery, the planting material with the application of a slow-release fertiliser into the substrate had significantly larger root collar diameter compared to the plants that had received only foliar nutrition in the nursery (A. Jurá sek, Intensively fertilised seedlings of the beech for artificial regeneration of the spruce stands in the process of conversion, 2008) - У період посіву, тобто після вирощування у теплиці, посадковий матеріал, для якого застосовувалось повільнодіюче добриво у підґрунті, мав значно більший діаметр кореневого чохлика порівняно з рослинами, що отримали лише некореневе живлення у теплиці.

(16) When the white stripe extends onto the flat side of the face, the horse is said to have a “ bald” face (J. Lasley, Genetics of Coat Colour, 1999) - Якщо біла смужка простягається по плескатій стороні обличчя, кажуть, що у коня «фонар».

Отже, ми переклали терміни за допомогою метафоричного слова, яке, однак, має зовсім інший характер образності. Головним чином, це пов’язано з тим, що для позначення одного й того ж самого поняття у різних мовах було використано різні метафоричні терміни, виникнення яких зумовили різні асоціації та образи. Тож при перекладі метафоричного терміну бажано переконатись в тому, що поняття не має усталеного образу у мові перекладу, перш ніж робити кальку та переносити образ з мови оригіналу.

3) Неметафоричним словом, що передає тільки денотативний зміст

англійського метафоричного слова, а не образність.

(16) On the basis of the results obtained in our research it can be concluded that because of stress, which occurs as a result of “closed” gilt relocation from the service station to the prefarrowing unit, there is an increase in plasma cortisol concentration, which has been noted in other research as well (D. Potoč njak, Plasma cortisol concentrations in gilts treated with immunomodulator during early gravidity, 2008) - На підставі результатів, отриманих у нашому дослідженні, можна зробити висновок, що підвищення концентрації кортизолу у плазмі є результатом стресу, який виникає через переміщення супоросої молодої свиноматки зі станції обслуговування у передродове приміщення, що також було зазначено у іншому дослідженні.

(17) This balance, however, will be markedly shifted towards the development and multiplication of microbes by precipitations occurring at the time of full maturity or, worse, of dead ripeness (A. Adler, Microbiological and mycotoxicological quality parametersof naked and covered oats with regard to the production of bran and flakes, 2003) - Однак, цей баланс помітно порушується випаденням опадів у період повного дозрівання або, що ще гірше, перезрівання, в результаті чого починають розвиватись та розмножуватись мікроби.

(18) This reduces the probability of timely insemination, increases the number of unintended and unproductive open days and may result in culling of high yielding cows (E. Gelb, Measuring the benefit of a computer in the milking parlor, 2005) - Це зменшує вірогідність своєчасного запліднення, збільшує кількість непередбачених та непродуктивних днів між отеленням та зачаттям, а також може призвести до вибракування плодючих корів.

Таким чином, ми передаємо денотативний зміст метафоричних термінів без збереження їх образності у мові перекладу: dead ripeness – перезрівання, open gilt – супороса молода свиноматка, open days – дні між отеленням та зачаттям.

З вищенаведених прикладів можемо побачити, що переклад за допомогою неметафоричного слова іноді призводить до значного збільшення текстового об’єму, оскільки іноді доводиться надавати опис, заміняти слова англійської мови багатоскладовими словами чи словосполученнями української мови.

Процес збільшення об’єму текста відбувається ще й від того, що однією з основоположних характеристик україномовного науково-технічного стилю являється строга ясність висловлювання, а в англійських науково-технічних матеріалах нерідко можна зустріти емоційні та образні вирази, які недопустимі для аналогічних текстів української мови. Це розходження носить скоріше стилістичний характер, тому при перекладі доводиться, зберігаючи точність передачі змісту англійського висловлювання, адаптувати стиль та інші “вольності” англійського тексту до норми українського науково-технічного тексту, замінити образні вирази точним терміном, незвичні звороти – більш звичними.

Отже, при перекладі англійського тексту перекладач повинен повно та точно передати думку автора, вбираючи її у форму, властиву для українського науково-технічного стилю, аж ніяк не за допомогою переносу специфічних рис англійського оригіналу в український текст. Серйозність викладення українського науково-технічного тексту іноді різко контрастує з певною грайливістю та легкістю, яку часом може дозволити собі англійська мова.

Однак, певна узагальненість та абстрагованість не передбачає, що науковому стилю принципово протипоказана образність. Вона є, але по суті своїй дещо інша, ніж у художньому тексті. Словесні образи тут допомагають вираженню понятійної думки [10: 40].

Отже, зараз у перекладах спостерігається тенденція до збереження метафоричної образності у перекладі, що певним чином пов’язано з послабленням жанрово-стилістичних норм в українській мові щодо вживання жаргонізмів та професіоналізмів, адже в англійських науково-технічних текстах вони вживаються ширше [16: 204]. Наприклад, все частіше можна зустріти переклад метафоричних термінів dead ripeness, dead seed як “мертва стиглість ”, “мертве насіння”, тобто зберігається їх оригінальна образність, лаконічність.

(19) It is believed that, firstly, the tree benefits in that it produces empty, decoy seeds with minimal energy expenditure; and secondly, that potential predators will learn that they waste too much time and effort in sorting through empty and dead seeds which will act as a deterrent and encourage them to seek food elsewhere (P. Gosling, Raising trees and shrubs from seed, 2007)- Вважається, що, по-перше, дерево має користь з того, що виробляє пусте насіння-принаду з мінімальними затратами енергії; а по-друге, потенційні хижаки зрозуміють, що витрачають надто багато часу на відбирання пустого та “мертвого” насіння, і це подіє як стримуючий фактор та змусить хижаків шукати їжу деінде в іншому місці.

Не зважаючи на чіткість викладу україномовної науково-технічної літератури, врахування контексту та жанрово-стилістичних розбіжностей текстів на

Іноземній мові та мові перекладу дозволить передати не лише зміст, а ще й “дух” оригіналу.

Загальне правило перекладу метафоричних слів (в тому числі термінів) таке: образність мовної метафори у перекладі передавати необов’язково, а образність мовленнєвої метафори передається по можливості. Для того, щоб компенсувати певну стилістичну втрату через вжиття у перекладі необразної лексики замість метафоричних слів в оригіналі, перекладач може в іншому місті тексту вжити метафоричне слово мови перекладу як відповідник необразного слова в оригіналі [16: 204].

Як бачимо, переклад мовленнєвих метафор може викликати певні труднощі.

Найпростіший спосіб перекладу такої метафори – це калькування: за допомогою метафоричного слова, що має такий самий характер образності, зберігається образність виразу, а також досягається певна економічність висловлювання. Іноді у мові перекладу те саме поняття позначається метафоричним терміном з іншим характером образності. В такому випадку бажано переконатись в тому, що поняття не має усталеного образу у мові перекладу, щоб уникнути непотрібних новоутворень. Переклад за допомогою неметафоричного слова зазвичай значно збільшує текстовий об’єм, але іноді є єдиним можливим варіантом перекладу, так як науково-технічний стиль української мови вимагає замінити образні вирази точним терміном та уникнути “вольностей” англійської мови.

2.2 Переклад образних виразів

Речення з вираженими семасіологічними зв'язками, у яких слова вжиті в переносному значенні, прийнято називати образними висловами. Слова і словосполучення в переносному значенні уживаються в усіх сферах діяльності людини. Деякі з цих висловів використовуються у засобах масової інформації, повторюються в мовленні, перетворюючись поступово в кліше - стерті, колись образні вислови, звичний звороти, регулярно повторювані у певних умовах і контекстах для тотожного позначення адекватних ситуацій [20: 86]. Приклади підібрано автором курсової роботи:

(1) There are many false ideas prevalent among people regarding this disease, such as the belief that the warm “dog days” of July and August are the only time that dog madness develops (R. R. Dykstra, Rabies, Hydrophobia, Dog Madness, 1926) - Серед людей існує велика кількість хибних думок стосовно цієї хвороби, як, наприклад, переконання у тому, що собачий сказ може виникнути лише у найспекотніші дні липня та серпня.

(2) The “advanced farm” model of agriculture could be the classic pig in a poke (Penn Future, Pennsylvania’s Factory Farms, 2001) - Сільськогосподарська модель “прогресивного господарства” може виявитись класичним котом у мішку.

Більшість англійських мовних кліше має аналогічні українські відповідники, а тому вони відносно легко піддаються перекладу за допомогою усталеного паралельного еквіваленту мови перекладу (pig in a poke – кіт у мішку). Навіть у випадку якщо усталеного образного еквіваленту як такого не існує, значення мовного кліше добре відоме, що робить можливим описовий переклад (dog days - спека, найспекотніші дні літа). Мовні кліше завжди фіксуються словниками.

Інші одиниці мовлення зберігають виражені зв'язки з денотатом, продовжують будити уяву, діючи на емоції їхніх одержувачів. Крім того, з'являються нові метафори, порівняння, у яких слова вживаються в переносному значенні. У перекладі до образних висловів відносять одиниці тексту, що мають тимчасові зв'язки з денотатом (аспектом ситуації).

Образні вислови включають не тільки слова з переносним значенням. Як правило, слова в образних висловах тому і знаходять переносне значення, що їх поміщають у незвичний контекст або в незвичну ситуацію [20: 86]:

(3) On the other hand, an innately challenging soil may be very “unforgiving” of poor management and quickly become even worse (Magdoff and van Es, Building Soils for Better Crops, 2000) - З іншого боку, навіть по природі своїй проблемний ґрунт може не вибачити вам поганого оброблення та дуже швидко стати ще гірше.

(4) All over the country some soils are worn out, depleted, exhausted, almost dead (Magdoff and van Es, Building Soils for Better Crops, 2000) - На території усієї країни зустрічаються виснажені, вимучені, втомлені та майже мертві ґрунти.

Таким чином, виділені слова у наведених образних виразах знаходяться у незвичному для них контексті, отримують чужі ознакові слова (worn out, depleted, exhausted, dead soils), їм приписуються невластиві дії та процеси (soil may not forgive). При перекладі цих виразів ми користуємося метафоричним словами та зберігаємо образи.

Переносне значення образних висловів породжує додаткові труднощі в перекладі. З загальнотеоретичної точки зору, при перекладі образних виразів зміст завжди бере гору над формою. Однак не слід вважати, що формою повністю нехтують. При певних обставинах приймається до уваги і особлива номінативна форма оригіналу [23].

По-перше, образні вислови не можна розділяти при перекладі по частинам. Потрібно перекладати тільки цілком, тому що переклад вислову по компонентах призведе до перекручування: одні слова вживаються в прямому, а інші - у переносному значенні.

(5) Classical dressage is a means to teach the horse to be light in hand and collected, which results in refined control in all situations: you have a lot more control when the horse is listening to you and responding to your aid (G, Stewart Spears, Dressage Therapy, 2008) - Класичне об'їждження коня – це спосіб навчити його бути слухняним та витриманим, що призводить до досконалого контролю в усіх ситуаціях: адже ви маєте набагато більше контролю, якщо тварина слухається вас та реагує на вашу підтримку.

Переклад наведеного образного виразу по частинам, дослівно (“бути легким у руці”) у даному випадку був би грубою помилкою. Необхідно прагнути охопити зміст виразу як єдиного цілого, звертаючи увагу також на контекст, в якому вона вживається.

По-друге, тимчасові семасіологічні зв'язки вислову потребують зусиль для з'ясування, ідентифікації об'єкта, що воно позначає.

Образні вислови ніколи не перекладаються на формально-знаковому рівні, без усвідомлення денотату. Перекладачу необхідно спочатку чітко зрозуміти, який денотат позначає сприйнятий їм вислів, а потім вже підшукувати відповідне позначення на мові перекладу. Саме тому образні вислови потребують самостійного рішення на переклад.

(6) Some bacteria living in soils are able to “fix ” nitrogen, converting nitrogen gas to forms that other organisms, including crop plants, can use (Magdoff and van Es, Building Soils for Better Crops, 2000) - Деякі бактерії, що живуть у ґрунті, можуть «фіксувати» азот, перетворюючи газоподібний азот у форми, в яких інші організми, включаючи сільськогосподарські культури, можуть його використовувати.

Отже, перш за все ми з’ясували денотат образного виразу:

Nitrogen fixation – процес відновлення бактеріями молекули азоту та включення її у склад своєї біомаси.

І лише після цього обрали підхожий спосіб перекладу: за допомогою метафоричного слова або ж калькування (to “fix” nitrogen – “фіксувати” азот).

Однією з основних характерних рис образних виразів являється невідповідність плану змісту та плану виразу, що надає певну глибину та гнучкість його значенню.

To bear the bell – перевершити або обігнати усіх суперників, бути лідером. Алюзія на передового коня або лідера команди, чия збруя чи обладунок зазвичай прикрашені дзвониками. Дехто вважає, що термін позичений зі стародавніх спортивних змагань, на яких переможці несли дівчину з дзвониками. Також існує думка, що термін походить від кінних змагань, на яких дзвоники часто давали в якості призів.

Таким чином, лише дослідивши передумови виникнення наведеного образного виразу, ми можемо надати його можливі переклади: йти першим, бути вожаком, отримати перший приз. У текстах сільськогосподарського спрямування цей образний вираз зазвичай використовується у значенні “йти першим у стаді, череді”. Зрозуміло, що переклад на формально-знаковому рівні “нести дзвоника” допускається лише у випадку, якщо вираз не є образним і вживається не в переносному значенні.

Дії перекладача показані на схемі [20: 87].

Знак (образний вираз) Знак (образний вираз)

мови № 1 мови № 2

Денотат

Переклад таких висловів також залежить, по-перше, від того, чи є фігура мовлення живою чи застиглою, і, по-друге, чи вважається вона тематичним образом чи символом. Якщо фігура застигла, то ми зосереджуємось не на уяві, якою можна зневажити, а на темі і точці подоби, що виражені у мові перекладу. У тому випадку, якщо фігура жива або вона є тематичним образом чи символом, образ такої фігури повинен бути по можливості збережений [23]:

(7) It fell like Lucifer under the weight of “modern” agricultural ideas (Magdoff and van Es, Building Soils for Better Crops, 2000) - Він впав наче Люцифер під вагою «сучасних» сільськогосподарських ідей.

Отже, ми зберігаємо образ живої фігури у наведеному прикладі.

Очевидно, що для розуміння та перекладу образних фраз, які зустрічаються у науково-технічних текстах, перекладачу недостатньо мати знання в області термінології та спеціальної лексики. Він також має добре володіти усіма багатствами мов, з якими йому доводиться мати справу [18: 120].

Труднощі, що виникають при перекладі образних висловів, змушують виділяти їх у тексті як самостійні одиниці. Перш за все, слід пам’ятати, що при перекладі образного виразу слід прагнути охопити його зміст в цілому, з’ясувати денотат, а то й підґрунтя, що послугувало причиною виникнення даного виразу, перш ніж обирати той чи інший варіант перекладу.

ВИСНОВКИ

Шляхом вирішення поставлених задач, ми дослідили природу метафори, представивши її визначення з точок зору різних дослідників, спробували узагальнити ці визначення та охопити усі характерні риси метафоричних термінів, семантичні та стилістичні особливості, які характерні для метафори у науково-технічному тексті.

Отже, ми дійшли висновку, що метафора – досить розповсюджене явище у науково-технічному тексті. У рамках науки, що стрімко розвивається та виявляє нагальну потребу у наданні назв новим явищам, метафора є продуктивним засобом термінотворення шляхом переносу назви з існуючого лексикону на нові явища. Попри розповсюджену думку, що функціональний стиль науки не допускає образних виразів, метафора дуже часто зустрічається у цій сфері і у якості словесних образів, що полегшують розуміння, додають переконливості, лаконічності.

Ми розглянули структурні особливості метафор та дійшли висновку, що найбільшу продуктивність у термінотворенні показує номінативна та когнітивна метафори. Саме вони є найбільш розповсюдженими у науковому дискурсі, а тому являються основним предметом нашого дослідження. Набагато рідше у науково-технічних текстах зустрічається образна метафора, яка, тим не менш, має найбільшу стилістичну цінність.

Досліджуючи семантичні особливості метафор, ми розглянула особливості мовної та мовленнєвої метафори. Ми з’ясували, що мовленнєва метафора завжди свіжа та оригінальна, часто виступає семантичним новоутворенням. Що стосується мовної метафори, то вона характеризується відтінком “стертості” та зазвичай фіксується у словниках.

У другому розділі курсової роботи, ми розглянули різні способи перекладу метафоричних термінів, спираючись на їх семантичні особливості. Проаналізувавши переклад уривків з науково-технічних текстів аграрної тематики, ми з’ясували, що мовна метафора не створює особливих труднощів при перекладі. Одна