Транслітерування відповідно до міжнародного стандарту ISO 9

Транслітерація українських слів латиницею

За якими правилами слід передавати українські слова латиницею? Найчастіше це питання постає при перекладі документів європейськими мовами, коли треба передавати власні назви (імена, прізвища, адреси тощо) засобами латинського алфавіту.

Подаємо три основні таблиці переведення кириличного алфавіту в латиницю. Затверджена Інститутом мовознавства НАН України 1996 року схема є на сьогодні рекомендованою для передавання літер нашого алфавіту засобами латинського (вона створена мовознавцями із урахуванням усіх особливостей кирилиці й латиниці). Але 2010 року Кабінетом Міністрів Україн и була затверджена таблиця, згідно з якою необхідно транслітерувати власні імена при оформленні закордонних паспортів, вона чимало відрізняється від попередньої і є обов’язковою для означених документів (попри свою недосконалість).

Таблиця міжнародного стандарту ISO9 створена за кордоном задля уніфікування відтворення будь-яких кириличних алфавітів латинкою (зокрема вона прийнята за основу при оформленні документів у Німеччині).

Технічним комітетом стандартизації науково-технічної термінології нині розробляється державний стандарт (ДСТУ), який би встановлював однозначну норму для транслітерування українського тексту латиницею, але поки що він не затверджений, тому радимо послуговуватися наведеними нижче схемами залежно від призначення транслітерованого тексту (одначе всім зацікавленим пропонуємо також текст проекту ДСТУ).

Таблиця 1

Нормативна таблиця для відтворення українських власних назв засобами англійської мови (за поданням Інституту української мови НАН України)

Примітки:

· Відтворення українських власних назв засобами англійської мови відбувається з їх української форми, записаної відповідно до чинного правопису, без посередництва будь-якої іншої мови.

· Відтворення українських власних назв засобами англійської мови відбувається шляхом транслітерації (політерного перезапису за допомогою латинського алфавіту). Міжмовні алфавітні відповідники подано в нормативній таблиці, коментар до якої наведено нижче.

· Вимоги цих правил не обов’язкові для запису українських імен іноземних громадян.

Коментар до нормативної таблиці: У певних сферах відтворення українських власних назв вживається спрощений варіант запису, що передбачає:

· орфографічне спрощення громіздкого подвоєння приголосних ж, х, ц, ч, ш, які відтворюються буквосполученнями zh, kh, ts, ch, sh, наприклад, Запоріжжя - Zaporizhia;

· апостроф і знак м’якшення (за винятком буквосполучень -ьо-, -ьї-, що завжди передаються як -'o-, -'i-) у спрощеній транслітерації не відтворюються.

Приклади:

Роз’яснення щодо особливостей застосування нормативної таблиці для відтворення українських власних назв засобами англійської мови.

1. Звичайно застосовується спрощена транслітерація. Точна транслітерація вживається тільки в окремих випадках і за погодженням з Українською комісією з питань правничої термінології та Інститутом української мови НАН України.

2. Зберігають традиційне написання такі власні назви:

- Ukraine (вживається без артикля the)

- Crimea

- Black Sea

- Sea of Azov

3. В окремих випадках і за умов, коли це не суперечить правилам оформлення відповідного документа, транслітерована власна назва може дублюватися у дужках традиційним написанням, наприклад:
Dnipro (Dnieper)

Таблиця 2

Транслітерації українського алфавіту латиницею
(за постановою Кабінету Міністрів України)

Таблиця 3

Транслітерування відповідно до міжнародного стандарту ISO 9

*****

Технічним комітетом стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ) від 2008 року розробляється ДСТУ для уніфікування транслітерації українського алфавіту засобами латинського. На сьогодні створено першу редакцію, стандарт не затверджено, ймовірно, до тексту будуть вносити зміни. З цим текстом ви можете ознайомитися за посиланням.

Наукові статті, присвячені питанню транслітерування:

1. Транслітерування українських текстів з кирилиці в латиницю / Рицар Б., Рожанківський Р., Микульчик Р. // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» – 2008. – № 620. – С. 55–61.

2. Транслітерація власних назв як лінгвістичний ідентифікатор / Ірина Ментинська // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» – 2010. – № 676. – С. 45–48.