Війни в історії Європи XVI—XIX СТ.

Національний унiверситет

“КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”

Кафедра iсторiї

Робочий тематичний план

Навчальної дисципліни

ВІЙНИ В ІСТОРІЇ ЄВРОПИ XVI—XIX СТ.

Обсяг годин — 38 - консультацій — 2

з них: Триместр викладання — 11

- лекцiйних — 26 Форма контролю — залік

- групових — 12 Кредитів за курс — 2

АНОТАЦІЯ

Лекція 1. Воєнна історія в системі історичних знань (2 год.)

Лекція 2. Передумови і характер „воєнної революції” (2 год.)

Лекція 3. Нова доба воєнної історії (2 год.)

Лекція 4. Військові реформи Густава Адольфа. Тридцятилітня Війна 1618—1648 р. (2 год.)

Лекція 5. Військо і воєнне мистецтво в Польщі в XVII— XVIII ст. (2 год.)

Лекція 6. Військова справа у громадянській війні в Англії 1642–1651 р. і в європейських війнах у другій половині XVII ст. (2 год.)

Лекція 7. Військова справа Туреччини і Росії наприкінці XVII—XVIII ст. (2 год.)

Лекція 8. Армія і війни Фрідріха ІІ. Стратегія і тактика в період Семілітньої війни 1756—1763 р. (2 год.)

Лекція 9. Революційне воєнне мистецтво у війні за незалежність Сполучених Штатів 1775—1781 р. та в період Французької революції (2 год.)

Лекція 10. Наполеонівське воєнне мистецтво (2 год.)

Лекції 11—13. Війни „третього покоління”. (6 год.)

Семінари 1-2. Зародження модерної воєнної теорії. Нікколо Макіавеллі (1469-1527) і його трактат «Про воєнне мистецтво» (4 год.)

1. Характер збройної організації і її устрій.

Війна як справа винятково державна. Ідеал єдності життя громадянина й воїна. Погляди на чисельність війська і його комплектування. Структура війська. Значення навчання і його основний зміст. Вимоги до дисципліни.

2. Війна, бій й основні правила їхнього ведення.

Безпосередня мета збройної боротьби. Зміст воєнної діяльності. Збереження військової таємниці. Моральний чинник перемоги. Вимога передбачення й наполегливості у здійсненні ухвалених рішень. Питання забезпечення успіху на війні. Проблеми постачання й усебічної оцінки обстановки.

3. Похідний і бойовий лад. Тактичні прийоми.

Бойові порядки батальйону й бригади. Протидія артилерії супротивника. Принципи ведення бою. Питання влаштування табору, оборони й облоги фортець.

Джерела:

Макиавелли Н. Военное искусство.

Макиавелли Н. Государь. (Гл. 12—14).

Література до семінарів (крім поданої в загальному переліку):

Colish M. L. Machiavelli’s Art of War: A Reconsideration // Renaissance Quarterly.— Vol. 51, 1998.— N. 4.

Семінари 3-4. Військова справа в Україні в XVII— XVIII ст. (4 год.)

1. Січовики й реєстровці: становлення військових організацій українського козацтва.

2. Розвиток військової організації під час Визвольної війни українського народу XVII ст. Характер війська і стан розвитку родів зброї.

3. Воєнне мистецтво українських полководців. Битва під Батогом.

4. Чинники еволюції українських військових формувань у другій половині XVII ст.—XVIII ст. Зародження елементів регулярного війська.

Література (* = наявна в бібліотеці НаУКМА):

* Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. — Дніпропетровськ, 2004.

Бульвінський А.Г. Битви ХVII століття. Україна і європейський контекст // Військо України. — 1996. — № 1—2. — С.32 — 35.

Леп'явко С. А. Українське козацтво на державній службі (початковий період) // Укр. іст. журн. — 1999.— № 3.— С. 57—62.

*Мицик Ю. А., Плохій С. М., Стороженко І. С. Як козаки воювали. 2-е вид. —Дніпропетровськ, 1991.

Петрів В. Стратегічні операції Богдана Хмельницького під час війни 1648—1649 років: (Історико-психологічний аналіз) // Військо України. — 1993. — № 6. — С. 43—51; № 7. — С. 74—86.

Свєшніков І.К. Битва під Берестечком. – Львів: Слово, 1992. — С. 270—278.

Сокирко О. Лицарі другого сорту: наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669—1726 рр. — К.: Темпора, 2006.

*Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу сер. ХVII ст. Кн. 1.— Дніпропетровськ, 1996.

Черкас Б. Військова справа українських козаків очима польського історика (Рецензія на: Maciej Franz " Wojskowoś ć Kozaczyzny Zaporoskiej w XVI - XVII wieku. Geneza i character". - Toruń, 2002. - 255 s.) // Україна в Центрально-Східній Європі, № 4, 2004.

Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі з розвідкою про їхнє походження, країну, звичаї, спосіб правління та релігію і другою розвідкою про перекопських татар. — Пер. з фр. вид. 1663 року. — К.: Томіріс, 1993.

Семінар 5. Військова справа модерної доби на матеріалі Північної війни (2 год.)

1. Характеристика збройних сил.

2. Методи ведення війни.

3. Облога Полтави і зосередження військ. Підготовка до битви. Стан забезпечення. Роль польової фортифікації.

5. Битва під Полтавою 8 липня 1709 року: перебіг і наслідки.

Джерела:

Журнал или Поденная записка Петра Великого // Журнал, или Поденная записка… Петра Великого с 1698 г. даже до заключения Нейштадтского мира. — Спб., 1770. — Ч. 1.

Копии с писем и реляций к кн. Меньшикову // Шкваров А. Полтавская битва. К 300-летию „Преславной баталии”. — М., 2009. — С. 331—347.

Мориц Саксонский. Редуты в Полтавском бою // Шкваров А. Полтавская битва. К 300-летию „Преславной баталии”. — М., 2009. — С. 426—431.

Обстоятельная реляция о главной баталии... учинившейся неподалеку от Польтавы // Книга Марсова. — СПб., 1713. —- С. 67—80.

Крман Даніел. Подорожній щоденник (Itinerarium 1708 — 1709) — K.: Вид. центр «Просвіта»; Вид-во ім. Олени Теліги, 1999. — 160 с.

Письма Карла ХІІ, короля шведского // Шкваров А. Полтавская битва. К 300-летию „Преславной баталии”. — М., 2009. — С. 347—351.

Література до семінарів (крім поданої в загальному переліку):

Артамонов В.А. Осада Полтавы в 1709 году (по шведским источникам) // Вопр. истории. — 2004. — № 11. — С.112—121.

Молтусов В. Полтавська битва за описом сучасників-іноземців // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії / Збірник наукових праць. – Харків, 2000. – C. 195–198.

Сокирко О. Полтавська битва 27 червня 1709 р.: Український Рубікон. В 2-х ч.- К.: Темпора, 2008.

Широкорад А. Б. Северные войны России. — М., 2002.— С. 23—112.

Энглунд П. Полтава: Рассказ о гибели одной армии. Пер. со швед. — М., 1995.

Семінари 6-7. Принципи організації регулярного війська (4 год.)

1. Пріоритети регламентації військової служби.

2. Устрій війська. Співвідношення рангів і посад.

3. Статутна організація лінійної тактики.

4. Організація служби.

5. Сенс дисципліни і карне законодавство.

Джерела до семінару:

Устав воинский. 1716 год // Полное собрание законов Российской империи. Собр. 1. — Т. 5. — № 3006.

Суворов А. В. Словесное поучение солдатам.

Табель о рангах // Российское законодательство X—XX вв.: в 9 т. — М., 1986. — Т. 4. — С. 56—61.

Семінари 8-9. “Наполеонівська доба” воєнної історії (4 год.)

1. Організація збройних сил за Наполеона

2. Стратегія і оперативне мистецтво Наполеона.

3. Взаємодія родів зброї і тактика.

4. Характеристика наполеонового воєнного мистецтва.

Джерела:

Наполеон I. Извлечения из различных произведений Наполеона // Избранные произведения. — М., 1956.— С. 652—743.

Napoleon's Maxims on the Art of Waging War; Sayings of the Great Corsican Dug from Old Publications and the Records of the French Government Which Have Special Interest at This Time // New York Times.— 1915.— Sept. 5.— P. SM19 [ систематизовані ]

Napoleon's Maxims of War. With notes by General Burnod / Transl. from French by Lieut.General Sir G.C. D'Aguilar, C.B.— Philadelphia: David McKay publ., 1902. [ дано обидві частини ]

Napoleon's Maxims of War / Transl. by G. Ch. D'Aguilar.-- New York: Gregory, 1861.-- 186 p. -- (Officer's Manual). [ лише 1-а частина, але з коментарем ]

Література до семінару (крім поданої в загальному переліку):

Дельбрюк Г. Наполеоновская стратегия // Стратегия в трудах военных классиков. Т. 2. — М.: Госвоениздат, 1926.

Левицкий Н.А. Полководческое искусство Наполеона. — М., 1938.

Соколов О. Армия Наполеона. — СПб., 1999.

Haythornthwaite Ph. Weapons & Equipment of the Napoleonic Wars. — London, 1996.

Семінар 10. Збройні сили Європи перехідної доби (сер. XIX ст.) (2 год.)

1. Взаємозв’язок рівня розвитку суспільства і війська.

2. Системи комплектування.

3. Основні принципи військових організацій.

4. Рівень озброєння і матеріального забезпечення.

Література до семінару (крім поданої в загальному переліку):

Энгельс Ф. Армии Европы (Статьи в журн. «Putnam’s Monthly», 1855, № 32, 33, 36)

Энгельс Ф. Русская армия (Ст. в «New-York Daily Tribune», 16 ноября 1866 г.).

Семінари 11-12. Праця К. фон Клаузевіца «Про війну» — нова епоха у воєнному мисленні, основа подальших праць військових теоретиків XIX–XX століть (4 год.)

1. Політика і війна. Війна як продовження політики, стратегія як знаряддя політика. Визначення характеру майбутньої війни. Кожна війна як окрема доба в історії воєнного мистецтва. Війна як сліпий природний інстинкт, вільна душевна діяльність і розум; носії трьох складників війни — народ, полководець і уряд. Класифікація воєн за критерієм участі народу.

2. Війна і моральність. Перенесення центру ваги військового дослідження із зовнішніх даних на людину і на рушійні моральні сили. Велич мети і вірна оцінка моральних чинників як неодмінна умова високих проявів воєнного мистецтва всіх часів. Війна як боротьба за деморалізацію супротивника. Позитивне значення катастроф як «подарунку історії».

3. Мета і засоби ведення війни.Велика мета стратегії — «душа війни». Суперечність між величиною успіху і його забезпеченістю. Ідея про наступ з обмеженою метою через суперечність між інтенсивним та екстенсивним методами війни. Руйнування волі супротивника — мета, насильство — засіб.

4. Оборона і наступ. Оборона — найсильніша форма ведення війни, що веде до досягнення негативної мети, наступ — найслабша форма з позитивною метою.

5. Історія і сучасність. Значення історії за розуміння цінності теперішнього часу. Межа між задумом і здійсненням його насправді.