Визначення характеристики сигналу цифрового лінійного тракту волоконно-оптичної системи передачі

Для передавання інформації в цифрових системах передачі можуть використовуватись різні види лінійних сигналів, які вибираються в залежності від характерних особливостей джерела інформації, умов розповсюдження в лінії, можливостей використованої апаратури. В більшості випадків в цифрових системах зв'язку передавання цифрового сигналу здійснюється управлінням інтенсивності струму або світлового випромінювання, тому лінійний сигнал може мати два („0” та „1”) або три („– 1”. „0” та „1”) рівні. При розповсюдженні по лінії передавання імпульси змінюють свою форму, внаслідок їх розширення (дисперсії).

Суміш сигналу та шуму потрапляє до вирішуючого пристрою, який визначає в момент відліку стан прийнятою сигналу. Якщо рівень прийнятого сигналу та шуму перевищує певні порогові значення, приймається рішення про приймання посилення („1”). Якщо рівень менший від порогового, приймається рішення паузи („0”). Для того, щоб виконати відлік в потрібний момент, на вирішуючий пристрій подаються стробуючі імпульси, які формуються з коливань тактової частоти. Отже, в цифрових системах передавання бажано мати сигнал, що має відносно вузький спектр, середнє значення сигналу по можливості не повинно залежати від часу. Він повинен мати такі часові характеристики, при яких накладання імпульсів було б маловірогідним, а виділення тактової частоти виконувалося б надійно і просто. При цьому інформаційна частина сигналу не повинна утворювати завади для роботи пристроїв синхронізації.

В квазітрійковому коді одиниця передається чергуванням імпульсів позитивної та негативної полярності, пауза відповідає відсутності імпульсу. Тим самим досягається зменшення постійної складової. Для того, щоб не зникала синхронізація за появою довгих послідовностей нулів, використовують наступний прийом. Коли число нулів перевищує якесь значення, вводиться спеціальний імпульс, що відповідає полярності попередньої одиниці, Так відбувається в біполярних кодах з підвищеною щільністю. Серед цієї групи кодів найбільш широкого застосування набув код HDВ-3 (Ніgh Density Віроіаг оf order 3).

В волоконно-оптичних системах передавання трьохрівневі сигнали (де „1” передається „1” або „0”, а „0” половинним рівнем) використовуються досить рідко, оскільки використання таких кодів знижує енергетичний потенціал системи на 15 – 20 дБ. Тому у волоконно-оптичних системах передавання коди NRZ, або НDВ-3 перетворюються в інші лінійні сигнали, що мають два рівні. Перетворення супроводжується введенням надмірності у лінійний сигнал. Спеціальні символи дозволяють поліпшувати якість синхронізації, крім того, використовується заборона на деякі комбінації символів.Найбільш широкого застосування серед оптичних лінійних кодів з подвоєнням швидкості передавання отримав код СМІ (coded marc inversion) або його варіант АМІ (alternate mark inversion). В коді СМІ посланню „+1” відповідає комбінація 11, посланню „–1” – 00, передається блоком 01 (або 10). Рис. 3.1. Коди цифрових систем передавання