Короткий зміст теми

Хронічний холецистит — хронічне запалення жовчного міхура, переважно бактеріального походження.

Холангіт (ангіохоліт) - катаральне чи гнійне запалення позапечінкових і внутрішньопечінкових жовчних проток.

Етіологія та патогенез хронічного холециститу і холангіту практично однакові. Етіологічним фактором найчастіше є інфекція (кишкова паличка, стрептокок, стафілокок, ентерокок), у тому числі змішана, значно рідше - дріжджові гриби, протей, вірус. Етіологічна роль лямблій сумнівна. Проникнення мікроорганізмів у жовчні шляхи відбувається трьома шляхами: ентерогенним, ге­матогенним і лімфогенним. Розвитку захворювання сприяють за­стій жовчі й пошкодження стінки жовчного міхура. Застій жовчі виникає внаслідок порушення режиму харчування, гіподинамії, дії психоемоційних факторів, порушення кровопостачання та іннервації жовчного міхура, порушення обміну (цукровий діабет, атеросклероз, ожиріння), органічних змін шляхів відтоку жовчі. Пошкодження стінок жовчного міхура відбувається через травматизацію конкрементами, подразнення слизової панкреатичними ферментами і зміненою жовчю. У патогенезі холециститу і холангіту суттєву роль відіграють сенсибілізація організму до аутомікрофлори і порушення антимікробних властивостей жовчі.

Класифікація хронічного бактеріального (безкам'яного) холециститу (А.М. Ногаллер, 1977 р.)

1. За ступенем тяжкості:

- легка форма,

- середньої тяжкості,

- тяжка форма.

2. За характером перебігу:

- рецедивуючий,

- постійний без ускладнень (монотонний),

- постійний з періодичними ускладненнями (переміжний).

3. За фазою захворювання:

- загострення,

- затухаючого загострення,

- нестійкої ремісії,

- стійкої ремісії

4. За наявністю ускладнень:

- неускладнений,

- ускладнений перихолециститом,

- ускладнений холангітом і (чи) ангіохолітом,

- ускладнений гепатитом (панкреатитом, гастритом, дуоде­ностазом та ін.).

5. За наявністю супутніх синдромів:

- неврастенічного,

- солярного,

- алергічного,

- гіпоталамічного,

- кардіального,

- ожиріння.

Для хронічного холециститу характерні такі клінічні синдроми: больовий, диспептичний, астеноневротичний. Біль тупий, локалізований у правому підребер'ї, рідше - в епігастрії, іррадіює в праву лопатку, ключицю, плече, повязаний із вживанням гострої, смаженої їжі. Диспептичні явища бувають у вигляді нудоти, печії, неприємного смаку в роті, блювання, відчуття гіркоти, метеоризму, розладів випорожнень. Іноді характерні субфебрилітет та свербіння шкіри. Зв’язок захворювань жовчного міхура з порушеннями обміну відображено в так звану пентаду F (female, fat, fair, fertile, forthy), що в українському перекладі виглядають так: жінка зі схильністю до ожиріння, яка має білявий колір волосся, народила більше однієї дитини та вік її більше 40 років. Такі конституційні ознаки-фактори формування хронічного холециститу.

Додаткову інформацію надають ультразвукове дослідження, загальний аналіз крові (лейкоцитоз, збільшення ШОЕ), біохімічне дослідження крові (під­вищення рівня фібриногену, холестерину, тригліцеридів), дуоденальне зондування (зміни порції В), бактеріологічне дослідження жовчі, холецистографія, компютерна томографія.