Охаракт процес самовиховання. Етапи самових.

Самовиховання- це систематична і цілеспрямована діяльність особистості, спрямована на формування і вдосконалення соц., цінних якостей і усунення недоліків, така робота здійсн з ціллю максим самореаліз.

Процес самовиховання тривалий і охоплює такі етапи:

1 з'ясування педагогами ставлення учнів до процесу самовиховання. З цією метою проводять анкетування. На цьому етапі в учнів формують спонукальні мотиви, свідоме ставлення до самовиховання. Насамперед домага­ються усвідомлення вихованцем, що його доля залежить не лише від виховної роботи школи, а й від самостійної ро­боти над собою. Він також повинен збагнути, що самовихо­вання є його особистою справою і справою суспільства;

2 поява в учня прагнення до самовдосконалення. Пе­дагог на цьому етапі повинен допомогти сформувати ідеал, до якого слід прагнути, виробити в учня стійке бажання наслідувати його. З'ясувавши відмінність між собою і сво­їм ідеалом, вихованець бачить, які риси він має виробити для його досягнення, яких недоліків слід позбутися. У процесі самовиховання учень порівнює себе з ідеалом. Ос­кільки він сам постійно змінюється на краще, ідеал також потребує вдосконалення, збагачення. Ідеал допомагає йо­му скласти програму самовиховання. На цьому етапі варто обговорити з учнями окремі фрагменти індивідуальних програм самоосвіти та самовиховання видатних осіб;

3 початок систематичної роботи учня над собою у про­цесі реалізації програми самовиховання. Цей процес здійс­нюється в різноманітних видах діяльності: навчанні, пра­ці, самообслуговуванні, виконанні громадських доручень, участі в роботі гуртків тощо. Педагог допомагає учневі контролювати результати втілених рішень. Згодом зовнішній контроль педагога чи колективу послаблюється, зростають самостійність та ініціатива вихованця.

Зважаючи на особливості етапів самовиховання, клас­ний керівник повинен кваліфіковано планувати свою ви­ховну роботу з учнями.

57. Розкрийте поняття базової культ особист як єдності її складових елементів..

БКО- це цілісність, яка включає необхідну суку-ть якостей, власт, цінност, орієн особ-ті, які дозволяють їй жити і розвиватися в гармонії з собо. І навколишнім світом. У відповідності до базової культури, яку повинен засвоїти учень у процесі виховання, та основ всебічного розвитку виділяють такі основні напрямки виховання: розумове, моральне, трудове, естетичне, фізичне.

Розумове виховання – це цілеспрямована діяльність педагогів, спрямована на розвиток розумових сил і мислення учнів, інтелектуальної культури в цілому. Основними завданнями, які вирішуються у процесі розумового виховання є розвиток мислення і його видів, формування світогляду та культури розумової праці.

Свідомість – найвищий рівень психічного відображення дійсності, властивий лише людині як суспільно-історичній істоті. У процесі впливу на свідомість особистості з метою її розвитку, здійснення особистістю ряду мислительних операцій, аналізу, синтезу, відповідних висновків у неї формується світобачення – світогляд.

Світогляд - система поглядів на об’єктивний свт і місце у ньому людини, на ставлення її до наколишньої дійсності і до самої себе, а також зумовлені цими поглядами основні життєві позиції людей, їхні переконання, ідеали, принципи пізнання і діяльності, ціннісні орієнтації.

Отже, від того, на якому рівні буде сформовано світогляд особистості, залежить характер її дій, вчинків, мотивів діяльності, поведінки. Лише світогляд дає людині усвідомлення власного місця в світі і тим самим грунт під собою (С.Гассен).

Науковий світогляд проявляється у поведінці особистості школяра і визначається: а/ оптимальним засвоєнням понять, законів, теорій; б/ готовністю боротися за свої ідеали, відстоювати свої погляди, переконання; в/ проявом переконаності у щоденній поведінці і діяльності.

58. встановіть співвідношу БКО та зміст освіти.

БКО- це цілісність, яка включає необхідну суку-ть якостей, власт, цінност, орієн особ-ті, які дозволяють їй жити і розвиватися в гармонії з собо. І навколишнім світом. Зміст освіти — система наукових знань, умінь І навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових І фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці.

Однією з основних засобів розвитку особи і формування її базової культури виступає зміст освіти. У традиційної педагогіці, яка орієнтована реалізацію переважно освітніх функцій школи, зміст освіти окреслюється «сукупність систематизованих знань, умінь і навиків, поглядів й переконань, і навіть певний рівень розвитку пізнавальних зусиль і практичної підготовки, досягнутий внаслідок навчально-виховних робіт» За такого підходу в центрі уваги перебувають знання відбитка духовного багатства людства, нагромадженого у процесі пошуків та історичного досвіду. Знання, звісно, - важливі соціальні цінності, тому й зміст освіти має незаперечну значення. Воно сприяє соціалізації особистості, входженню людини у соціум. З цього погляду таке зміст освіти є життєзабезпечуючою системою.

59. розкрийте зміст та назвіть шляхи формув громадянської культури осо-ті..

Громадянська культура – це усвідомлення своєї приналежності до певної держави, наявністю громадянської гідності, відповідальності та обов’язку, здатності рішуче відстоювати суспільно – державні цілі. Основна мета громадянського виховання є формування громадянськості як інтегративної якості особистості, що включає у себе внутрішню свободу і повагу до державної влади, любов до батьківщини і прагнення до миру, почуття власної гідності, дисциплінованості, гармонійне виявлення почуттів патріота і культури міжнаціонального характеру. Громадянськість розглядається як «усвідомлення кожним громадянином своїх прав і обов’язків щодо держави, суспільства; почуття відповідальності за їхнє становище. Основною метою громадянського виховання є «виховання у людини моральних ідеалів суспільства почуття любові до Батьківщини, прагнення до миру, потреби в праці на благо суспільства.

60. дайте характеристику громадянськості як інтеграл якості особ-ті.

Громадянське виховання передбачає «формування громадянськості як інтегральної якості особистості, яка дає можливість людині відчувати себе юридично, соціально, морально й політично дієздатною». Громадянськість розглядається як «усвідомлення кожним громадянином своїх прав і обов’язків щодо держави, суспільства; почуття відповідальності за їхнє становище»

На розв’язання проблеми громадянського виховання як на теоретичному, так і на методичному та технологічному рівнях спрямовані наукові дослідження, практична діяльність сучасної загальноосвітньої школи. Основними елементами громадянськості визначаються «моральна і правова культура, яка виражається в почутті власної гідності, внутрішньої свободи особистості, дисциплінованості, в повазі й довірі до інших громадян і до державної влади, особистості, здатної виконувати свої обов’язки в гармонійному поєднанні патріотичних, національних та інтернаціональних почуттів»

61. розкрийте зміст правової культури осо-ті, як складової громад культури.

Головний зміст правової культури - усвідомлення взаємозв'язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю; визнання та забезпечення прав людини як єдиної норми для всіх людей.

Основоположними документами, які регулюють взаємовідносини громадян і державних органів в Україні, є Конституція як Основний Закон держави і суспільства, інші законодавчі акти верховних органів і уряду, а також постанови місцевих структур влади. Зокрема, для учителів, батьків і учнів обов'язковими документами є Закон України " Про освіту" (1996), Закон України " Про загальну середню освіту (1999) та інші. Важливе місце у правовому вихованні займає виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів (Герба, Прапора, Гімну), державної мови.

62. розкрийте зміст моральної культури осо-ті. Шляхи її формування.

Важливою характеристикою громадянської культури є моральність особистості. Моральна культура особистості — це рівень засвоєння існуючих у суспільстві моральних цінностей, ступінь залучення їх до моральних аспектів діяльності, міра особистого морального розвитку.

У буденному житті культурною людиною вважають саме добре виховану людину, стриману, з м'якими, приємними манерами поведінки.

Виховання моральної культури передбачає формування:

1.моральної свідомості (моральні почуття, уявлення, погляди, ідеали, система моральних знань);

2.формування моральних почуттів і ставлень (переживання, самоставлення, самоконтроль);

3.формування моральної діяльності (певні вміння, навички у звичках, мотивах, потребах, вчинках).

Виховання моральної культури – це засвоєння теоретичних основ моралі, формування моральних уявлень і понять, досвіду моральної поведінки і діяльності, яка відповідає вимогам суспільства. Результатом морального виховання є оволодіння певним рівнем моральної культури, що виражається у культурі етичного мислення, культурі почуттів, поведінки.