Храпові механізми

Величину періодичних переміщень робочих органів машин дають змогу змінювати храпові механізми. Типи і галузі застосування цих механіз­мів різноманітні.

Основними частинами хра­пового механізму (мал. 11.2) є стояк 2, храповик (зубчасте колесо) 1, важіль 4 і деталь 3 з виступом, яку називають со­бачкою. Храповик зі скошени­ми в один бік зубами насадже­но на ведений вал механізму. На одній осі з валом шарнір­но закріплено важіль 4, який повертається (коливається) під дією привідної штанги 6. На важелі також шарнірно закріплено собачку, виступ якої має форму, що відповідає западині між зубами храповика.

Коли важіль 4 храпового механізму рухається праворуч, собачка вільно ковзає по заокругленій частині зуба храповика, потім вона під дією власної сили тяжіння або сили спеціальної пружини заскакує у западину і, впершись у наступний зуб, штовхає його вперед. Внаслідок цього храповик, а з ним і ведений вал повертаються у попереднє положення. Зворотний поворот хра­повика з веденим валом на холостому ході важеля з собачкою 3 запобігається завдяки стопорній собачці 5, шарнірно закріпленій на нерухомій осі і притиснутій до храповика пружиною.

Описаний механізм перетворює коливальні рухи важеля в переривчасто-обертальний рух веденого вала.

Передачі обертального руху. Механічні передачі. Передавальне відношення та передавальне число.

Передачі між валами, що мають паралельні осі та осі, які перетинаються чи схрещуються. Ремінна, фрикційна, зубчаста, ланцюгова, черв’ячна передачі; їхня будова, переваги і недоліки, призначення.

�