Структурою ремонтного циклу називають сукупність поточних і середніх ремонтів, що виконуються між капітальними, тобто протягом одного ремонтного цикла.

Основою для визначення тривалості міжремонтного періоду і ремонтного циклу служить розрахунковий або дійсний час, протягом якого електроустаткування здатне нормально працювати в заданих режимах. Одним з чинників, що визначають цей час, є тривалість роботи найбільш швидкозношуваних деталей і складальних одиниць електроустаткування.

Ремонти електроустаткування підприємства планують зазвичай на один рік з розбиттям по кварталах і місяцях. Таке планування ремонту називають поточним. Разом з поточним плануванням здійснюють також оперативне планування ремонту електроустаткування за допомогою сіткових графіків.

Сітковий графік ремонту може бути загальним або локальним. Загальний сітковий графік передбачає ремонт певного комплексу електроустаткування, наприклад окремої електроустановки, електроустаткування підстанції або цеху, а локальний – ремонт окремої крупної одиниці електроустаткування, наприклад потужного електродвигуна або силового трансформатора.

Сітковий графік є схематичним зображенням операцій та елементів виробничого процесу, а також взаємозв’язків між ними, порядком і технологічною послідовністю їх виконання. Це своєрідна графічна модель виробничого процесу із зображенням всіх його елементів — робіт, подій і взаємозв’язку між ними у вигляді геометричних фігур та сполучних ліній.

Вихідними елементами сіткового графіка є «робота» і «подія».

Робота — це певний виробничий процес, що потребує витрат часу або матеріалів, застосування різних інструментів чи пристроїв.

Подія — це результат однієї або сукупний результат кількох робіт, який дає змогу почати одну або декілька послідовних подаль­ших робіт. Кожна робота починається і завершується подією. В свою чергу кожна подія може бути початком або завершенням якої-небудь роботи.

У сіткових графіках подію прийнято зображувати переважно кружками, а роботи — стрілками (лініями).

� � Мал. 14.1. Сітковий графік

Приклад побудови сіткового графіка показано на мал. 14.1, де по­дія 1 є початком робіт А, Б і В, а події 2, 3 і 6 — результатом цих робіт. У свою чергу, події 2, 3 і 6, будучи результатом попередніх робіт А, Б і В, є початком робіт Г, Д, Е тощо. При складанні сіткових графіків розрізняють роботи «вхідні» і «вихідні». Так, на сіт­ковому графіку, що розглядається, для події 2 робота Б буде вхід­ною роботи Е і Д — вихідними. В свою чергу, роботи Е і Д, бу­дучи вихідними для події 2, в той же час є вхідними для по­дій 5 і 6 тощо.

Цифрами після букв у сіт­кових графіках позначають тривалість окремих робіт (у місяцях, тижнях, днях або годинах) між двома подіями.

Перш ніж приступити до складання сіткового графіка, складають перелік подій і ро­біт. Визначають початкову і кінцеву події, а потім проміжні. При цьому слід встановити, які роботи повинні бути завершені, перш ніж почнеться дана робота, а які роботи повинні виконуватися одночасно.

Поточне і оперативне планування за допомогою сіткових графіків дозволяє краще використовувати наявний ремонтний персонал і підвищувати продуктивність його праці.

�