Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Тематичний контроль № 4
⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
|
|
| 1.Деформація стискування використовується для | ||
| Визначення опору стисканню | ||
| 2.Стискання призводить до виникнення в деталях після розвантаження деформації | ||
| Пружної та залишкової | ||
| 3.Здатність матеріалів стискуватися залежить від | ||
| Структури | ||
| 4.Стискувати матеріали по зрівнянню з розтягуванням | ||
| Важче | ||
| 5.При стискуванні зразок, що не обмежений з боків, приймає форму | ||
| Бочкоподібну | ||
| 6.Межа міцності шкіри при стисканні в 5-10 разів більша ніж при розтягуванні тому, що | ||
| Руйнуються хімічні зв’язки структури | ||
| 7.Криві деформації шкіри при стисканні схожі на криві | ||
| Розтягування матеріалів | ||
| 8.На межу міцності шкіри при стисканні впливають | ||
| Вологість та вміст голини | ||
| 9.Чим більша товщина шкіри, тим межа міцності при стисканні | ||
| Менша | ||
| 10.При багаторазовому стисканні матеріалів визначно | ||
| Зміну розмірів | ||
| 11.Прилади МРС, ПККР призначені для визначення | ||
| Опору стискуванню матеріалів | ||
| 12.Сума довжин сторін зразка після стиснення виражених в процентах до початкових розмірів це | ||
| Стійкість до стискання | ||
| 13.Опір гуми стисненню в порівнянні з жорсткою шкірою є | ||
| Меншим | ||
| Більшим | ||
| 14.Властивості гуми при стисканні характеризуються її | ||
| Твердістю | ||
| Пружністю | ||
| 15.Прилади ТМ-2, ТШМ-2 призначені для визначення | ||
| Твердості гуми | ||
| 16.Твердість гуми в умовних одиницях визначають на приладі | ||
| ТМ-2 | ||
| 17.Твердість гуми в МПа визначають на приладі | ||
| ТШМ-2 | ||
| 18.Між показниками твердості, отриманими на приладах ТМ-2, ТШМ-2 існує | ||
| Кореляційний зв’язок | ||
До теми 18
| 19.Здатність матеріалів працювати на багаторазовий згин без рунування називається | ||
| Гнучкістю | ||
| 20.Процес згину супроводжується такими деформаціями | ||
| Розтягуванням та стисканням | ||
| 21.Нейтральна площина в матеріалі це | ||
| Поверхня в середині товщини | ||
| 22.Велика товщина матеріалу впливає | ||
| На збільшення розтягування та стискання його поверхонь | ||
| 23.За якою формулою визначається деформація при згині матеріалу | ||
| ||
24.Користуючись залежністю  визначіть деформацію  за умовами, що а=r
| ||
 30%
| ||
25.Користуючись залежністю визначіть деформацію за умовами, що 
| ||
| 50%
| ||
| 26.Користуючись залежністю визначіть деформацію за умовами, що a=2r
| ||
| 50%
| ||
| 27.Спосіб " балки" використовують для | ||
| Згину матеріалів 1 та 2 класів | ||
| 28.При згині матеріалів способом " балки" фіксують | ||
| Стрілу прогину на 1 см або певне навантаження | ||
| 29.За яким принципом визначається жорсткість картонів | ||
| Балки на двох опорах та навантаження всередині | ||
| 30.Жорсткість картонів визначають за формулою | ||
| ||
| 31.Для підрахунку жорсткості В способом консольної балки використовують рівняння | ||
 !
| ||
| 32.Для визначення жорсткості тканин застосовують спосіб | ||
| Консольної балки | ||
| 33.Напівцикловою характеристикою поведінки матеріалів при згині є | ||
| Жорсткість | ||
| 34.Жорсткість вовняних тканин становить | ||
| 60-200 Н | ||
| 35.Жорсткість устілкових та підошовних шкір становить | ||
| 2000-4000 Н | ||
| 36.Жорсткість устілкових картонів становить | ||
| 10-100 Н | ||
| 37.На жорсткість тканин впливає | ||
| Структура та опорядження | ||
| 38.На жорсткість картонів впливає | ||
| Товщина, спосіб відливу, волокнистий склад | ||
| 39.Прилад НПК-2М використовує для | ||
| Визначення стійкості покриття шкіри до багаторазового згину | ||
| 40.Прилад " союзка" використовують для імітації | ||
| Згину деталей верху | ||
| Імітації розтягування деталей верху | ||
| 41.Прилад МИРЦ використовують для | ||
| Імітації згину штучних шкір | ||
| 42.Прилад Торенса застосовують для | ||
| Згину гум | ||
| 43.Натуральні шкіри витримують при багаторазовому згині | ||
| До 3 млн. циклів | ||
| 44.Синтетичні шкіри при t= -250С витримують при багаторазовому згині | ||
| До 1 млн. циклів | ||
| 45.Стійкість до згину визначається для | ||
| М’яких матеріалів | ||
| 46.Стійкість матеріалу – це опір | ||
| Прогину смужки матеріалу, звернутого у кільце | ||
| 47.Стійкість матеріалу до прогину оцінюється | ||
| Навантаженням та величиною деформації | ||
| 48.Прилад ПЖУ-12 М використовують для | ||
| Визначення жорсткості | ||
| Визначення стійкості до згину | ||
До теми 19
| 49.За адгезійною теорією тертя руйнування матеріалів відбувається з-за | ||
| Адгезії між поверхнями, що труться | ||
| 50.Сила тертя F визначається за законом Амонтона | ||
 !
| ||
| 51.Сила тертя дорівнює . Це закон
| ||
| Амонтона | ||
| 52.Коефіцієнт тертя f для полімерів визначається за залежністю | ||
| ||
| 53.Недоліком адгезійної теорії тертя є те, що вона не враховує | ||
| Деформаційні та релаксаційні властивості | ||
| 54.За молекулярною теорією тертя відбувається за рахунок | ||
| Сил відштовхування електронних оболонок атомів | ||
| 55.За молекулярною сила тертя визначається залежністю | ||
| ||
| 56.Недоліком молекулярної теорії тертя є те, що вона не враховує | ||
| Деформаційні та релаксаційні властивості | ||
| 57.Молекулярно-кінетична теорія тертя застосовується для пояснення тертя | ||
| Гум та пластмас | ||
| 58.Сила тертя за молекулярно-кінетичною теорією визначається за залежністю | ||
 !
| ||
| 59.За адгезійно-деформаційною теорією тертя зумовлене | ||
| Деформацією матеріала та адгезією поверхонь | ||
| 60 Чинники, що впливають на силу тертя такі | ||
| Площа дотику, швидкість ковзання, навантаження, температура | ||
61 Залежність  - це сила тертя, на яку впливає:
| ||
| Зона контакту, тип полімеру | ||
| 62. Вплив зони контакту і типу полімера на силу тертя виражається залежністю: | ||
| !
| ||
63.Питома сила тертя  та залежить від
| ||
| Природи тіл, що дотикаються, та нормальної сили | ||
| 64 Розрізняють сили тертя | ||
| Статичні та динамічні | ||
| 65.За умови рівності сили статичного тертя Тс та сили тертя Т | ||
| Тіло не рухається під дією сили Р | ||
| 66.За умови рівності сили динамічного тертя Тк та сили тертя Т | ||
| Тіло рухається під дією сили Р | ||
| 67.На силу тертя не впливає | ||
| Швидкість ковзання, величина навантаження, температура | ||
| 68.Застосовують такі методи визначення сили і коефіцієнта тертя | ||
| Експериментальний | ||
| 69Метод нахиленої площини застосовують для визначення | ||
| Коефіцієнту тертя | ||
| 70.Коефіцієнт тертя за методом нахиленої площини визначають за залежністю | ||
 !
| ||
71.На коефіцієнт тертя  впливає кут нахиленої площі
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| 72.Коефіцієнт стійкості підошви до ковзання це відношення | ||
| Коефіцієнтів динамічного та статичного тертя | ||
| 73.Коефіцієнт стійкості до ковзання підошви на керамічнй підлозі має значення | ||
| 50% | ||
| 74.Температура покриття поверхні, вологість, рифлення підошви – це чинники, що впливають на | ||
| Силу тертя | ||
| Коефіцієнт стійкості до ковзання | ||
До теми 20
| 71Зносостійкістю називають здатність матеріалів | ||
| Опиратися дії різних чинників виробництва, експлуатації та зберігання | ||
| 72.Руйнування матеріалів при експлуатації називають | ||
| Зносом | ||
| 73.Структура матеріалу, хімічний склад, особливості виробництва це чинники, що впливають на | ||
| Зносостійкість матеріалів | ||
| 74.Розтягування, стискання, згин, стирання – чинники | ||
| Механічного зносу | ||
| 75.Дія світла, вологи, кисню, озону, поту, агресивних середовищ – це чинники | ||
| Фізико-хімічного зносу матеріалів | ||
| 76.Дія мікроорганізмів це чинники | ||
| Біологічного зносу | ||
| 77.Чинники зносу підбирають так, щоби забезпечити | ||
| Рівнозношуваність виробу | ||
78.Опір тертю гум  визначають за формулою
| ||
 !
| ||
| 79.Прилади МИ-2, ИПМ, ИКВ, ИКС, ТИ-1М – це прилади для визначення | ||
| Опору стиранню | ||
| 80.Прилад, на якому об’єднані режими ковзання та котіння це | ||
| ИПМ | ||
| 81.Опір стиранню на приладі ИПМ визначається | ||
| Кількістю обертів | ||
| 82.Опір стиранню, що найбільше наближається до реальних умов визначають на приладі | ||
| ИКВ | ||
| 83.Опір стиранню шкіри на приладі ИКВ визначається | ||
| Кількістю годин | ||
| 84.Опір стиранню картонів на приладі ИКС визначається | ||
| Втратою товщини за одиницю часу | ||
| 85.Прилад ТИ-1М призначені для стирання | ||
| Тканин | ||
| 86.Прилад ИКИ-М призначений для стирання | ||
| Штучних шкір | ||
| 87.Опір стиранню штучних шкір на приладі ИКИ-1М визначається | ||
| Втратою маси за одиницю роботи | ||
| 88.Зниження міцності матеріалів, поява тріщин, липкості, збільшення жорсткості, зміна кольору – це процес | ||
| Старіння | ||
| 89.Деструкція, структурування, зміна будови полімерних ланцюгів, міграція компонентів – це | ||
| Фізико-хімічні чинники старіння | ||
| 90.Вплив кисню повітря, озону, тепла, вологи, випромінювання сонця – це | ||
| Кліматичне старіння | ||
| Хімічне старіння | ||
| 91.Вивчення штучного погодного старіння проходить в приладах | ||
| Везерометрах | ||
| 92.На показник старіння шкіри впливає | ||
| Вологість повітря та температура | ||
| Опромінення | ||
| 93.В нормальних умовах зберігання шкіра не змінює своїх показників | ||
| 2-3 рази | ||
| 94.На старіння натуральної шкіри впливає | ||
| Метод дублення | ||
| Впливають окремі методи дублення | ||
| 95.Тканини старіють внаслідок | ||
| Деструкції волокон | ||
| 96.Гуми старіють внаслідок | ||
| Окислення | ||
| 97.Жорсткість гум, тріщини, зміна міцності та кольору – це прояви процесу | ||
| Старіння | ||
| 98.Антиозонанти захищають полімери від дії | ||
| Озону | ||
| 99. Парафін, віск відносяться до | ||
| Інертних антиозонантів | ||
| 100. Мікробіологічна деструкція матеріалів виникає внаслідок дії | ||
| Поту | ||
| 101.Коефіцієнт потостійкості матеріалів – це відношення | ||
| Межі міцності після та до дії поту | ||
| 102.Для визначення потостійкості на матеріали діє | ||
| Середовище штучного поту | ||
| 103.На потостійкість шкіри впливає | ||
| Метод дублення | ||
| 104.Хемодеструкція матеріалів спостерігається внаслідок дії | ||
| Агресивних середовищ | ||
| 105. Дія кислот, лугів, хімічних речовин, окислювачів на матеріали – це | ||
| Дія агресивних середовищ | ||
| 106.На стійкість шкіри до дії агресивних середовищ впливає | ||
| Метод дублення | ||
| 107.Коефіцієнт хемостійкості матеріалів – це відношення | ||
| Межі міцності їх після та до дії агресивних сполук | ||
| 108. Плями, " червона гниль", тріщини – це наслідок дії на шкіру | ||
| Парів сірчаної кислоти | ||
| 109. Потемніння, ламкість шкір танідного дублення виникає внаслідок дії | ||
| Лугів | ||
| 110. Підприємства харчової, хімічної промисловості вимагають для взуття матеріалів | ||
| Стійких до дії агресивних середовищ | ||
| 111. Гуми на основі СКН, СКБ, ПВХ, СКУ мають високу стійкість до дії | ||
| Олій та кислот | ||
| 112. Старіння та руйнування матеріалів під дією біологічних агентів називається | ||
| Біохімічною корозією | ||
| Структуруванням | ||
| 113. Біохімічну корозію викликають | ||
| Бактерії та грибки | ||
| 114. Грибки та бактерії негативно впливають на | ||
| Механічні властивості та зовнішний вигляд матеріалу | ||
| 115. Фунгицидні матеріали – це матеріали | ||
| Стійкі до бактерій | ||
| Інертні до дії бактерій | ||
| 116. Фунгінертні матеріали – це матеріали | ||
| Інертні до дії бактерій | ||
| 117. Всі матеріали за стійкістю до дії мікроорганізмів поділяють на | ||
| Фунгицидні, фунгінертні та негрибкостійкі | ||
| 118. В матеріали додають пестициди з метою їх захисту від дії | ||
| Мікроорганізмів та грибків | ||
| 119. Зміна поверхні під дією грибків називається | ||
| Пліснявостійкістю | ||
| 120. Шкіра є пліснявостійкою, якщо уражено | ||
| До 5% площі зразка | ||