Цікавинки

Одного разу до Утьосова прибіг товариш, куплетист Лев Зінгерталь, що в артистичному світі мав прізвище «Улюбленець півдня Росії» із жалями, що у нього вкрали фрак, а без вбрання на сцену не випускали. Утьосов негайно рушив до кафе «Фанконі», де знаходився «штаб» Мишка Япончика. Япончик запрошує співака до столика, проте Утьосов відмовляється, оповівши про крадіжку фрака. На це Япончик наказав «повернути актору шматок хліба» (фрак): через півгодини Утьосов повернувся до театру, де його чекав із кольору землі лицем Зінгерталь, та оповів, що люди Япончика привезли 18 фраків.

А́ лла Бори́ сівна Пугачо́ ва (нар. 15 квітня 1949, Москва) — відома радянська та російська співачка, композитор-пісняр, естрадний режисер, продюсер, кіноакторка та телеведуча. Народна артистка СРСР (1991), лауреат Державної премії Росії (1995).

В її репертуар входить понад 500 пісень на російській, англійській, французькій, німецькій, івриті, фінській, українській мовах, а дискографія налічує більше 100 сольних платівок, CD та DVD дисків (включаючи 17 номерних альбомів, 34 сингли і 25 «компіляцій» та збірників). Крім Росії та країн колишнього СРСР альбоми Пугачової видавалися в Японії, Кореї, Швеції, Фінляндії, Німеччині, Польщі, Чехословаччині та Болгарії..

Кар'єра Алли Пугачової ознаменована як всесоюзним, так і міжнародним успіхом на музичній сцені в країнах Європи, Азії та Північної Америки (зокрема США). Нині іменується «примадонною», «королевою естради», «головною співачкою Росії». З 1976 до початку 1990-х років за результатами опитувань всесоюзних музичних хіт-парадів незмінно визнавалася кращою співачкою року. У закордонній, в тому числі західноєвропейській та американській пресі 1970-1980 років неодноразово визнавалася зіркою № 1 радянської естради, «soviet superstar».

За визначенням багатьох сучасників, Пугачова стала першою вільною співачкою в СРСР та зробила революцію на радянській естраді періоду брежнєвського застою. Зокрема, вона відмовлялась співати офіціозні, ідеологічно „правильні“ пісні про КПРС, Леніна, революцію і батьківщину. Натомість вона співала те, що хотіла — в основному, ліричні пісні, зокрема на вірші напівзаборонених поетів: Марини Цветаєвої та Осипа Мандельштама, чого не могли собі дозволити інші радянські естрадні виконавці. Багато пісень в її репертуарі мали підтекст, направлений проти влади, наприклад «Всё могут короли», або «Делу время». За все це вона неодноразово піддавалася критиці у офіційній радянській пресі, її часто називали вульгарною співачкою. Проте в народі появу Пугачової на радянській естраді охрестили як «другий пугачовський бунт», а також склали анекдот, що Брежнєв — дрібний політичний діяч епохи Алли Пугачової.

На сьогодні співачка відійшла від активної творчої діяльності: у 2009 році оголосила про припинення гастролей, а в 2010 році дала останній сольний концерт. Одружена з Максимом Галкіним. Має доньку і трьох онуків.