![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Форми прояву психіки
Поняття та функції психіки Психологія до цього часу конкретно не визначила, що таке психіка. За своєю природою людина є істотою дуже довірливою, схильною до навіювання, пластичною- особливо в дитинстві та юності. Якщо система інформаційно-виховних впливів внутрішньо не суперечлива, то вона має необмежені властивості формувати у людей переконання будь-якого заданого взірця. Хоч люди й довірливі та сприйнятливі до навіювання, їм притаманне логічне мислення. Психіка- це “мозкова діяльність”. Що ж таке “психічна діяльність”? Якщо психіка тільки роль мозку, то чому наука про діяльність називається “психологія” а не “мозкологія”? Слід пояснити психічні процеси, щоб міркувати про душу. Видимиий рух, що проявляється в явищі- це і є психологічні процеси та явища, а внутрішній рух- це дух. Грецьке слово “душа” (psyhe) зв’язане із словом “дихати” (psyhо). У російській мові слово “душа” і “дух” означають те ж саме, що й “повітря” та “дихання” (звідси походить “духові інструменти”, “душити- зупиняти дихання”). Крім того, в українській та польській мовах “дух” означає швидкий, блискавичний, миттєвий (“щоб і духу твого тут не було”). Німецьке слово, що означає душу “Seele”, так само, як і англійське- “soul” і давньонімецького “saliwalo” і зв’язані із давньосльв’янським “сила”. Змістом психіки є ідеальні образи об'єктивно існуючих явищ. Але ці образи виникають у різних людей по різному. Вони залежать від минулого досвіду, знань, потреб, інтересів, психічного стану і т.і. Інакше кажучи, психіка - це суб'єктивне відображення об'єктивного світу. Однак суб'єктивний характер відображення не означає, що це відображення неправильне; перевірка суспільно-історичної й особистої практики забезпечує об'єктивне відображення оточуючого світу.
Отже, психіка - це суб'єктивне відображення об'єктивної дійсності в ідеальних образах, на основі яких регулюється взаємодія людини з зовнішнім середовищем.
Зміст психіки містить у собі не тільки психічні образи, але і необразні компоненти - загальні ціннісні орієнтації особистості, змісти і значення явищ розумової дії.
Однак психіка людини, як вища форма, позначається ще і поняттям " свідомість". Але поняття психіки ширше, ніж поняття свідомості, тому що психіка включає в себе сферу підсвідомості і надсвідомості (" Поверх-Я"). Форми прояву психіки Психічні процеси викликаються як зовнішніми діями, так і роздратуваннями нервової системи, що йдуть від внутрішнього середовища організму. Психічні стани мають рефлекторну природу: вони виникають під впливом обстановки, фізіологічних чинників, ходу роботи, часу і словесних дій (похвала, осуд і т. п.). Найбільш вивченими є: 1) загальний психічний стан, наприклад увага, що виявляється на рівні активної зосередженості або неуважності, 2) емоційні стани, або настрої (життєрадісне, захоплене, сумне, сумне, гнівне, дратівливе і т.д.). Цікаві дослідження є про особливий, творчий, стані особи, який називають натхненням.
|