Біографія. Райнер Марія Рільке народився 4 грудня 1875 в Празі в сім'ї чиновника по залізничному відомству Йозефа Рільке і Софі Рільке (уродженої Ентц)

Райнер Марія Рільке народився 4 грудня 1875 в Празі в сім'ї чиновника по залізничному відомству Йозефа Рільке і Софі Рільке (уродженої Ентц). Був єдиним сином. Отримав ім'я при народженні - Рене Карл Вільгельм Йоган Йозеф Марія Рільке.

1882 - 1884 Навчається в початковій школі в Празі.

1884 Розлучення батьків, син залишається жити з матір'ю. Перші дитячі вірші Рільке.

1886 - 1891 Навчання у кадетському і вищому реальному військовому училищі.

1891 - 1892 З вересня по травень - заняття в торговому училище (Торгова академія в Лінці).

1892 - 1895 Завершує середню освіту, складає іспити на атестат зрілості в Празі. Пише перші розповіді - у тому числі П'єр Дюмон (1894). Виходить перша поетична збірка " Життя і пісні" (1894).

1896 Навчається в Празькому університеті, спершу на філософському, потім на юридичному факультеті. Виходить поетична збірка " Жертви ларам".

1897 - перша поїздка в Італію (Арко, Венеція). Після повернення до Німеччини - знайомство з Лу Андреас-Саломе, пробудження інтересу до Росії. У жовтні 1897 - переїзд в Берлін, де Рільке обгрунтовується до 1901 року, навчається в Берлінському університеті. Пише три випуски поетичних збірок Подорожник, збірка віршів " Увінчаний снами".

1898 Виходять у світ збірка віршів " Святвечір", збірник малої прози " Мимо життя" драма " Без цього". Навесні - друга поїздка в Італію (Арко, Флоренція, Віареджо).

1899 З квітня по червень - перша поїздка в Росію (Москва - Петербург) зі своєю тодішньою подругою Лу Андреас-Саломе, за наполяганням якої змінив своє перше ім'я Рене на більш " мужнє" Райнер. Там він зустрівся зі Львом Толстим, художниками Іллею Рєпіним і Леонідом Пастернаком, батьком Бориса Пастернака. У Німеччині виходять у світ " Дві празькі історії" та збірка віршів " Мені на свято" (Mir zur Feier).

1900 Опубліковано збірку малої прози " Про Господа Бога і інше", перша редакція " Історій про Господі Бозі" (1900), книга, в якій відбилися російські та італійські враження Рільке. З травня по серпень - друге перебування в Росії (Москва - Тула - Ясна Поляна - Київ - Кременчук - Полтава - Харків - Воронеж - Саратов -Симбірськ - Казань - Нижній Новгород - Ярославль - Москва). Під час другого візиту в Москву знову зустрічався з родиною Пастернаків і познайомився з поетом Спиридоном Дрожжина. У 1900-1901 роках написав кілька віршів російською мовою. Пізніше він називав своєю батьківщиною два місця: Богемію іРосію ^[1]. Згодом Рільке вів листування (почасти віршовану) з Мариною Цвєтаєвої, хоча особисто вони так і не зустрілися. Цвєтаєва присвятила пам'яті Рільке поему " Новорічне" і нарис " Твоя смерть". Інтенсивні заняття російською літературою (Толстой, Достоєвський, Чехов) і мистецтвом, переклади з російської (" Слово о полку Ігоревім", С. Дрожжин, 3. Гіппіус). З серпня, на запрошення художника Генріха Фогелер, Рільке живе в селі Ворпсведе, своєрідною колонії художників, де знайомиться з ваятельніцей Кларою Вестхоф і художницею Паулою Беккер. Перша незабаром стане дружиною поета, другий він присвятить свій знаменитий реквієм " За однією подрузі".

1901 Одружується на Кларі Вестгофф, дочки скульптора (Clara Westhoff). У грудні - народилася донька Рут (Ruth).

1902 Виходить у світ збірка новел " Останні", розповідь " Переміг дракона", драма " Життя як життя", перший варіант збірника " Ранні вірші", і перше видання " Книги картин". У серпні - переїжджає до Париж, який стає центром для його мандрівного життя. Знайомиться з Роденом.

1903 Виходять у світ дві книги Рільке про мистецтво - " Ворпсведе" і " Огюст Роден". Починається листування з Францем Каппусом, яка триватиме до 1908 року та яка потім складеться в книга " Листи до молодому поетові". Поїздка в Італії, (Генуя, Віареджо), літні канікули в Ворпсведе. Восени - переїжджає до Рим.

1904 Виходить у світ книга прози " Історії про Господа Бога". Закінчена драма " Біла княгиня". З кінця червня по грудень живе в Швеції, а потім в Данії.

1905 Поет живе в Медоне, під Парижем, в заміській майстерні Родена, і працює у нього секретарем. На Різдво виходить у світ " Часослов".

1906 У січні їде в Шартр і починає поетичний цикл про Шартрском соборі. Навесні - поїздка по Німеччині. У травні - розрив з Роденом, який звільняє Рільке без попередження, після чого він переїжджає в Париж. Працює над першою частиною " Нових віршів". Опубліковані " Пісня про любов і смерть корнета Крістофа Рільке" (написана в 1899) і друге видання " Книги картин".

1907 Живе - на Капрі і зустрічається з Максимом Горьким. Познайомився і подружився з Рудольфом Касснером. Потім до кінця жовтня - в Парижі. Відвідує виставку Сезанна в " Осінньому салоні", з листів цієї пори пізніше буде складена книга " Листи про Сезанна". Виходить у світ перша частина " Нових віршів". Перевидає книгу " Огюст Роден", доповнену текстом доповіді про великого скульптора.

1908 Поїздка в Італію. У травні - переїзд в Париж і відновлення інтенсивного спілкування з Роденом. Виходять у світ " Нових віршів друга частина" і переклад " Сонетів з португальської" англійської поетеси Елізабет Баррет Браунінг.

1909 Виходить книга " Реквієм". Знайомиться з княгинею Марією фон Турн-унд-Таксис Гогенлое, чиїм заступництвом і підтримкою Рільке буде користуватися до кінця життя. Виходить друге перероблене і розширене видання " Ранніх віршів".

1910 Перше перебування в приналежному Турн-унд-Таксис замку Дуіно під Трієстом, потім Венеція і Париж. З листопада подорожує по Північній Африці. Вихід у світ " Записок Мальті Лаурідса Брігге".

1911 Продовження подорожі по Північній Африці, потім повертається в Париж. Їде з Парижа на автомобілі разом з княгинею Марією фон Турн-унд-Таксис в Дуіно.

1912 Виникнення поетичного циклу " Життя Діви Марії" і перших " Дуїнських елегій". Пездкі до Венеції і Іспанію. Перекладає з французької анонімну проповідь XVII століття " Любов Магдалини".

1913 Опубліковані " Життя Діви Марії", збірник ранньої лірики " Перші вірші" і переклад з французької " Португальських листів", приписуваних португальської черниці Маріанне Алькофорадо (1640-1723). Починає роботу над перекладами лірики Мікеланджело.

1914 Створюється поетичний цикл " П'ять гімнів", присвячений війні, що почалася.

1915 Весь рік - в Мюнхені. Повернення до " Дуінскіе елегії".

1916 Рільке на півроку покликаний в австро-угорську армію у Відні, у військовому архіві.

1918 У перекладі Рільке виходять у світ " Двадцять чотири сонета Луїзи Лабе Ліонської" (з італійської та французької, XVI століття). Останні переклади з Мікеланджело, переводить два сонета Петрарки.

1920 Поетичний цикл " Зі спадщини графа К. В.". Опублікована драма " Біла княгиня".

1921 Живе в замку Мюзот (Muzot), недалеко від Цюріха. Початок напруженої творчої роботи. Перші переклади з Поля Валері.

1922 Весь рік майже безвиїзно живе в Мюзоте. У лютому період творчого злету. Поет завершує " Дуінскіе елегії і створює Сонети до Орфея". У грудні - апогей роботи над перекладами Поля Валері. " Сонети до Орфея" були написані Рільке за дуже короткий термін, практично " на одному диханні", в 1922 році в замку Мюзо. 55 віршів Рільке написав за 14 днів. Вони вийшли окремою книжкою вже в 1923 році. Це був пік творчості Рільке, і одночасно його остання значна книга віршів, хоча до смерті в 1926 році він написав ще одну збірку віршів французькою мовою. Сонети присвячені пам'яті молодої танцівниці Віри Оуками Кнооп, дочки знайомих Рільке, яка померла у віці 19 років від лейкемії.

1923 Опубліковані " Дуінскіе елегії" та " Сонети до Орфея". Починаючи з 1923 р. підлягає знаходився в санаторії Террі (Territet) на Женевському озері у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Лікарі довго не могли поставити йому правильний діагноз. Тільки незадовго до смерті у нього визначили лейкемію (білокрів'я), від якої він і помер 29 грудня 1926.

1924 Знову живе в Мюзоте. Новий період творчої активності: виникають шедеври пізньої лірики. Крім того, Рільке пише вірші по-французьки. Влітку - місяць на курорті Рагац.

Райнер Марія Рільке, малюнокЕміля Орлика (1917)

1925 У Німеччині виходить книжка перекладів Валері.

1926 Живе Мюзоте і Рагац. Інтенсивно перепісивется з М. І. Цвєтаєвої. З осені - поперемінно в Мюзоте, Лозанні, Сьон, Сіерре. Виходить книга французьких віршів Рільке " Сади" з додатком " Валезанскіх катренів". Останні переклади з Поля Валері. З 30 листопада - знову в клініці Валь-Монт. 29 грудня - кончина Рільке.

Він сам вибрав напис для свого надгробка:

Своїми улюбленими книгами називав Біблію і твори Йенса Петера Якобсена

На честь Рільке названий кратер на Меркурії.