Розділ 1. Розрахунок експлуатаційних показників використання автомобілів

Курсова робота

з дисципліни

«Економіка транспорту»

на тему:

«Визначення собівартості перевезень вантажів автомобільним транспортом»

Виконав:

Студент

Групи ТТАТ-12(інт)

Козелець С.В.

Перевірив:

Познаховський В.А.

Рівне -2013

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………… ….4

Розділ 1 Розрахунок експлуатаційних показників використання транспортних

засобів…………………………………………………………………………….. ….6

Висновок до розділу 1……………………………………………………………....11

Розділ 2 Розрахунок витрат, пов’язаних з перевезенням вантажів………………12

2.1. Витрати на оплату праці водіїв……………………………………......12

2.2. Відрахування на соціальні заходи……………………………………..15

2.3. Розрахунок матеріальних витрат……………………………………...16

2.4. Розрахунок витрат на амортизацію..………………………………….19

2.5. Розрахунок витрат, пов’язаних з перевезенням...……………………20

Висновок до розділу 2………………………………………………………………23

Розділ 3 Розрахунок собівартості перевезень……………………………………..24

Висновок до розділу 3………………………………………………………………29

Висновок………………………………………………………………………….....30

Література…………………………………………………………………………31

Додатки……………………………………………………………………………...32

ВСТУП

Мета даної курсової роботи, яка має назву: “Визначення собівартості перевезень вантажів автомобільним транспортом” – освоєння теорії розрахунку та набуття практичних навичок по методиці визначення собівартості перевезення вантажів.

Основними завданнями даної курсової роботи є:

- розрахунок техніко-експлуатаційних показників використання рухомого складу;

- визначення витрат на перевезення вантажів;

- калькуляція собівартості вантажних перевезень для заданих умов;

- визначення залежності впливу типу транспортних засобів на собівартість перевезень.

- вибір типу транспортного засобу для перевезення вантажів, використовуючи показник “собівартість перевезення”.

Вихідними дані для виконання даної курсової роботи:

1. Вантаж – шифер.

2. Маршрут, на якому будуть здійснюватись перевезення шиферу, -

м. Рівне – м. Клевань довжиною 40 км (рис.1). Умовою виконання курсової роботи передбачено маятниковий маршрут – в прямому напрямку здійснюється рух з вантажем, в зворотному – без вантажу.

3. Всі розрахунки проводимо для 3-ох різних типів транспортних засобів, які вказуються в завданні до курсової роботи, а саме:

4. Зіл 130 ВІ, КАМаз 5320, МаЗ 5336-05 Коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля γ =1.

Для заданих умов ми, використовуючи план перевезень вантажу (табл.1), повинні виконати розрахунки відповідно до завдання, визначених курсовою роботою. Визначивши собівартість по всіх типах транспортних засобів, ми оберемо транспортний засіб для здійснення перевезень, визначимо фактори, які впливають на собівартість перевезень.

Рис.1. Схема маятникового маршруту

На автотранспортних підприємствах, що здійснюють вантажні перевезення, визначення собівартості перевезень автомобільним транспортом, є дуже актуальним. Адже кожне АТП намагається зробити найоптимальніший вибір щодо транспортних засобів, оскільки прагне мінімізувати затрати.

РОЗДІЛ 1. РОЗРАХУНОК ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИКОРИСТАННЯ АВТОМОБІЛІВ

Для перевезення вантажу на заданому маршруті нам дано 3 автомобілі. Для кожного із запропонованих 3-ох типів автомобілів різної вантажопідйомності необхідно розрахувати обсяг транспортної роботи та техніко - експлуатаційні показники використання рухомого складу. Технічну характеристику транспортних засобів наведено в табл.2 (додаток 1). Нам необхідно розрахувати такі техніко-експлуатаційні показники:

1. Вантажообіг.

2. Час одного обороту рухомого складу.

3. Кількість обертів на маршруті.

4. Час знаходження автомобіля на маршруті протягом доби.

5. Коефіцієнт використання пробігу.

6. Коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля

7. Продуктивність автомобіля.

Визначаємо вантажообіг автомобілів за формулою:

Р_В=Q_В·L_В (1)

де Р_В- вантажообіг, т/км; Q_В- обсяг перевезень, т; L_В- відстань перевезень з вантажем за одну їздку, км.

Р_В=25000·40=1000000 т/км.

Час обороту рухомого складу на маршруті в загальному вигляді визначається:

t_об = t_н^А + t_рух^А-Б+ t_р^Б+ t_рух^Б-А (2)

де t_об – час обороту рухомого складу на маршруті протягом доби, год.; t_н^А - час завантаження автомобіля в пункті А, год.; t_рух^А-Б, t_рух^{Б-А –} час руху автомобіля від пункту А до Б, та від Б до А, год.; t_р^Б - час розвантаження автомобіля в пункті Б, год.

Такі показники як t_н і t_р визначаються із наведеними даними в таблиці “Норми витрат часу автомобіля в простої під завантаження та розвантаження” з таблиці 3 (додаток 2).

Час руху автомобіля від пункту А до пункту Б та від пункту Б до пункту А відповідно розраховується:

t_рух^А-Б = L_В /V (3)

(4)

де L_В - відстань ділянки А-Б, км; V – швидкість автомобіля, км/год.

ЗіЛ 130 ВІ:

t_рух^А-Б =40/70= 0, 6 год;

КАМаз 5320:

t_рух^А-Б =40/75=0.5 год.

МаЗ-5338-05:

t_рух^А-Б =40/90=0.4 год.

Обчислюємо час обороту по маркам автомобілів:

ЗіЛ 130 ВІ:

t_об =0, 07+0, 6+0, 07+0, 6= 1, 34 год.;

КАМаз 5320:

t_об =0, 1+0, 5+0, 1+0, 5= 1, 2 год.;

МаЗ-5338-05:

t_об =0, 3+0, 4+0, 2=0, 4= 1, 3 год.

Кількість оборотів автомобіля за період роботи на маршруті розраховується за формулою:

n=Т_н / t_об (5)

де n – кількість оборотів, один.; Т_н – час знаходження автомобіля в наряді, год; t_об-час одного обороту автомобіля, год. За вихідними даними Т_н=8 (год).

ЗіЛ 130 ВІ:

n=8/1.34= 6 об.;

КАМаз 5320:

n=8/1.2= 7 об.;

МаЗ-5338-05:

n=8/1.3= 6 об.

Тоді час знаходження автомобіля на маршруті розраховується за формулою:

t_m = n· t_об (6)

де n – кількість оборотів, од.; t_об-час одного обороту автомобіля, год.

ЗіЛ 130 ВІ:

t_m = 6*1.34=8.04 год.;

КАМаз 5320:

t_m = 7*1.2=8.4 год.;

МаЗ 5336-05:

t_m = 6*1.3=7.8 год.

Знаходимо статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля за оборот, який розраховується за формулою:

γ _ст = q_ф /q_а (8)

де q_ф – фактичний обсяг вантажу, що перевозиться за оборот, т;

q_а – вантажопідйомність автомобіля, т.

Враховуючи, що автомобілем перевозиться максимальна кількість вантажу, тобто фактичний обсяг вантажу рівний вантажопідйомності автомобіля (q_ф =q_а), то γ _ст=1 для всіх марок автомобілів.

По типам автомобілів визначаємо їх загальну кількість для виконання транспортної роботи за формулою:

А = Q_ф / W_a (9)

де Q_ф- фактичний обсяг вантажу, що перевозиться за один день, т; W_a- добова продуктивність автомобіля, т.

Фактичний обсяг вантажу, що перевозиться за один день, розраховується за формулою:

Q_ф = Qв / Т_р (10)

де Qв- обсяг перевезень, т; Т_р –період роботи автомобіля, дні (Т_р = 250 днів). Q_ф = 25000/365=69 т.

Добова продуктивність автомобіля розраховується за формулою:

W_a = q_а ∙ n∙ γ _ст (11)

де W_a- добова продуктивність автомобіля; q_а–вантажопідйомність автомобіля, т.; n – кількість оборотів, один.; γ _ст- статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля за оборот.

ЗІЛ 130 ВІ:

W_a = 6·6·1= 36 т.;

КАМаз 5320:

W_a = 8·7·1= 56 т.;

Маз 5336-05:

W_a = 8.3·6·1= 49.8 т.

Визначаємо загальну кількість автомобілів за формулою (9):

А = Q_ф / W_a

ЗІЛ 130 ВІ:

А=119/36= 3 од.;

КАМаз 5320:

А=119/56 = 2 од.;

МаЗ 5336-05:

А=119/49.8 = 2 од.

Визначаємо пробіг автомобіля за один день роботи за формулою:

L_Д = 2∙ Lв∙ n (12)

де L_Д- пробіг автомобіля за один день роботи, км; Lв- відстань перевезень з вантажем за одну їздку, км.; n – кількість оборотів, од.

:

L_Д =2·40·6= 480 км/доб

КАМаз 5320:

L_Д =2·40·7= 560 км/доб

МаЗ 5336-05:

L_Д =2·40·6= 480 км/доб

Пробіг всіх автомобілів АТП по маркам за весь період експлуатації розраховується:

L = L_Д ∙ T_p ∙ A (13)

де L - пробіг всіх автомобілів АТП за весь період експлуатації, км; L_Д- пробіг автомобіля за один день роботи, км/дб; Т_р –період роботи автомобіля, дні

(Т_р = 365 днів); А- кількість автомобілів.

ЗіЛ 130 ВІ:

L =480·365·3= 525600 км;

КАМАЗ 5320:

L =560·365·2= 408800 км;

МаЗ 5336-05:

L =480·365·2= 350400 км.

Результати розрахунків експлуатаційних показників рухомого складу по типах автомобілів узагальнимо в табл. 4 (додаток 3).

Потрібно побудувати графіки роботи автомобілів на маршруті. Для побудови графіка роботи автомобілів протягом одного та протягом деякого періоду користуємося наступними експлуатаційними показниками:

- час навантаження автомобіля, год.;

- час розвантаження автомобіля, год.;

- відстань перевезення, км;

- час автомобілів у наряді, год.

Для побудови графіка по осі абсцис позначаємо час, що витрачається на виконання певного виду операції, по осі ординат – відстань, яку проходить автомобіль при виконанні транспортного процесу. Для автомобіля ЗІЛ 130 ВІ графік наведений - на рис. 2, для автомобіля КАМАЗ 5320 - на рис.4, для автомобіля МаЗ 5336-05 - на рис.5 (додатки 4 та 5).

Щоб показати роботу автомобіля за деякий період (тиждень, місяць і т.д.) складаємо графік Ганта. За допомогою графіка Ганта визначаємо час роботи (Т_р) та час простою (Т_пр) автомобіля за весь час його експлуатації. Діаграма Ганта – графік, що відображає план робіт у часі. Роботи містяться з лівого боку, а тривалості робіт відображаються за допомогою горизонтальних відрізків, розміщених відповідно до дат початку і закінчення.

Позитивними рисами діаграми Ганта є:

- легкість побудови та читання;

- наочність подання перебігу виконання робіт за проектом;

- дає зрозуміти ідею запасу часу і його використання;

- є прекрасним засобом планування й контролю, передумовою календарного планування потреб у ресурсах;

- є умовою визначення грошових потоків;

- є ключовим документом у процесі прийняття рішень тощо.

Для автомобіля ЗІЛ 130 ВІ діаграма Ганта наведена на рис.6 для автомобіля КАМАЗ 5320 - на рис.7, для автомобіля МаЗ 5336-05 - на рис.8