Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників

Організацію навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким керівником підприємства доручена організація цієї роботи.

Підготовка працівників для виконання робіт з підвищеною небезпекою здійснюється тільки в закладах освіти, які одержали ліцензію Міносвіти та дозвіл Держнаглядохоронпраці на провадження такого навчання.

При підготовці працівників для робіт з підвищеною небезпекою дисципліна загального курсу " Охорона праці" вивчається в обсязі не менше 30 годин, а специфічні питання охорони праці, пов'язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, вивчаються в курсах спеціальних дисциплін і органічно поєднуються з вивченням технології виробництва.

Для решти робіт підготовка, перепідготовка працівників за професіями можуть здійснюватися як в закладах освіти, так і на підприємстві. При цьому дисципліна загального курсу " Охорона праці" вивчається в обсязі не менше 20 годин.

Навчальні плани та програми підготовки та перепідготовки працівників повинні передбачати теоретичне і практичне (виробниче) навчання з курсу " Охорона праці".

На підприємствах для перевірки знань працівників з питань охорони праці наказом (розпорядженням) керівника створюються постійно діючі комісії. Головами комісій призначаються заступники керівників підприємств, в службові обов'язки яких входить організація роботи з охорони праці, а в разі потреби створення комісій в окремих структурних підрозділах їх очолюють керівники відповідних підрозділів чи їх заступники. До складу комісій входять спеціалісти служби охорони праці, юридичної, виробничих і технічних служб, представники органів державного нагляду за охороною праці та профспілок..

Перед перевіркою знань працівників з питань охорони праці на підприємстві організовуються заняття: лекції, семінари та консультації. Для навчання рекомендується застосування комп'ютерних тренажерів, інших технічних засобів, у разі їх наявності.

Перелік питань для перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії з перевірки, узгоджує служба охорони праці і затверджує керівник підприємства.

1.2. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів

Посадові особи і спеціалісти повинні проходити навчання та перевірку знань з питань охорони праці до початку виконання своїх обов'язків, а також періодично, один раз на три роки, проходять навчання і перевірку знань.

Посадові особи і спеціалісти, в службові обов'язки яких входить безпосереднє виконання робіт підвищеної небезпеки та робіт, що потребують професійного добору, при прийнятті на роботу проходять на підприємстві попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці стосовно конкретних виробничих умов, а надалі - періодичні перевірки знань у строки, встановлені відповідними нормативними актами про охорону праці,

але не рідше одного разу на рік.Програми попереднього спеціального навчання розроблюються відповідними службами підприємства з урахуванням конкретних виробничих умов і відповідних їм чинних нормативних актів про охорону праці та затверджуються його керівником.

Білет 12

1 Яка напруга і сила струму небезпечні для життя людини?

Опасное напряжения 42в переменний ток

110 в постоянний ток

Сила струму 0.6 1 5мА

2 Контрольний провыдник газопроводу його конструкцыя ы призначення?

Представляет собою стальной стержень 8 12 мм приіврений к газопроводу Находитса в защитной трубе.Для измерения потенциалов в поселениях 200 м в поле 500

3Періодичність і порядок проведення кпо підземних газопроводів

Тількі в ведений в експлуатацію газопровод через рік

До 25 років раз на 5 років

Після 25 р раз на 3 роки

АППК 2000 Варіотік

4 Первинні засоби пожежо гасіння і правила користування ними

Пожежні кран комплекти вогнегасники пожежний інвентарь(резервуар з водою ящікі з піском відра лопати багри топори)Вогнегасники вуглекислоти порошкові

Білет 13

1Засоби захисту монтера по захисту газопроводів від корозії. Перчаткі, латексні діелектричні безшовні, Коврикі, боти указатель напруги, противогаз.

2 Електро ізолюючі фланцеві зєднання газопроводів їх конструкція призначення умови випробування. Основні вимоги безпеки при перевірці їх справності.

Втулкі прокладкі

Фланець ізолюючій застосовується на столпах для захисту від блукаючіх струмів та струменів захисних установок

3 Прилад АМПІ 1 характеристика призначення принцип дії Порядок проведення робіт Основні засоби безпеки при перевірці їх справності (АППК 2000)

Прилад для виявлення пошкоджень ізоляції без вскриття грунту

Перевірити відсутність напруги на газопроводі підключіти прибор до газопроводу

4 Дія газу і продуктів згорання на організм людини Надання перої медичної допомоги при задус і отруєнні газом

При отруєнні СЩ в воздухе 0.01 % от общего обєома помещєния человека начинаеться тошнота А если більше 1% от обема нижнего предела взривоемности

Вивести на чісте повітря звільнити від стиснюючого одягу тепло вкрити дати чаю.

Білет 14

1 Вимоги правил експлуатації електрозахисних засобів до зберігання і строків випробування захисних засобів для проведення робіт в електроустановках до 1000в

2 Електро перемичкі і футляри на газопроводах конструкція і призначення

Прокладка газопровода під дорогою производиться у футлярах

Из под. дороги футляри должни виглядать на 3.5 м.Различие в діаметрах газопроводаи футляра 100мм.Газопровод розмещают внутрь футляра на диелектричиские одставки соблюдать соосновность футляраи труби. Установлевают сальники и заливают бутимом. Примерно за 750 мм от конца футляра виводять контрольную трубку (Для определения витока газа)

Електроперемичкі для вирівнювання потенціалу між газопроводом і родом походжуючіх комунікацій

3 Дефектоскоп.Характеристика.призначення. порядок роботию.Основні правила безпеки при його використанні

Дефектоскоп перевіряє пошкодженя ізоляції не видержена товщина ізоляції

Пошкодження: 6кВт 2. 12 кВт 3. 24 кВт 4.30.5 кВт 5. 36 кВт

Бітум провіряет 5 положенія

Виевления дефектов типа нарушения сплочонности и однородности материалов готових изделий сварних изделий

4 Вимоги інструкція з пожежної безпеки про порядок дії під час пожежі.

1 Усі виробничі об’єкти повинні забезпеченими пожежним інвентарем.

2 Знати всім працівникам де знаходиться інвентар і вміти ним користуватися.

3 Сповістити майстру позвонити 101

4 Забороняється захаращувати проїзди зберігати в приміщенні бензин фарби.Палити в відведених містах.

Білет 15

1 Переносний електро інструмент правила користування ним.

2 Електричні методи захисту газопроводів від корозії.Вимоги ДСТУ 2.5.29.2006 до електрохімічного захисту газопроводів.

Катодний захист здійснюється шляхом приєднання металоконструкції до негативного полюса зовнішнього джерела постійного струму або до металу з негативнішим потенціалом (анодний протектор)що дає змогу перетворювати метало конструкцію в катод і тим самим захистити метал від корозійного руйнування.Коли катодний захист здійснюється за допомогою джерела постійного струму то як допоміжний електрод (анод) використовують не розчінні матеріали (графіт вугілля) або не розчінний брухт (рейкі труби).Як протектор використовуються (магній цинк і тд)

Пасивний захист газопроводу від корозії.Відповідно до вимог ГОСТ 9.602 89 підземні газопроводи захищають від грунтової корозії.Та корозії що викликаються блукаючім струмом.Двома способами пасивний і активний

Пасивний це ізоляція труб

Активний це використання СКЗ

3 Станція катодного захисту в системах спільного захисту металевих конструкцій.

Катодна поляризація здійснюється за допомогою накладеного струму від зовнішнього джерела енергії.зазвичай випрямляча якій перетворює змінний струм промислової частоти в постійний.

Захищається контрукція з’єднується з негативним полюсом зовнішнього джерела випрямленого струму так що вона діє в якості катода.Другий електрод (анодне заземлення) зєднуєтьсяз позитивним полюсом джерела стрму так що він діє в якості анода.

4 Порядок звільнення постраждалого від дії електричного струму.

Вимкнути ел струм.Видимий розрив відрубати сокирою Відкинути палкой

Білет 16

1 Дати визначення діючих електро установокю

Електроустановка або її ділянка що прийнята в експлуатацію у встановленому порядку і перебуває під робочою аюо наведеною напругою або на яку напруга може бути подана.Вмикання комунікаційних апаратів.

2 Періодичність перевірки рооти електрозахисних установок. Порядок проведення робіт.

Електро захисні засоби (ЕЗЗ) це переносні або перевезні вироби що служать для захисту людей що працюють з електроустановками від ураження електричним струмом дії електричної дуги і електромагнітних полів

3 Склад обсягу будівельно монтажних робіт електрохімічного захисту згідно ДСТУ 2.5 29. 2006

Будівництво та приймання будівельно-монтажних робіт засобів електрохімічного захисту та їх конструктивних елементів

8.3.1 До початку будівельно-монтажних робіт установок ЕХЗ будівельна організація повинна отримати у відповідних місцевих органах влади дозвіл на проведення робіт.

8.3.2 Будівельно-монтажні роботи установок ЕХЗ повинні виконуватися відповідно до погодженої проектної документації. Всі зміни та відхилення від проекту повинні бути узгоджені з замовником та проектною організацією.

8.3.3 Технічний нагляд за виконанням будівельно-монтажних та налагоджувальних робіт установок ЕХЗ проводиться з обов'язковою участю представника експлуатаційної (чи іншої приймальної) організації та замовника і при необхідності – автора проекту.

8.3.4 Будівельно-монтажні роботи на об'єктах будівництва установок ЕХЗ повинні виконуватися за технологіями, які передбачені проектами провадження робіт.

8.3.5 Будівництво і монтаж вузлів та деталей установок ЕХЗ рекомендується виконувати за типовими кресленнями.

8.3.6. Будівельно-монтажні роботи містять у собі такі основні види робіт:

- встановлення обладнання засобів ЕХЗ (катодних, електродренажних чи протекторних);

- встановлення захисного та анодного заземлень;

- прокладання з'єднувальних та дренажних кабелів;

- встановлення контактного обладнання на газопроводі, анодному заземленні тощо.

8.3.7 Елементи засобів ЕХЗ, які розміщуються в ґрунті, дозволяється засипати лише після того, як вони опосвідчені й отримана письмова згода на їх засипання від представника замовника або організації, яка здійснює технічний нагляд за монтажем засобів ЕХЗ, та оформлений акт на приховані роботи.

8.3.8 При прийманні засобів ЕХЗ та конструктивних елементів на газопроводах необхідно слідкувати за тим, щоб їх виконання і прив'язки на місці відповідали проектним рішенням.

8.3.9 Контроль за прийманням конструктивних елементів містить в собі зовнішній огляд і приладову перевірку.

8.3.10 Перевірка та приймання конструктивних елементів проводиться в такому порядку:

- футляри і електроперемички – після їх монтажу до засипання траншеї;

- КВП – після монтажу (до засипання) і після засипання траншеї газопроводу;

- ІЗ – після закінчення монтажу.

8.3.11 Сталевий футляр підлягає перевірці на відсутність електричного контакту з газопроводом.

8.3.12 Перемички та вузли підключення до газопроводу повинні бути надійно ізольовані і мати необхідну механічну міцність.

Для електроперемичок із штабової сталі рекомендується використовувати захисне покриття, аналогічне захисному покриттю газопроводу.

8.3.13 Електричний опір ІЗ перевіряється будівельно-монтажною організацією в базових умовах з оформленням відповідного паспорту, наведеного в додатку С, (форма Р.6).

ІФЗ після встановлення повинні бути перевірені на відсутність короткого замикання між металевими фланцями по обидва боки ізолюючої прокладки, а також між металевими фланцями і стяжними болтами.

8.3.14 При огляді КВП необхідно перевірити їх на механічну міцність та на відсутність контакту провідників з іншими конструкціями КВП.

8.3.15 Приймання конструктивних елементів ЕХЗ оформляється в будівельному паспорті і реєструється в журналах.

8.3.16 При проведенні монтажу анодних заземлювачів необхідно звертати особливу увагу на якість ізоляції контактних вузлів з'єднання провідників з заземлювачем. Фізико-механічне пошкодження ізоляції цих вузлів не допускається.

8.3.17 При засипанні анодного заземлення у траншеї коксовим дріб'язком, глиною або ґрунтом необхідно виконувати ущільнення кожного шару трамбуванням, щоб навколо електродів не було порожнин.

8.3.18 Кабелі в траншеї повинні прокладатися " змійкою" з запасом довжини з урахуванням можливих зміщень ґрунту. При цьому укладання запасу кабеля у вигляді кілець чи витків не дозволяється. Кабель зверху покривається цеглою і засипається піском.

8.3.19 Установлення протекторів повинно виконуватись відповідно до вимог проекту та технологічних вказівок технічної документації (ТУ, паспорт тощо).

8.3.20 При використанні упакованих протекторів заводського виготовлення перед їх установленням в ґрунт необхідно обов'язково зняти захисні мішки.

8.3.21 При встановленні в землю протектор необхідно розмістити в центрі свердловини чи шурфа, засипати ґрунтом, зволожити його до повного насичення, послідовно з обережністю утрамбувати, щоб не пошкодити з'єднувальні провідники.

8.3.22 З'єднувальний провідник підключається до газопроводу чи резервуару згідно з проектом за допомогою термітного чи електричного зварювання або інших сучасних технологій підключення. Місце зварювання ретельно ізолюється.

Протектори підключаються до ПССГ через контрольно-вимірювальні пункти.

8.3.23 Перетворювачі установок катодного захисту та дренажні установки можуть розташовуватися в місцях вільного доступу до них та можливості їх підключення до джерел електричного струму на стінах будівель, залізобетонних та інших опорах і конструкціях.

8.3.24 Для захисту від ураження електричним струмом необхідно передбачати заземлення металевого корпусу захисної установки чи заземлення спільно з захисним зануленням.

8.3.25 Підключення захисних установок до електромережі змінного струму 110/220 В повинно виконуватись представником підприємства-власника джерела електричного струму після оформлення відповідних документів згідно з ПУЭ [4], ПТЭ [5] та прийняття комерційними вузлами обліку електроенергії.

8.3.26 При прийманні будівельно-монтажних робіт повинна перевірятися якість кріплення захисного обладнання і апаратури, наявність захисного заземлення занулення захисних установок, якість підключення до захисних установок з'єднувальних та дренажних кабелів і проводів.

8.3.27 Після закінчення робіт по обладнанню анодного та захисного заземлень повинен бути виміряний їх опір розтіканню і відповідність його значення до проектних та нормативних вимог ПУЭ. Методика вимірювання опору розтіканню заземлень наведена в додатку А.

8.3.28 Приймання будівельно-монтажних робіт по обладнанню установок ЕХЗ та протекторних установок оформляється актами за формами Р.1 та Р.2 додатка С.

8.3.29 По закінченні будівельно-монтажних робіт засобів ЕХЗ повинна бути оформлена виконавча зйомка.

4 Перша допомога потерпілому від електричного струму. Штучне дихання. Непрямий масаж серця

Білет 17

1 Класифікація вибухонебезпечних зон. Вимоги до електрообладнання вибухонебезпечних зон.

Головним заходом запобігання пожеж і вибухів від електрообладнанняє правильний вибір і експлуатація обладнання у вибухо- і пожежонебезпечних приміщеннях. Згідно з ПУЕ, приміщення поділяються на вибухонебезпечні (В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-П, В-Па) і пожежонебезпечні (П-І, П-П, П-Па, П-Ш) зони.

Вибухонебезпечна зона — це простір, в якому є або можуть з'явитися вибухонебезпечні суміші

Пожежонебезпечна зона — це простір, де можуть знаходитися горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при можливих його порушеннях.

Клас В-І — зони приміщень, в котрих виділяються горючі гази і пари в такій кількості і з такими властивостями, що можуть створювати з повітрям або іншими окислювачами вибухонебезпечні суміші при нормальних нетривалих режимах роботи.

Клас В-Іа—зони приміщень, в котрих вибухонебезпечна концентрація газів і пари можлива лише внаслідок аварії або несправності.

КласВ-Іб—ті ж самі зони, що й класу В-Іа, але мають наступні особливості:

— горючі гази мають високу нижню концентраційну межу
поширення полум'я (15% і більше) та різкий запах;

— при аварії в цих зонах можливе утворення лише місцевої!
вибухонебезпечної концентрації, яка поширюється на об'єм, не більший
5% загального об'єму приміщення (зони);

— горючі гази і рідини використовуються у невеликих кількостях
без застосування відкритого полум'я, у витяжних шафах або під
витяжними зонтами.

Згідно з ПУЕ, якщо об'єм вибухонебезпечної суміші перевищує 5% вільного об'єму приміщення, то все приміщення належить до відповідного класу вибухонебезпеки. Якщо об'єм вибухонебезпечної суміші дорівнює або менший 5% вільного об'єму приміщення, то вибухонебезпечною вважається зона приміщення в межах до 5 м по горизонталі і вертикалі від технологічного апарата, від якого можливе виділення горючих газів або пари ЛЗР. Приміщення за межами вибухонебезпечної зони вважається вибухобезпечним, якщо немає інших факторів, які утворюють вибухонебезпечність.

Клас В-Іг — зовнішні установки, які містять вибухонебезпечні гази, пари, рідини, при цьому вибухонебезпечна концентрація може утворюватися лише внаслідок аварії або несправності.

Клас В-ІІ — зони приміщень, де можливе утворення вибухонебезпечних концентрацій пилу або волокон з повітрям або іншим окислювачем при нормальних, нетривалих режимах роботи.

Клас В-ІІа — зони, аналогічні зонам класу В-ІІ, де вибухонебезпечна концентрація пилу і волокон може утворюватися лише внаслідок аварії або несправності.

Клас П-І — зони приміщень, в котрих застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху вище 61 °С.

Клас П-ІІ — зони приміщень, де виділяється горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею поширення полум'я понад 65 г/м3 об'єму повітря, або вибухонебезпечного пилу, вміст котрого в повітрі приміщень не досягає вибухонебезпечних концентрацій.

Клас П-ІІа — зони приміщень, в котрих є тверді або волокнисті горючі речовини. Горючий пил і волокна не виділяються.

Клас П-ІІІ — зовнішні установки, де застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху пари понад 61 °С, а також тверді горючі речовини.

Клас зони визначають технологи спільно з електриками проектної або експлуатаційної організації, виходячи з характеристики навколишнього середовища.

Згідно з ПУЕ, в пожежонебезпечних зонах використовується електрообладнання закритого типу, внутрішній простір котрого відділений від зовнішнього середовища оболонкою. Апаратуру управління і захисту, світильники рекомендується застосовувати в пилонепроникному виконанні. Вся електропроводка повинна мати надійну ізоляцію. У вибухонебезпечних зонах та в зовнішніх установках слід використовувати вибухозахищене обладнання, виготовлене згідно з ГОСТ 12.2.020-76. Пускову апаратуру, магнітні пускачі для класів В-І та В-ІІ необхідно виносити за межі вибухонебезпечних приміщень з дистанційним керуванням. Проводи у вибухонебезпечних приміщеннях мають прокладатися у металевих трубах. Може використовуватися броньований кабель. Світильники для класів В-І, В-ІІ, В-ІІа також повинні мати вибухозахищене виконання.

2 Класифікація газопроводів за тиском призначення в системі газопостачання місце знаходження відносно поверхні землі

Високий тиск 1 категорія 0.6 до 1.2 МПа

2 категорія 0.3 до 0.6 МПа

Середній тиск від.005 МПа до 0.300 МПа

Низький тиск до 0.005 МПа

Газопроводи призначені для транспортування газу до абонента

Способи прокладання підземні над земні воздушкой.

3 Основні правила безпеки при ремонті контактного обладнання в катоднії станції на анадному заземленні

Убідиться чі не має напруги на корпусі станції виключити станцію іитянути з ризетки

Віткрити анодний і катодний ковер розєднати контакти (зробить ревізію)

4 Перша допомога при пораненні кровотечі. Способи зупинки кровотечі

Способи зупинкі кровотечі жгут повязка.Кровоостановлючі препарати

Білет 18

1 Класифікація закритих приміщень електроустановок в залежності від навколишнього середовища і ступеню небезпеки ураження електричним струмом.

3 Класи

1 Приміщення без підвищеної небезпеки це сухі приміщення зі струмопровідною підлогою вологість 75% без пилу в якій відсутня можливість одночасного дотику людини до корпусу

2 Приміщення з підвищеною небезпекою вологість більше 75% наявний електропровідний пил електропровідна підлога температура повітря вище плюс 30 градусів існує можливість дотику людини до корпусу

3 Особливо небезпечні приміщення 100% вологості хімічно активне середовище що руйнує електроізоляцію

2 Анодні і знакозмінні зонина газопроводах способи їх усунення

Знакозмвнна зона зона стікання струму зі споруди яка характеризується позитивним зміщеням потенціалу відносно стаціонарного потенціалу

Катодна зона ділянка підземного газопровода потенціал якого зміщується відносно стаціонарного потенціалу тількі до більш відємних значень

Катодна поляризація ПССГ при наявності небезпечного впливу блукаючіх струмів повинна здійснюватися таким чином щоб на них забезпечувались відсутність анодних і знакозмінних зон і підтримувався мінімальний захисний потенціал за умови забезпечення захищеності газопроводу в часі

3 Основні заходи безпеки при технічному огляду станції катодного захисту

2рази на мічяць

Впевнитися у відсутності напруги на корпусі станції

Відкрити станцію записати показники

Виключити станцію провірити контакт витерти пил заміряти потенціал

4 Перша допомога при опіках.Термічні електричні хімічні

Термічні викликані вогнем паром гарячими предметами

Хімічні кислотами і лугами а також солями деяких металів

Електричні від впливу електричного струму або електричної дуги

Всі опікі діляться на 4 групи

Блілет 19

1 Напруга дотику і шагова напруга захист від них

Напруга дотику це напруга між двома точками ланки струму яких одночасно торкається людина

Чисельно вони дорівнюють різниці потенціалів корпусу та точок грунту в яких знаходяться ноги людини

Крокова напруга це напруга між двома точками ланки струму які знаходяться одна від одної на відстанні кроку і на якіх одночасно стоїть людина

При ураженні електричним струмом він проходить

А)Напруга дотику через грудну клітку

Б)Крокова напруга по кожній петлі (ноги)

Основний захист є надійна ізоляція струмоведучіх частин Влаштування не ізольованих струмоведучих частин на недотупній висоті застосовується захисні огорожі попереджувальні надписи.

2 Основні та додаткові електрозахисті засоби

3 Шкідливий вплив катодної поляризації на суміжні споруди

Катодний захист електрохімічний захист трубопроводу методом катодної поляризації через зниження його потенціалу за допомогою зовнішнього джерела електричного струму або анодного протектора

Різниця потенціалу від 0.9 до 2.5В

Шкідливим впливом вважають

Зниження за абсолютною величиною мінімального чи збільшення за абсолютною величиною максимального захисного потенціалу на суміжних підземних металевих споруд і комутаціях що забезпечені ЕХЗ

Поява небезпеки електрохімічної корозії на суміжних металевих спорудах чі комутаціях які раніше не вимагали захисту від неї

Зміщення в будь яку сторону величини вимірювального потенціалу на підземних металевих спорудах

4 Перша допомога при переломах і вивихах

Накласти повязку.шину

Білет 20

1 Основні заходи безпеки під час виконання земляних робіт

.1. У Примірній інструкції викладені вимоги охорони праці під час виконання ручних земляних робіт.
1.2. До виконання ручних земляних робіт допускаються особи віком не молодше 18 років*, що пройшли вступний інструктаж з охорони праці та оволоділи практичними навичками безпечного виконання робіт.
1.3. Протягом зміни слідкуйте за самопочуттям. Відчувши сонливість, раптові болі негайно припиніть роботу, використайте медичні препарати з аптечки або зверніться за допомогою до присутніх осіб.
1.4. Під час виконання ручних земляних робіт на працівників можуть діяти такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
1.4.1. Фізичні небезпечні й шкідливі виробничі фактори: гірські породи, які обвалюються;
підвищена запиленість повітря робочої зони;
підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів;
підвищена або знижена температура повітря робочої зони:
- підвищена або знижена вологість повітря; підвищена або знижена рухомість повітря;
- відсутність або недостатність природного світла; недостатня освітленість робочої зони;
- підвищена яскравість світла;
- підвищений рівень ультрафіолетової радіації; підвищений рівень інфрачервоної радіації;
гострі краї, задирки й шорсткість на поверхнях конструкцій, інструменту й обладнання:
розміщення робочого місця на значній глибині відносно поверхні землі.
1.4.2. Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори:
- фізичні перевантаження (статичні, динамічні);
нервово-психічні перевантаження (монотонність праці, емоційні перевантаження).
1.5. Для виконання земляних робіт у траншеях, котлованах і ямах глибиною понад 2 м, а також у зонах розташування підземних комунікацій (електрокабелі, газопроводи тощо) слід мати письмовий дозвіл (наряд-допуск) керівника робіт із переліком у ньому необхідних у даному випадку заходів з охорони праці.
1.6. Місця копання котлованів, траншей або ям повинні бути огороджені, встановлені попереджувальні знаки й написи (а в нічний час, за можливості, сигнальне освітлення).
1.7. Котловани й траншеї, які копають на вулицях, проїздах, у дворах населених пунктів, а також у місцях, де відбувається рух людей або транспорту, повинні бути огороджені захисними огородженнями, які мають попереджувальні написи й знаки, а в нічний час - сигнальне освітлення. Місця переходу людей через траншеї повинні бути обладнані перехідними містками, які освітлюються у нічний час.
*Дозволено допускати юнаків з 17 років до роботи І і II розряду, крім робіт у виїмках глибиною понад 2 м.
1.8. Під час виконання робіт використовуйте спецодяг, костюм брезентовий (Ми), чоботи гумові (Вн), рукавиці брезентові (Ми).

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перевірте, щоб були міцно набиті лопати на держаки і закріплені від сповзання шурупом або цвяхом. Держак повинен бути виготовлений з твердої й в'язкої деревини (клен, дуб. в'яз, горобина тощо). Поверхня держака повинна бути гладкою, без задирок, розколів і сучків. Довжина держака повинна забезпечувати зручну позу під час копання. Лезо лопати повинно бути гостро заточене.
2.2 Не копайте без кріплення перезволожені, піщані, супіщані і лесові ґрунти.
2.3. При необхідності спуску в траншеї перевірте наявність розпірок кріплення стінок.
2.4. Упевніться, що на виконання земляних робіт на ділянках із патогенним зараженням ґрунту (скотомогильники, звалища, кладовища тощо) є дозвіл органів санепіднагляду.
2.5. Одягніть спецодяг та спецвзуття.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. При виконанні робіт звертайте увагу на обмеження глибини траншеї (ями) під час копання. Копання траншей з вертикальними стінками без кріплення в нескельних і незамерзлих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і при відсутності поблизу підземних споруд допускається на глибину не більше: 1.0 м - в насипних, піщаних, гравійних ґрунтах та у ґрунтах, які містять у собі великі уламки каміння; 1, 25 м - в супісках; 1.5 м - в суглинках і глинах, 2 м - в особливо щільних і нескельних ґрунтах.
3.2. За умов, що відрізняються від наведених у п. 3.1, котловани й траншеї розробляйте з уклонами без кріплення, при дотриманні відповідного кута природного уклону ґрунту або з вертикальними стінками, закріпленими на всю висоту.
3.3. Дощані кріплення котлованів і траншей розбирайте у напрямку знизу вгору, в міру зворотного засипання ґрунту.
3.4. Кількість дощок кріплення, що одночасно вилучаються по висоті, має бути не більше трьох, а в сипучих і нестійких ґрунтах - не більше однієї. В міру вилучення дощок розпірки переставляються. У цьому випадку існуючі розпірки вилучаються тільки після встановлення нових.
3.5. Під час копання котлованів, траншей і ям будівельні матеріали і землю, що викидається, по можливості, розміщуйте в межах огородженого місця або осторонь від нього, але так. щоб не заважати рухові транспорту й пішоходів
3.6. Спускайтесь у широкі траншеї лише по драбинах, шириною не менше 0, 75 м, із поручнями. Не спускайтеся по розпірках кріплення, бо послаблення їх може призвести до обвалів ґрунту стінок траншеї (ями). Для спуску у вузькі траншеї (ями) можна застосувати приставні драбини.
3.7. Перед копанням землі займіть зручну, стійку позу. Для попередження сковзання ноги з лопати й утрати рівноваги надавлюйте на лопату підошвою взуття, упираючись при цьому каблуком у плече лопати.
3.8. Копайте (беріть) землю так, щоб лезо лопати розміщувалось від ніг на безпечній відстані. Уникайте попадання під лезо лопати твердих предметів
(метал, каміння, рештки залізобетонних виробів тощо), тому що при цьому лопата може ковзнутися й нанести травму.
3.9. Не очищайте лопату від налиплої землі ударами об тверді предмети.
3.10. При гуртовій роботі відстань між працівниками повинна бути не менше, як 2 м (щоб запобігти травмуванню сусіда).
3.11. Не знаходьтесь у траншеях або котлованах ПІД час відкопування їх екскаваторами або іншими механізмами.
3.12. Не вибирайте ґрунт методом підкопу, бо це може призвести до обвалу.
3.13. Якщо при вибиранні ґрунту утворюється' козирок або на стінках траншеї чи котловану оголюється велике каміння чи валуни, необхідно вийти на поверхню. Після цього дозволяється обрушувати козирок, каміння або валуни.
3.14. Вибраний ґрунт розміщуйте на відстані не менше, як 0, 5 м від краю траншеї або котлована.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Приведіть у порядок робоче місце. Очистіть інструмент, пристрої і покладіть у відведене місце.
4.2. Зніміть і очистіть спецодяг.
4.3. Вимийте руки й обличчя теплою водою з милом.
4.4. Повідомте керівника робіт про всі неполадки, що виникли під час роботи, та вжиті заходи щодо їх усунення.

2 Порядок проведення шурфового огляду газопроводу

Контрольний шурф довжиною 1.5 2м на кожні 500 мпри виконанні кпо

(1.5 2м на 1 км и 200м в населених пунктах) 1 раз в 5 років

3 Основні заходи при проведенні комплекмного приладового обстеження підземних газопроводів

КПО комплекс робіт по над трасовому обстеженню газопроводу без його розкриття за допомогою приладів до складу яких входять роботи з визначення місця знаходження газопроводу перевірки герметичності та місць пошкодження ізоляції

4 Надання долікарської допомоипри обмороженні