Козацька легенда

Билися козаки за волю, за рідну країну. І був серед них Іван - козак. Дуже гарно грав на сопілці хлопець. Одного разу смертельно поранили його в бою. Скликав він друзів і попросив: " Побратими, в чистім полі насипте могилу. Посадіть в головах червону калину: " Будуть птахи пролітать калиноньку їсти, Будуть мені приносити від родини вісті". Поховали козаки Івана і встромили у головах сопілку. Прилітали пташки, приходила старенька ненька - плакати над могилою сина. Від сліз її проросла калинова сопілка - виріс гарний кущ. Навесні нагадував він Івану наречену, восени - рідну матінку.

Калина також символізувала свято Коляди, Різдва світу. Наруга над нею вкривала людину ганьбою, так само, як убивство лелеки. Біля хати завжди садили калину, взимку її ягоди клали між шибками. Досі існує повір'я: якщо вирізати з калини сопілку, то в сім'ї з'явиться продовжувач роду - син. Калиновий чай - найкращі ліки від застуди.

Мак з давніх-давен був символом безмежності зоряного світу, Сонця, зорі, плодючості, заспокоєння, неосяжності життя.

Хоч і кажуть, що " сім років мак не родив і голоду не було", а все ж у нашого народу до цієї рослини особлива повага. Його плоди використовували для приготування різноманітних страв, особливо печива. Чого варті лише славетні українські маківки з медом - найулюбленіша їжа дітвори й дорослих!
Важливу роль відігравав мак в обрядових дійствах. Щороку на Маковія кожна господиня вважала за непорушний обов'язок посвятити макові голівки в церкві. Ці зерна вважалися відворотом від нечистої сили - чортів, відьом, упирів. У багатьох родинах напередодні свят (Різдва, Нового року, Трійці та ін.), аби убезпечитися від нечистих, обсівали маком подвір'я, хату, господарські будівлі. Вважалося, що нечиста сила не зможе проникнути до оселі, доки не визбирає всі зернятка. А доки вона шукатиме їх, проспівають півні, з погуком яких нечисть щезне.

Інша всім відома рослина - барвінок.