КАТЕГОРИИ:

Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

де Qн – нижча теплота згоряння газу, кДж/м3.

⇐ ПредыдущаяСтр 27 из 27

Для вологого повітря Vтc збільшується на об’єм вмісту в ньому водяної пари та дорівнює

V_т^вл= V_т^c +0, 00124× d_в× V_т^c, м³/м³

Де dв – вологовміст повітря, г/м3; 0, 00124 – об’єм 1г водяної пари, м3.

Для практичних розрахунків коли невідомий хімічний склад природного газу теоретичну витрату повітря можна визначити за відомою теплотою згоряння, використовуючи вираз:

V_т=1, 13× Q_н/4187=Q_н/3705, м³/м³ газу

де Qн – нижча теплота згоряння газу, кДж/м3.

В реальних умовах при горінні газу в топці дійсна витрата повітря збільшується в межах 1, 02-1, 2 від теоретично необхідної величини внаслідок недостатньо ефективного змішування газу з окислювачем. Тоді з урахуванням коефіцієнта надлишку повітря a, фактична витрата повітря дорівнює

V_д= V_т× a, м³/м³.

де α – коефіцієнт надлишку повітря;

Склад і кількість продуктів згоряння для метану, пропану, що спалюються в сухому повітрі визначаються по формулам. Для газів, які згоряють у вологому повітрі загальний об’єм вологих продуктів згоряння визначається залежністю:

V_пр.зг=Vсо₂+ Vн₂о+VN₂+Vo₂, м³/м³ газу

Відповідно розраховуються компоненти продуктів згоряння по формулам:

Vсо₂=0, 01(СО₂+СО+СН₄+2С₂Н₄+…+S_mC_mH_n), м³/м³ газу

Vн₂о=0, 01(Н₂+2СН₄+2С₂Н₂+Sn/2 C_mH_n)+0, 00124(d_г+V^c_m× d_п× a), м³/м³ газу

VN₂=0, 79a× V_т^c+0, 01N₂, м³/м³ газу

Vo₂=0, 21(a-1) V_т^c, м³/м³ газу

6. Основні технічні показники пальників. Теплова потужність Q, кДж/год.- кількість теплоти, яка виділяється при повному згорянні годинної витрати газу, який, проходить через пальник: Q = Q_н·V_г, де Q_н – нижча теплота згоряння газу, кДж/м³; V_г – витрата газу, м³/год. Коефіцієнт граничного регулювання К_г.р. по тепловій потужності (границя надійної роботи пальника) — відношення максимальної теплової потужності пальника до мінімальної. Коефіцієнт робочого регулювання К_р.р. — відношення номінальної теплової потужності пальника до мінімальної. Тиск газу і повітря перед пальником р, Па,, поділяється на номінальний, максимальний і мінімальний. Номінальний тиск відповідає номінальній тепловій потужності, максимальний і мінімальний відповідає максимальній і мінімальній тепловій потужності пальника. Питома металоємність m, кг/кВт — відношення маси пальника до його номінальної теплової потужності. Цей показник дозволяє для однотипних пальників вибирати найменш металоємні (при однакових технічних показниках). Номінальна відносна довжина факелу — відстань по осі факелу від вихідного перерізу пальника, виміряна при роботі з номінальною тепловою потужністю в калібрах вихідного перерізу, до місця де концентрація СО₂ при коефіцієнті надлишку повітря a₁=1 відповідає 95% від максимального значення. Тиск (розрідження) в камері згоряння (Па) – тиск в камері згоряння в зоні вихідного перерізу пальника при номінальній тепловій потужності. Коефіцієнт надлишку первинного повітря a₁, показує, яка частина повітря від теоретично потрібного для згоряння газу подається із навколишнього простору безпосередньо до пальника. Об’ємний коефіцієнт інжекції, або кратність інжекції, n - показує відношення об’ємної кількості первинного повітря, що підсмоктується пальником, до об’єму витрати газу. Допоміжними характеристиками, які уточнюють основні параметри пальників: діаметри газового сопла іі вихідного отвору пальника; допустимі температури газу і повітря; теплота згоряння і густина спалюваного газу; кут розкриття факелу; спосіб стабілізації горіння; інтенсивність закручування газового і повітряного струменів; геометричні розміри, та інше.

46. Заходи по енергозбереженню на підприємстві.

Розрахувати газорозподільний та пристрої, які утворюють і розподіляють газові та повітряні потоки газомазутного пальника для промислового агрегату з тепловою продуктивністю Q_ном = 3360 кВт; ККД: η = 0.97, тиск газу перед пальником Р₁=2.13 кПа; газ природний, густинаρ _г = 0, 77кг/м³, Q_н = 35589кДж/м³.

1.Теплове навантаження паль-ника складає:
2.Витрата газу пальником:
3.Теоретично необхідна кількість повітря для горіння газу визнача-ємо за наближеною формулою:
4.Фактично необхідна кількість повітря:	де α ₁- коефіцієнт надлишку повітря, приймаємо рівним 1, 05.
5.Швидкість виходу газу з отворів пальника визначаємо за формулою:
де γ = 0.65 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілу швидкостей. Він залежить від форм сопла (для отворів знаходиться в межах =0.6...0.65);
∆ Р_г - перепад тиску газу у вихід-них отворах, Па	Р₁-тиск газу перед соплом /2130Па/; Р₂-тиск газу після сопла /приймаємо рівним – 20 Па/, топка агрегату знаходиться під розрідженням.
6. Площа газової насадки паль-ника
7. Площі отворів на шайбі та кільці	, та
Кількість отворів можна визна-чити, якщо попередньо взяти їх діаметри: d_ш= 9мм, таd_к= 12мм.
8.Розрахунок повітряного тракту при умові:

44. Тепловий баланс малометражного котла на природ-ному газі.

8. Назвіть прилади для вимірювання температури газу та концентрації метану в приміщенні ГРП, вкажіть правила користування цими приладами.

42. Матеріал, вироби і арматура для будівництва зовнішнього газопроводу.

10. Наведіть конструкцію промислового газового нагрі-вача рекуперативного типу, його переваги і недоліки, головні технічні характеристики.

40. Вихідні дані і послідовність розрахунку трубопроводів в аварійних ситуаціях.

Розрахунки передбачають визначення розмірів слідуючих конструктивних елементів: сопла, горловини змішувача, конфузора, дифузора, вогневих каналів і габаритних розмірів, які забезпечують можливість встановлення пальника в заданій топці. При розрахунках таких пальників об`єм газу і його густина можуть визначатися при нормальних умовах. При цьому можна не враховувати вміст в газі і повітрі водяної пари, так як він мало впливає на об`єм і густину, а також теплоту згоряння газу.

39. Проаналізуйте швидкість розповсюдження полум’я. Від яких факторів вона залежить і як впливає на конструювання пальників. Основними факторами, які впливають на стійкість горіння є швидкість витікання газоповітряної суміші з вогневого отвору пальника та швидкість розповсюдження полум’я. Швидкість розповсюдження полум’я необхідно враховувати при визначенні границі стійкості полум'я пальників, які працюють на гомогенних горючих сумішах, при вирішенні питань взаємної заміни різних горючих газів, при конструюванні пальників і.т.п. При горінні газоповітряної суміші в ламінарному потоці (рис.2.2) стійкою ділянкою конусного фронту полум’я є нижня переферійна її частина у вигляді кільцевого пояска, без існування якого остання частина полум’я була б знесена потоком газоповітряної суміші. При підвищенні форсування пальника відбувається перехід від ламінарного режиму до турбулентного, при цьому ширина підпалюваль-ного пояска значно зменшується і відбувається відрив полум’я. Відрив полум’я від вогневих каналів також відбувається з причин невірного розташування пальника і недосконалого відводу продуктів згорання, що можуть потрапити в інжектор пальника. Відрив у цьому випадку відбувається за рахунок зниження швидкості розповсюдження полум’я в газоповітряній суміші, яка розбавлена інертними газами. Причиною відриву може бути і висока швидкість вторинного повітря, яке здуває полум’я з вогневих каналів.

13. Наведіть характеристику і принцип роботи пальників повного попереднього змішування газу з повітрям. Переваги і недоліки ежекційних пальників.

Переваги: простота конструкції, можливість працювати на низькому тиску, відсутність необхідності подачі повітря механічним способом, стійка робота пальників в широкому діапазоні, безшумність роботи, простота експлуатації.

Недоліки: невисокий ККД (82%), чутливість до зовнішніх умов, неможливість застосування у високотемпературних топках через α > 1, 1.

37. Охарактеризуйте схеми і вимоги до систем відводу продуктів згорання від котлів (печей). Наведіть вихідні дані для розрахунку димової труби. Мета розрахунку. Для відведення продуктів спалювання газу промислові газовикорис-товувальні установки облаштовуються газовідвідними каналами (далі газоходи) з допоміжним обладнанням. Конструкції цих газоходів можуть бути різними, але частіше всього застосовуються канали прямокутної чи квадратної форми в перерізі виконані з червоної цегли з теплоізоляційною обмазкою. В загальному випадку до складу газовідвідного тракту промислових установок входять: борова (канали всередині приміщень), теплоутилізаційні установки, димососи і димова труба.

Рис. 8.1- Схема газовідвідного тракту та розташування вибухових клапанів і шиберів 1 – Теплоутилізатори; 2 – вибухові клапани; 3 – димососи; 4 – шибери. Вихідні дані для розрахунку димової труби: -кількість агрегатів (приладів) від яких відводяться продукти згорання; -нижча теплота згорання газу Q_н^р, кДж/м³; -Витрата газу на однин прилад, м³/год; -Коефіцієнт надлишку повітря перед трубою α; -Температура відходячих газів після печей, ⁰C; -Температура навколишнього повітря t_зовн, ⁰C. Метою розрахунку є визначення геометричних розмірів димової труби, втрат тиску у трубі, температури видаляємих газів, об’єму видаляємих продуктів згорання, та швидкості газів.

В газорегуляторних пунктах і установках слід передбачати установку: фільтра, запірно-запобіжного клапана, регуляторів тиску, захисно-скидних клапанів, запірної арматури контрольно-вимірювальних приладів, приладів обліку витрати газу і обвідних газопроводів (байпасів). Основним пристроєм, за яким підбирають все інше обладнання ГРП (ГРУ) є регулятор тиску. Трубопровідна обв’язка ГРП, діаметри приєднувальних фланців інших пристроїв — ЗЗК, фільтру, засувок і т. ін., визначаються за типорозміром регулятора. Тип регулятора тиску приймається в залежності від умов експлуатації, потрібної продуктивності, розрахункової величини перепаду тиску на дросельному органі і.т.ін. Регулятор тиску підбираємо залежно від потрібної продуктивності з запасом 20%: V_рег=1, 2× V_з, м³/год, де V_з- загальна витрата газу в нитці редукування м³/год. Типорозмір регуляторів тиску визначаємо за коефіцієнтом пропускної здатності k_v. Коефіцієнт пропускної здатності регулятора тиску зв’язаний з його продуктивністю виразом

, звідси

У виразах Δ Р- перепад тиску на регуляторі; Р₁- абсолютний тиск газу на вході, МПа; ρ _о- густина газу при нормальних умовах, ρ _о=0, 73 кг/м³; Т- термодинамічна температура газу Т=293 К; Z- коефіцієнт стиснення газу, для газопроводів з тиском до 1, 2 МПа Z=0.995. ε - поплавковий коефіцієнт на розширення газу в дросельному органі регулятора:

ε = 1-0, 46 ×	Δ Р
Р₁

Фільтри газорегуляторних пунктів призначаються для додаткової очистки газу від пилу та механічних домішок. Пропускна здатність фільтру повинна визначатись виходячи з максимально допустимого перепаду тиску на його касеті. В умовах експлуатації ця величина зазвичай становить близько 3000 Па.

Запобіжно-запірні клапани (ЗЗК) встановлюються на стаціонарних ГРП з метою припинення подачі газу при відхиленні вихідного тиску газу більше ніж на 25% від робочого, або при вихідному тиску, меншому від встановленої нижньої межі.

Запобіжно-скидні клапани (ЗСК) встановлюються на вихідному (після регулятора) газопроводі і служать для скидання надлишків газу в атмосферуТакі клапани випускаються діаметром 25 і 50 мм. Кількість газу, що підлягає скиданню через ЗСК при наявності ЗЗК, визначають за формулою

де V_d — розрахункова пропускна здатність регулятора тиску, м³ /год

В залежності від V_d вибирають типорозмір ЗСК

З метою безперебійного постачання газом споживачів в випадку виходу з ладу обладнання ГРП, а також під час його профілактики або ремонту, в ГРП передбачають обвідну лінію — байпас. Діаметр байпасу назначають не меншим діаметра сідла клапана регулятора.

35. Наведіть головні вимоги до вибору і розташування пальників різних тисків, в комунальних приладах, котлах, промислових печах. Ефективність використання газового палива, надійність роботи теплоагрегатів і дотримання вимог технології процесів, які вони забезпечують, в значній мірі залежать від правильного вибору і визначення параметрів, як безпосередньо пальників, так і процесів які в них відбуваються під час функціонування в залежності від зовнішніх факторів. В найбільшій мірі ефективність роботи пальників залежить від правильного вибору принципу спалювання газу, що визначає величину топкового напруження і променеві характеристики факелу. Вимоги до температурного режиму топкової камери зводяться до забезпечення максимального теплосприйняття топкового об! єму (екранів) за рахунок випромінювання факелу, а в деяких випадках і спеціальних променевих випромінювачів. Вибір конструкції пальників і їх розміщення на топці залежить від теплової потужності теплоагрегату, особливостей устрою топки, тиску газу перед пальником, необхідності резервного палива, а також відстані між фронтом котла (печі) до стінки приміщення. Крім того необхідно зберігати стійкість факелу, безпечність роботи і зберігання постійного коефіцієнту надлишку повітря при зміні навантаження пальника. Ці вимоги можуть забезпечувати газові пальники від дифузійних до пальників повного попереднього змішування газу з повітрям. При виборі пальників і місця їх розміщення слід прагнути до найбільш рівномірного розподілу температур і газових потоків в топковому просторі. При невдалому розміщенні пальників можуть виникати застійні зони, які призводять до зменшення теплообміну в топці. Вирівнювання температур в топці і збільшення глибини регулювання може досягатися шляхом встановлення більшої кількості пальників (найбільш часто 2-4 пальника). З метою інтенсифікації теплообміну в топці пальники слід встановлювати таким чином, щоб між високотемпературним факелом і теплосприймаючими поверхнями не було холодних продуктів згоряння, які б поглинали випромінювання.

16. Радіаційна характеристика полум’я. При горінні газів від полум’я розповсюджується інтенсивний потік електромагнітного випромінювання з певною довжиною хвилі. У промислових топках і камерах згорання, де переважною величиною є радіаційна складова, відбуваються складні процеси теплообміну за рахунок випромінювання від високотемпературного полум’я (продуктів згорання) та розпечених поверхонь футерівки, здійснюється поглинання (сприйняття) теплоти різними елементами і тілами. Відомо, що фундаментальний закон Стефана-Больцмана при випромінюванні будь-якого тіла має вигляд:

де с₀ – коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла, с₀ = 5, 67 Вт/(м²· К⁴);

безрозмірний параметр, який характеризує міру чорноти тіла; Т – абсолютна температура випромінювання тіла, К. Вирішальний вплив на величину випромінювання здійснює четверта ступінь абсолютної температури. З ростом температури різко підвищується кількість теплоти, що передається випромінюванням. На відміну від нагрітих твердих тіл, де тепло випромінюється з поверхні, від полум’я (продуктів згорання) випромінювання здійснюється з усього об’єму. Тому на інтенсивність їх випромінювання впливає товщина газового шару, міра чорноти якого залежить від вмісту в полум’ї трьохатомних (і більш складних) газів. Двохатомні гази практично теплопрозорі – не поглинають і не випромінюють енергію. Випромінювання газів має дискретний (вибірковий) характер. Ефективну міру чорноти полум’я (топочного середовища) можна визначити за формулою:

де к – коефіцієнт послаблення променів у топочному середовищі, (ця величина залежить від температури продуктів згорання на виході з топки, сумарного об'єму та парціального тисків трьохатомних газів. p – тиск в топці (для топок що працюють при атмосферному тиску р = 1); s – ефективна товщина газового шару (s = 3, 6 V_т/F_ст, де V_т і F_ст – об’єм і поверхня стін топочної камери). Важливим фактором, що впливає на випромінювання є також і характер розподілу температури в межах полум’я. Найбільше випромінювання буде в тому випадку, коли високотемпературне ядро не ізольоване від теплосприймаючих поверхонь шаром менш нагрітого газу.

33. Наведіть конструкцію промислового повітронагрівача контактного типу на газовому паливі, його переваги і недоліки, головні теплотехнічні характеристики. У промислових повітронагрівачах контактного типу підігрівання здійснюється за рахунок змішування повітря з продуктами згорання, відношення яких залежить від температури газоповітряної суміші, яку необхідно подати в приміщення.

Рис.33.1 Принципова схема повітронагрівача контактного типу. 1 – газовий ежекційний пальник середнього тиску; 2 – топочна камера (керамічний тунель) 3 – змішувальна камера; 4 – вентилятор.

18. Особливості розрахунку газових мереж при реконст-рукції підприємства. Мета реконструкції: заміна газового обладнання, приладів і пальників на сучасні, які дозволяють найбільш ефективно використовувати газове паливо і підвищити експлуатаційну надійність системи. При реконструкції розглядаються: - види прокладання міжцехових газопроводів (підземні замінюються надземними при наявності існуючих опор або з використанням стін будинків); - заміна газопроводів низького тиску на газопроводи середнього тиску, що забезпечує економію у межах 10-25%. Ввід в експлуатацію нового обладнання призводить до реконструкції ГРП і ГРУ. Розглядаються питання застосування другого вводу газопроводу від магістралі на підприємство. Гідравлічний розрахунок виконується за тією ж методикою, що і для міських систем газопостачання.

5. Діаметр горловини змішувача пальника визначаємо з урахуванням кількості повітря

Приймаємо D₃=70 мм. 6. Інші розміри пальника визначаємо за слідуючими співвідношеннями, одержаними в результаті експериментальних досліджень: діаметр конфузора

; діаметр дифузора

; діаметр кратера

, приймаємо d₀=76 мм; довжина конфузора

; довжина горловини

; довжина вогневої насадки

. Довжина дифузора

визначається за формулою

, приймаємо l₃=404 мм, де β - кут розширення дифузора, який приймається для забезпечення безперервності потоку газоповітряної суміші в межах 6…8°. Приймаємо β = 6°. Довжину і діаметр тунелю визначаємо за залежностями:

, приймаємо l_т_min188 мм;

приймаємо D_т=182 мм.

20. Надземне і підземне прокладання міжцехових газо-проводів. Захист газопроводів від корозії. Транспортування газу по території підприємства здійснюється за допомогою міжцехових газопроводів, які прокладаються переважно відкрито. Надземні газопроводи можна прокладати на опорах, естакадах, по стінам і плоским покриттях будівель із негорючих матеріалів. Допускається прокладка газопроводів по естакадах і опорах сумісно з іншими комунікаціями: трубопроводами теплових мереж, водопостачання і ін. Вибір того чи іншого способу прокладки міжцехових газопроводів залежить від розташування об’єктів, характеру споруд, по яким передбачається прокладка газопроводів, насиченості проїздів підземними комунікаціями. При переході підземного газопроводу в надземний слід передбачати ізолююче фланцеве з’єднання (ІФЗ). Розміщення ІФЗ слід передбачати на надземній частині на висоті не більше 2, 2 м після вимикальних пристроїв. Надземна прокладка міжцехових газопроводів має ряд переваг порівняно з підземною: виключається підземна корозія газопроводів блукаючими струмами та перетік цих струмів на інші комунікації; менш небезпечні витоки газу, оскільки газ, що витікає, розсіюється в атмосфері, витоки газу легше віднайти і ліквідувати; простіше експлуатувати і здійснювати нагляд за станом газопроводів. За умови використання в якості опор для газопроводів існуючих колон, естакад, стін і покриттів будівель надземна прокладка газопроводів більш економічна за підземну. З наведених даних очевидно, що надземна прокладка міжцехових газопроводів більш доцільна ніж підземна. В міжцехових газопроводах підтримують, як правило, середній тиск газу. В деяких системах газопостачання промислових і комунально побутових підприємств підтримують знижений середній тиск, Р≤ 50 кПа, — якщо всі пальники промислових агрегатів працюють в діапазоні вказаного тиску. Високий тиск застосовують в тих випадках, коли це необхідно для успішного протікання технологічних процесів, або якщо територія підприємства має значні розміри (кілометри). Ввід газу в цех здійснюється над земно, на рівні відміток вікон першого поверху, або з врахуванням прокладки газопроводів і установки обладнання (лічильників, витратомірів тощо) в середині цеху. На вводі газопроводу в цех на відмітці h=1.8-2.0 м встановлюють вимикальний пристрій. В якості відмикаючи пристроїв використовують засувки або крани (для труб діаметром до 50 мм включно). В залежності від складу газу, матеріалу трубопровода, умов прокладання та фізико-механічних властивостей грунту газопроводи піддаються в тій чи іншій мірі внутрішній або зовнішній корозії.

Задоволення потреб в газовому паливі виробничих об’єктів здійснюється за рахунок мережі середнього (високого) тиску. На території таких підприємств можуть знаходитись і невеликі споживачі газу: лабораторії, їдальні, майстерні і т. ін., які обладнані газовими приладами з пальниками низького тиску. В залежності від територіального розташування таких об’єктів їх газифікація може здійснюватись окремою лінією низького тиску від центрального ГРП, як це показано на рисунку 1.4. Якщо ж відстань від таких об’єктів до ГРП перевищує 100...120 м, то за умови їх компактного розташування, можливо вигіднішим буде варіант їхнього газопостачання від окремої газорегуляторної установки, яку приєднують до міжцехових газопроводів середнього тиску.

Рис.1.4 Двоступенева система газопостачання з приєднанням до міської мережі через головний ГРП і міжцеховими газопроводами середнього (Г3) і низького тиску (Г4). Вихідними даними для гідравлічного розрахунку є: витрати газу у кінцевих споживачів та на ділянках газопроводу, довжини ділянок газопроводу, тиск у початковій точці та перед пальником у цеху. Гідравлічний розрахунок внутрішньо цехових газопроводів виконується на основі розрахункової витрати тиску: ∆ Р_Р = Р_ГРУ, кПа.Тиск газу на виході із ГРУ визначається з урахуванням опору його арматури і обладнання. Номінальний тиск перед пальниками береться з паспортних даних.

22. Рекомендації по конструюванню атмосферних паль-ників.

29. Наведіть фактори, що впливають на висоту конусів полум’я. Як вибирається висота топочної частини при встановленні атмосферних пальників.

24. Проектування одноступінчатих промислових систем газопостачання. Вихідні дані для гідравлічного розра-хунку. Розрахунок міжцехових мереж. Одноступеневі системи газопостачання підприємств бувають: а) З безпосереднім приєднанням об’єктів підприємства до міських газорозподільчих мереж низького тиску (рис.1.1). Такі системи застосовують для газопостачання невеликих підприємств, головним чином комунального призначення, і розташованих поблизу сітьових ГРП. Вимірювання витрати газу може здійснюватись як в цілому по підприємству, так і окремо на кожному із його об’єктів. Рекомендується застосовувати такі схеми для газопостачання підприємств з витратою газу до 50 м³/год (допускається до 300 м³/год, якщо відстань від підприємства до сітьового ГРП не перевищує 100 м [2]).

Рис. 1.1 Схема системи газопостачання підприємства з безпосереднім приєднанням до розподільчих мереж низького тиску б) З приєднанням до міських мереж високого чи середнього тиску через центральний ГРП і з низьким чи середнім тиском газу в промислових системах газопостачання (рис.1.2.) Такі системи застосовують в більшості випадків газопостачання промислових підприємств, окремі об’єкти яких споживають газ однакового тиску, Це можуть бути котельні установки або промислові печі обладнані газопальниковими пристроями одного типу. Облік витрати газу в таких схемах здійснюється, як правило, на центральному ГРП.

Рис 1.2 Схема системи газопостачання підприємства з приєднанням до розподільчих мереж високого (середнього) тиску через центральний ГРП.

28. Вимірювання витрат газу (на підприємствах і в цехах).

25. Проаналізуйте схему тисків ежекційного змішувача для атмосферного пальника.

Рис.25.1 Принципова схема атмосферного пальника 1 – газове сопло (V_г = 5м/с); 2 – ежектор; 3 – камера змішування (циліндрична ділянка); 4 – дифузор; 5 – колектор з вогневими отворами, які розташовані на відстані S один від одного; М.В.С. – місце відсікання струмини. Робота ежектора полягає: газ виходить з сопла зі швидкістю W_д. В межах сопла статичний тиск Н перетворюється в кінетичну енергію. Енергія газу ежектує повітря, змішується з ним, передаючи йому частину своєї енергії на подолання тертя. В процесі змішування потоків здійснюється вирівнювання поля швидкості і концентрації. Довжина камери змішування має вибиратися такою, щоб здійснювалося завершення всіх процесів. Швидкість повітря всмоктуючої частини камери змішування незначна (ежекція повітря виконується з малою швидкістю), тому ці ежектори називаються ежекторами 2го роду, або елементами з малою швидкістю. Статичний тиск Н в межах ділянки всмоктування постійний, а у місці відсічки поле швидкості характеризується значною нерівномірністю, тому необхідно передбачати ділянку стабілізації швидкості. Головне призначення дифузора – збільшення надлишкового тиску, що утворює ежектор. На виході потоку з дифузора суміш має швидкість W_д та статичний тиск h. Пальники середнього тиску з полум’ям попереднього змішування газу з повітрям характеризуються високою швидкістю виходу газоповітряної суміші з кратера пальника. Втрати енергії в пальнику на ділянку змішування. Для зменшення втрат, зменшують різницю витрат газу та ежекцію повітря. Цей принцип покладений в основу конструкції ежекційних пальників.

⇐ Предыдущая 18 19 20 21 22 23 24 25 2627

Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал