Способи форматування даних при використанні потоків.

3.Форматування даних.

В потокових класах форматування даних виконується трьома способами:

1) за допомогою прапорців;

2) за допомогою маніпуляторів;

3) за допомогою форматуючих методів.

Прапорці і форматуючі методи

Прапорцями є окремі біти, об'єднані в полі x_flags типу long класу ios. Прапорці перераховані в таблиці 1.

Таблиця 1. Прапорці форматування класу ios

Прапорці (left, right та internal), (dec, oct та hex), а також (scientific та fixed) взаємно виключають один одного, тобто в кожен момент може бути встановлений лише один прапорців з кожної групи.

Для управління прапорцями в класі ios є методи flags, setf і unsetf:

long ios:: flags(); — повертає поточні прапорці потоку;

long ios:: flags(long); — присвоює прапорцям значення параметра;

long ios:: setf (long, long); — присвоює прапорцям, біти яких встановлені у першому параметрі, значення відповідних бітів другого параметра;

long ios:: setf (long); — встановлює прапорці, біти яких встановлені у параметрі;

long ios:: unsetf (long); — скидає прапорці, біти яких зазаначені в параметрі.

Всі функції повертають попередні прапорці потоку.

Окрім прапорців, для форматування використовуються наступні поля класу ios:

int x_width — мінімальна ширина поля виведення;

int x_precision — точність (кількість цифр в дробовій при виведенні дійсних чисел);

int x_fill — символ заповнення поля виведення.

Для управління цими полями використовуються методи width, precision та fill:

int ios:: width() — повертає значення ширини поля;

int ios:: width (int) — встановлює ширину поля відповідно до значення параметра;

int ios:: precision() — повертає значення точності подання при виведенні дійсних чисел;

int ios:: precision(int) — встановлює значення точності подання при виведенні дійсних чисел, повертає старе значення точності;

char fill () — повертає поточний символ заповнення;

char fill (char) — встановлює значення поточного символу заповнення, повертає старе значення символу.

Приклад форматування даних за допомогою прапорців і методів.

#include < iostream.h>

int main() {

long a = 1000, b = 077;

cout.width (7);

cout.setf (ios:: hex | ios:: showbase | ios:: uppercase);

cout < < a;

cout.width (7);

cout < < b < < endl;

double d = 0.12, c= 1.3e-4;

cout.setf (ios:: left);

cout < < d < < endl;

cout < < c;

return 0; }

В результаті роботи програми в першому рядку будуть ВЕЛИКИМИ буквами виведені змінні а і b в шістнадцятковому поданні, для кожної з них виділяється по 7 позицій (функція width діє тільки на одне значення, що виводиться, тому її виклик потрібно повторити двічі). Значення змінних с і d прив’язані до лівого краю поля:

..ОХ3ЕВ...0X3F

0.12

0.00013