Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил.

Формули та математичні рівняння подаються в тексті посередині окремого рядка. Переносити формулу на наступний рядок дозволяється тільки по знаках операцій, який повторюють на початку наступного рядка. Невеликі та нескладні формули, що не мають самостійного значення, подають у тексті.

Формулив роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між ними ставлять крапку.

Номер формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (2.2) (друга формула другого розділу).

(2.2)

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі словами «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Наприклад:

(4.2)

де РН - ризик невиявлення,

АР - аудиторський ризик,

ВР - власний ризик,

РК - ризик контролю

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля аркуша без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і спрямовано в сторону номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації, а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера. Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

У тексті, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається:

- вживати математичний знак мінус (-) перед від’ємними величинами (треба писати слово “мінус”);

- вживати без числових значень знаки >, <, =,:, %, №.

Якщо в тексті наводиться ряд числових значень в однакових одиницях, то позначення одиниці виміру зазначають тільки після останнього числового значення, наприклад: 1, 2, 3м; або від 5 до 10мм.

Числові значення величин треба відокремлювати від десяткової частини комою, наприклад: 7, 5; 8, 75; 10, 00. У необхідних випадках треба застосовувати математичне округлення, наприклад: правильно «продуктивність комбінату 50000т на рік;» неправильно «продуктивність комбінату 50007, 2345т на рік». Порядкові числівники, які йдуть один за одним, подаються цифрами з відмінковим закінченням, яке ставиться лише при останній цифрі, наприклад 1-е, 7, 8, 9-й. Між останньою цифрою числа й позначенням одиниці виміру треба залишати пробіл. Правильно – 30 квт; 40 °С; 65 %. Неправильно – 30квт; 40°С; 65%.

Виключенням є позначення не одиниці виміру, а знака. Перед знаком пробіл не залишається (правильно – 20*, неправильно – 20 *).