Розрахунок собівартості виробництва молока

Визначаємо загальну суму витрат на виробництво молока

Вз = ЗП + Вм + ВД + А + ПР + Во (4.0)

де, Вз – загальна сума витрат, грн..

ЗП – загальна сума оплати праці з нарахуванням;

ВД – витрати послуг допоміжних галузей, грн..

А – амортизація, грн.

ПР- витрати на поточний ремонт, грн..

Во – витрати на організацію і управління виробництвом.

Вз =67872, 53+99, 80+79, 84+142532, 32+476527, 73=687112, 22грн.

Таблиця 2.5

Структура затрат на виробництво молока

За умови ціни реалізації 1 ц вовни по 2600 грн. собівартість її при стійловому утриманні становить 5237 грн.

При ціні реалізації 1 ц баранини по 800 грн., на фермі з стійловою системою утримання забезпечується собівартість 1 ц баранини в межах 610-620 грн./ц.

Виробництво баранини є рентабельним і навіть покривають збитки з виробництва вовни досягаючи загального рівня рентабельності галузі при стійловому утриманні – 7%

Висновок

Вівчарство – найменш фондомістка галузь продуктивного тваринництва. Технологія виробництва вдосконалюється на основі впровадження найбільш ефективних способів і методів утримання тварин, засобів механізації і автоматизації на фермах, стандартизації технологічних процесів та поліпшення якості продукції.

В Україні вівчарство збиткове. Основними причинами цього є низька продуктивність овець і якість продукції, значні перевитрати кормів і праці на виробництво вовни і баранини, висока її собівартість, низькі ціни реалізації. Встановлено, що надмірним монопольний тиск високих цін на спожиті агропромисловим комплексом ресурси промислового виробництва майже узаконив диспаритет цін на вівчарську і промислову продукцію.

В процесі реформування аграрного сектора економіки вівчарство виявилося найменш захищеним. Неврегульованість економічних процесів у перехідний період призвели до скорочення поголів’я овець та виробництва продукції вівчарства.

Для рентабельного ведення галузі в умовах ринку необхідно створити систему захисту і державної підтримки. На думку авторів методичних рекомендацій щодо забезпечення механізму регулювання економічних взаємовідносин між товаровиробниками і переробниками вівчарської продукції в ринкових умовах, для забезпечення еквівалентного обліку між галуззю вівчарства та промисловістю важливе значення має встановлення цінового паритету, щоб товаровиробник за виручені кошти від реалізації власної продукції мав можливість відновити не тільки використані у процесі виробництва ресурси, а й здійснювати розширення відтворення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрійчук В.Г Економіка аграрних підприємств: К.: 1996.- 510с.

2. Б.В Данилов, А.С Кучеренко “ Необхідність державної підтримки сільськогосподарської виробництва та відродження тваринництва в Україні”: Економіка АПК, 2004№11 59-62с.

3. Економіка сільського господарства: Навчальний посібник/За ред. В.К Збарського, і В.І Мацибори. – Каравела, 2010, - 280с.

4. Економіка сільського господарства: Навчальний посібник/За ред. В.К Збарського. – К.: ТОВ «ЦП»КОМПРИНГ», 2011. – 415с.

5. Соколов О. І. «Розвиток вівчарства в Україні», №4 2005. – 53с.

6. Соколов О. І. «Пріорітетні напрями відновлення вівчарства», №9, 2005, - 22с.

Додатки