Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Антична держава і право
⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
|
|
| І період (753 р. – 509 р. до н.е.): так званий “царський період” – розклад родового ладу й утворення Римської рабовласницької держави | Органи влади: сенат, народні збори, цар (виборна посада), жрецькі колегії. Вільне населення поділяється за родовою ознакою на патриціїв (повноправних громадян) і плебеїв (населення, яке користується майже всіма цивільними правами, але не має політичних прав); раби | |
| ІІ період (509 р. – 27 р. до н.е.): період республіки – вищий ступінь розвитку рабовласницького суспільства і держави у Римі | Органи влади: сенат; народні збори (куріатні, трибутні, центуріатні коміції); магістрати (виборні посадові особи різних рівнів виконавчої влади), найголовніші – консули; збільшується кількість жрецьких колегій; цар – виконує тільки незначні релігійні функції. Вільне населення поділяється за майновою ознакою на розряди, влада належить найбагатшим (вершникам і 1-му розряду) → аристократична республіка, тому поділ на патриціїв та плебеїв поступово втрачає сенс; раби | |
| 83 р. – 27 р. до н.е. | Перехід до монархії шляхом установлення військових диктатур, у боротьбі за владу був утворений 1-й, а пізніше 2-й тріумвірат (тобто об’єднання трьох лідерів) | |
| ІІІ період монархії (у вигляді цезаризму) | 1-й етап (27 р. до н.е. – 284 р. н.е.) – принципат | Органи влади: народні збори перестають збирати; сенат (його роль поступово занепадає); принцес (влада зростає); при ньому утворюється особиста рада – consilium. Вільне населення поділяється за майновою ознакою на нерівноправні стани, де керують сенатори й вершники |
| 2-й етап (284-476 рр. н.е.) – абсолютна монархія (домінат) | Органи влади: військово-бюрократична абсолютна монархія на чолі з імператором, при ньому утворюється державна рада (consistorium), зростає вага бюрократичного апарату, роль сенату й республіканських установ остаточно занепадає. Криза і розклад рабовласницького суспільства й держави, що призводить до поділу у 395 р. Римської імперії на Західну римську імперію та Східну римську імперію (Візантію). У 476р. Західна римська імперія гине |
Схема 5. Головні етапи розвитку Стародавнього Риму
|