Основні положення

Черкасов В.І.

ТЕМА 7: Управління процесом проектування операційних систем

Основні положення

Сутність процесу проектування операційної системи полягає у наступному:

1) операційна система проектується з глибиною до рівня операцій;

2) проектування операційних систем здійснюється на основі соціально - технічного підходу.

Сутність соціально-технічного підходу до проектування операційної системи полягає в оптимальному розподілі функцій людини та техніки з використанням досягнень ергономіки та інженерної психології.

Метою проектування операційної системи є: задоволення попиту споживачів у товарах (послугах) в поєднанні з забезпеченням ефективності діяльності організації.

Управління процесом проектування операційної системи – це науково обґрунтований вплив підприємців та менеджерів на процес проектування операційної системи для досягнення мети господарської організації (підприємства).

Процес проектування операційних систем складається з таких етапів:

1) збір вихідних даних насамперед для проектування виробів;

2) проектування продуктів та розробка послуг;

3) визначення наявності ресурсів;

4) аналіз комунікацій, генеральне компонування операційної системи;

5) організація операційного процесу у часі та просторі на основі методів науково обґрунтованого нормування.

.6) реалізація проекту.

Система автоматизованого проектування (САПР) дозволяє підвищити ефективність процесу проектування операційної системи та дає можливість здійснювати корекцію проекту на етапі його апробації та реалізації.

Увесь комплекс заходів у сфері операційної діяльності підприємства пов'язаний з виконанням значної кількості розрахункових операцій, вирішенням оптимізаційних завдань управління основними виробничими процесами, їх матеріально-технічним забезпеченням та підготовкою, а також збутом продукції. Раціональне вирішення цих завдань забезпечується за допомогою економіко-математичних методів при використанні комп’ютерних технологій:

В процесі проектування виробів беруться до уваги такі критерії: вартість, якість, економічність, розмір, потужність, міцність, простота, строк, безпечність експлуатації.

Рішення про кількість та продуктивність матеріально-технічних об'єктів визначається факторами маркетингу та ефективності.

Для визначення особливостей організації виробництва встановлені єдині характеристики типів виробництва (операційних систем).

Тип виробництва — це класифікаційна категорія виробництва, яка виділяється за ознаками широти номенклатури, регулярності, стабільності та об'єму виробництва.

При Індивідуальному типі виробництва випуск продукції здійснюється окремими замовленнями, в одиничних кількостях.

При серійному виробництві продукція виготовляється партіями, серіями.

Масове виробництво характеризується виробництвом обмеженого числа видів продукції у великих кількостях.

Наступні кроки після проектування операційної системи та розрахунку виробничої потужності (питання 7.2.): визначення місця розташування підприємства та його проектування. Це завдання зводиться до визначення конфігурації підприємства, тобто розміру і форми побудови та розташування виробничих ресурсів всередині нього, формування виробничої структури, організації виробничого процесу в часі (розрахунки тривалості виробничого циклу тощо).

Розробка технологічного процесу здійснюється в межах технологічної підготовки виробництва, під якою розуміють сукупність взаємозв'язаних процесів, що забезпечують технологічну готовність підприємства до виробництва продукції заданого рівня якості при встановлених термінах, об'ємах випуску і витратах.

Критерії проектування операційного (виробничого) процесу продукції: виробнича потужність, економічна ефективність, гнучкість, надійність, стандартизація, безпечність праці та промислова санітарія, гігієна.

Характерна риса виробничої сфери, яка має враховуватися в процесі проектування операційних систем: місцеположення підприємств здебільшого визначається місцеположенням вихідних матеріалів, а не споживачів. На користь великих централізованих підприємств передусім свідчить такий фактор: низькі транспортні витрати підприємства

При виборі місцеположення підприємства враховуються фактори на макрорівні та на мікрорівні. На макрорівні враховуються наступні фактори: соціально-економічні, політичні, демографічні, екологічні, сприятливість законодавства щодо підприємництва, умови для життєдіяльності.

Більш докладно ці чинники розглянуто пижче за тексом:

1 Демографічні та економічні чинники, які впливають на розмір та роз­виток основних ринків збуту продукції.

2. Транспортні витрати по доставці матеріалів, необхідних для функціонування операційної системи,

3. Кількість та якість трудових ресурсів.

4. Наявність достатньої кількості енергії та води.

5. Політична стабільність.

6 Податкова політика та стимулювання економічного розвитку.

7. Питання захисту навколишнього середовища.

8. Вартість земельної ділянки та будівництва.

9. Умови проживання (клімат, культура, злочинність, медичне обслуговування тощо).

До найважливіших чинників на мікрорівні належать:

1. Обмежувальні норми на розвиток промислової зони, сумісність із сусідніми об'єктами..

2. Об'єм транспортних перевезень у клієнтів.

3. Наявність та вартість енергопостачання та інших послуг.

4. Близькість до житлових масивів та інших об'єктів, необхідних для персоналу.

5. Місцезнаходження конкурентів, підприємств роздрібної торгівлі тощо.