Урок № 8

Тема: Передавання простих форм в об’ємі. Ліплення природної форми за зразком. Правила роботи з пластиліном. Сімейка грибів.

Мета: розкривати поняття «ліплення», «об’ємне зображення»: ознайомлювати учнів із поняттями «рельєф», «плакетка»; надавати початкові навички роботи з пластиліном (глиною); навчати передавати основний, узагальнений характер форми в об’ємі; формувати в дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати характерні риси об’ємної форми; надавати первинні навички основних видів ліплення: розвивати дрібну моторику руки; стимулювати розвиток допитливості; виховувати естетичне сприйняття учнями навколишнього світу, екологічну культуру.

Обладнання: репродукції картин відомих художників, альбом для малювання, дошка для ліплення, пластилін (глина), стеки, цупкий картон, простий олівець.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь:

1. Бесіда:

– Ми вже ознайомилися з матеріалами та інструментами для аплікації. Згадаймо їх.

– Яких правил слід дотримуватися під час виконання аплікації?

– Які матеріали та інструменти допоможуть нам зробити об’ємне зображення?

III. Пояснення нового матеріалу

1. Розповідь учителя:

– На вулиці й удома ви, напевно, бачили великі та маленькі об’ємні фігури людей і тварин. їх називають скульптурними зображеннями або скульптурою.(Учитель пропонує згадати, де та які скульптури бачили чні, пропонує розглянути ілюстрації в робочому зошиті.)

– Отже, ми вже знаємо, що об’ємні зображення називають скульптурами. Художників, які створюють скульптури з глини, меню, металу або деревини, називають скульпторами.

– Як саме люди здогадалися, що зображення може бути об’ємним? Для того щоб дізнатися про це, нам потрібно знову повернутися в ті далекі часи, коли людина була ще зовсім дикою лише починала пізнавати навколишній світ. Отже, ви готові? Вирушаймо!

– Дуже давно, коли люди ще не вміли ані говорити, ані малювати, вони жили у великих печерах, які захищали їх від негоди і від їжаків. Одного разу людина випадково торкнулася смужки вологої глини на стіні печери — і на ній з’явився відбиток її долоні, юдина зацікавилася і почала водити по глині пальцем — на стіні з'являлися лінії, яких раніше не було. Але минуло дуже багато асу, перш ніж людина здогадалася зіскребти зі стіни жменю лини і зробити з неї об’ємне зображення.

– Перші скульптори могли навчатися лише на власному досвіді, грудки глини в їхніх руках поступово набували подібностіфігурок людей і тварин. Після дощу вода легко всмоктувалася землю, але там, де були ділянки глини, калюжі залишалися довго. Людина зрозуміла, що глина не пропускає воду, а от, з неї можна виготовляти горщики і глечики. Люди почали виготовляти з глини посуд. А коли навчилися плести кошики, намазували їх глиною зсередини, і ягоди та зерно більше не випиналися з них.

– Можливо, одного разу, пустуючи під час гри, діти випадково відштовхнули такий кошик у багаття, що завжди горіло посередині Печери. Суха лозина спалахнула і швидко згоріла, але обпалена глина стала твердою, як камінь, і зберегла малюнок лозин. Так в’явилося гончарне мистецтво: глина, вода, вогонь і людські руки 1 сьогодні створюють найрізноманітніший посуд.

– Після того як перша глиняна фігурка випадково потрапила у вогонь, люди винайшла спосіб зберігати побачене в об’ємному зображенні тривалий час.

– Розглядаючи виступи та западини на кам’яних стінах печер, люди помітили, що вони нагадують обриси тварин, і почали прибирати шматочки каменю, збільшуючи помічену подібність. Згодом людина зрозуміла, що можна розфарбувати камінь, тоді обриси стануть ще більш схожими на звірів (бізонів, оленів, мамонтів). Мистецтво барельєфа (напівоб’ємне зображення, зазвичай зроблене на пласкому фоні) збереглося до наших часів. Ви маєте справу з ним дуже часто. (Учитель показує учням барельєфне карбування на монетах.)

– Для того щоб зробити барельєфне зображення, оберемо щось добре нам знайоме. Сьогодні ми зробимо маленький барельєф для оздоблення кімнати. Художники називають його плакеткою.

– Щоб створити об’ємне зображення, ми скористаємося пластиліном. Цей матеріал значно молодший, ніж глина, і працювати з ним простіше. До пластиліну не потрібно додавати води: щоб розм’якшити його, достатньо тепла людських рук. За кімнатної температури пластилін застигає, а в холодному приміщенні стає дуже твердим.

– Для роботи з пластиліном нам знадобляться спеціальна дошка для ліплення та інструменти, що художники називають стеками. (Учитель демонструє класові пластилін, дошку для ліплення та інструменти для роботи.) Стеки дуже схожі на ножі, але роблять їх із пластику або кістки. У стеків різні краї: зубчасті, хвилясті, з борозенками, рівні, загострені. Стеки допомагають виконати найдрібніші деталі роботи.

Правила роботи і техніка безпеки

• Робоча поверхня має бути закрита клейонкою або газетою, тому що пластилін може забруднити її.

• Усі роботи необхідно виконувати тільки на дошці для ліплення.

• Після роботи потрібно обов’язково ретельно помити руки з милом (пластилін залишає жирні плями) і почистити нігті.) 

• Зі стеками слід поводитися дуже обережно, не розмахувати ними і не пустувати.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Творче завдання

– Гуляючи лісом, ви, напевно, бачили яскраво-червоні шапинки з білими крапками. Красеня-мухомора завжди видно. Лише люди до нього несправедливі. Якщо люди його не їдять, (то відразу шкідливим оголосили. Для лісових жителів (оленів, козуль, лосів) мухомор — домашня аптека. Якщо захворіють, обов’язково в лісі мухомор відшукають і з’їдять. Та й ліс без яскраво-червоних шапинок мухомора не такий гарний.(Учитель пропонує розглянути ілюстрації.)

– Для того щоб створити пласке або об’ємне зображення предмета або живої істоти, його форму необхідно розділити на прості частини.

– 3 яких частин складається наш гриб? (Шапинка, ніжка, спідничка.)

2. Робота над формуванням навичок і вмінь:

– Для виконання кожної зі складових ми застосуємо різні способи ліплення. Почнемо з того, що намалюємо на шматочку картону овальної форми наші мухомори, билинки, гілочку К листочками. (На дошці намальований овал. Учитель показує, як скомпонувати загальну форму малюнка, щоб не залишалося ^порожнього простору. Діти виконують дії, запропоновані вчителем.)

– Ви вже знаєте, що суміш синьої та білої фарб надасть нам блакитний колір. Але змішувати можна не лише фарби. Візьміть Шматочок синього і шматочок білого пластиліну і розімніть їх разом. Вони змішаються, і ми отримаємо блакитний пластилін.(Учитель показує послідовність дій.)

– Тепер відриваємо маленькі шматочки блакитного пластиліну і накладаємо їх на картон один поряд із одним, щоб заповнити всю площину навколо грибів. Примажемо шматочки пластиліну на площині один до одного, придавлюючи поверхню пальцем. Ми створили рівну поверхню — ми вже не бачимо, де закінчується один шматочок і починається інший.

– Цей прийом у ліпленні називають згладжуванням.

– Ніжки наших грибів схожі на циліндр. Щоб зробити їх, ми скористаємося розкочуванням.

– Візьмемо два шматки білого пластиліну: один більший — для ніжки великого мухомора, другий менший — для ніжки маленького.(Учитель показує послідовність дій і пропонує розглянути малюнки в робочому зошиті.)

– Один кінець ніжки має бути товщим, інший — тоншим. Візьмемо маленькі шматочки коричневого або чорного пластиліну і злегка обмажемо товсті кінці ніжок, начебто наші гриби забруднені землею.

– Щоб зробити спіднички на ніжках грибів, скористаємося здавлюванням і розплющенням. Зі шматочка білого пластиліну розкачаємо невеличку ковбаску, здавлюючи пальцями, надамо їй форми пласкої смужечкці. Тепер один край розплющимо пальцями так, щоб утворилася оборочка. Обернемо смужечку навколо ніжки гриба і примажемо до неї пальцями, щоб згладити місце кріплення.(Учитель показує послідовність дій.)

– Прикріпимо ніжки мухоморів до плакетки, злегка притиснувши їх до поверхні.

– Із червоного і бордового пластиліну зліпимо шапинки мухоморів, до їх нижньої частини примажемо білу пластинку і накладемо тонкі білі ковбаски від вершини до країв. Прикріпимо шапочки до ніжок і скачаємо маленькі кульки з білого і жовтого пластиліну. Прикріпимо їх до шапинок у різних місцях. Скачаємо з темно- і світло-зеленого пластиліну тонкі ковбаски-билинки. Із зелених кульок методом розплющення зробимо листочки.(Учитель виконує роботу, демонструючи засоби ліплення і засоби компонування плакетки. Можна запропонувати учням, покрити готову плакетку клеєм ЛВА. Це надасть їй блиску й довговічності.)

3. Індивідуальна робота за творчим завданням

Учні виконують творчу роботу. Учитель надає індивідуальну допомогу.

V. Підбиття підсумків:

– Отже, сьогодні на уроці ми засвоїли поняття «ліплення», об’ємне зображення»; дізналися про нові поняття «рельєф», плакетка»; навчилися розрізняти й аналізувати характерні риси об 'ємної форми; розпочали опановувати початкові навички роботи пластиліном (глиною). (Відбувається обговорення учнівських робіт.)

Тема 2. Елементарні засоби компонування простих форм (7 годин)

Поняття композиції (на пропедевтичному рівні). Заповнення площини аркуша (велике зображення). «Хатинка під горою».

Поняття про лінію горизонту. Розміщення елементів зображення з дотриманням їх просторового взаєморозташування (біля, над, під, зліва, справа, вгорі, внизу). «Осіннє дерево».

Поняття про основні (жовтий, червоний, синій) та похідні (жовто-гарячий, зелений, фіолетовий) кольори. Способи утворення похідних кольорів. Ознайомлення з прийомами користування гуашевими та акварельними фарбами, пензлями, палітрою. «Танок кольорів».

Ознайомлення із спектральними кольорами та їхньою послідовністю. Розбіл та замутнення спектральних кольорів; відтінки кольорів (світло-зелений, темно-синій і т.п.). «Райдужні квіти».

Ознайомлення з групами «теплих» та «холодних» кольорів. «Чарівна веселка».

Поняття декору. Вирізування симетричної силуетної форми та її оздоблення простими елементами. «Святкова ялинка».

Витинанка як вид художньої роботи з папером. Вирізування симетричних форм із застосуванням однієї або декількох вісей симетрії. «Чарівна ялинка».

Урок узагальнення. Співвідношення силуетної форми та декору. Графічний малюнок. Аплікація. «Родина строкатих рибок».